-
Руслан Кисляк
кореспондент
Проблеми з платіжним балансом наразі не впливають на курс гривні. Фото: freepik
Платіжний баланс України, який історично має значний дефіцит, продовжує погіршуватися. Згідно з даними Національного банку станом на кінець липня від’ємне сальдо поточного рахунку досягло рекордних $4,1 млрд.
Такий масштабний дефіцит, безперечно, створює певний тиск на валютний курс. Як саме поточний стан платіжного балансу впливає на вартість гривні та її потенційні зміни — дослідило Delo.ua.
Стан платіжного балансу, резерви НБУ та валютний курс
За інформацією НБУ, у липні від’ємне сальдо поточного рахунку зросло до $4,1 млрд проти $2,5 млрд у липні 2024 року через значне збільшення імпорту товарів та зростання витрат на інвестиційні доходи. При цьому країна отримала значно менший обсяг грантової підтримки.
У відносному вираженні експорт товарів у липні (рік до року) зріс на 3,1%, тоді як імпорт товарів збільшився на 19,9%. У порівнянні з попереднім місяцем експорт та імпорт товарів виросли на 5,7% та 3,2% відповідно.
У грошовому еквіваленті співвідношення експорту та імпорту за липень виглядало так: експорт товарів склав $3,1 млрд, а імпорт — $7,6 млрд. Таким чином, витік іноземної валюти за кордон через імпортні операції перевищив валютні надходження від експортерів на $4,5 млрд.
Дефіцит у торгівлі послугами залишився на рівні липня минулого року — $0,6 млрд, оскільки експорт та імпорт скорочувалися приблизно однаковими темпами — 5,4% та 4,2% відповідно. Тому ця сфера не вплинула на загальне зростання дефіциту платіжного балансу.
На тлі погіршення торговельного балансу обсяги міжнародної допомоги в липні зменшилися, лише частково компенсуючи валютні інтервенції НБУ. Внаслідок цього валові резерви регулятора скоротилися, хоча й залишалися на достатньому рівні — $43 млрд на кінець липня. У серпні, завдяки значним надходженням від міжнародних партнерів, резерви відновили зростання до $46 млрд до кінця місяця.
За оцінками НБУ, цього обсягу достатньо для фінансування критичного імпорту протягом 4,7 місяців. Іншими словами, резерви регулятора дозволяють підтримувати макрофінансову та валютну стабільність, зокрема курс гривні.
Те, що погіршення платіжного балансу безпосередньо не відображається на курсі гривні, можна побачити, аналізуючи щоденну динаміку офіційного валютного курсу від НБУ — з кінця липня гривня послідовно зміцнюється.
Валютна сталість проти розвиток бізнесу
На фоні погіршення платіжного балансу та, як це не дивно для багатьох, міцного курсу гривні — Уряд звернувся до НБУ з пропозицією збільшити термін розрахунків у машинобудуванні з 180 до 270 днів. Однак регулятор відхилив пропозицію та запросив у Мінекономіки додаткові обґрунтування. Наразі, за словами Олексія Соболєва, Мінекономіки разом з НБУ розробляють детальніший механізм валютного контролю для підтримки підприємств.
За словами міністра, ініціатива обумовлена серйозним станом платіжного балансу, що різко погіршився з початку року. Він зазначив, що руйнування інфраструктури через російські атаки змушує Україну імпортувати додаткове обладнання, що посилює тиск на баланс.
Згідно з економічною логікою, така ситуація мала б впливати на валютний курс. Однак, як видно з вищенаведених даних, цього не відбувається. Принаймні, це не проявляється в офіційному курсі. Чому так — Delo.ua з’ясувало в НБУ та в експертів.
Чому дефіцит платіжного балансу не впливає на гривню
Стисло кажучи, гривня не девальвує тому, що це поки не потрібно НБУ. Цієї думки дотримуються всі опитані експерти.
“Будь-які зміни в платіжному чи торговельному балансі зараз не впливають на валютний курс. Ситуація залежить виключно від рішень НБУ. До кінця року регулятор безумовно утримуватиме курс”, — переконаний заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса.
На його думку, теоретично, якщо інфляція в 2026 році впаде нижче 10%, НБУ може дозволити поступове послаблення гривні на 10% протягом року. Проте це буде політичним рішенням регулятора.
Наразі НБУ володіє ефективним механізмом компенсації дефіциту платіжного балансу — рекордними золотовалютними резервами.
“Дефіцит торговельного балансу впливає на резерви, але не на курс. Наскільки я розумію, НБУ нейтралізує дисбаланс за рахунок інтервенцій. Якщо дефіцит зростає — зростають інтервенції”, — пояснює керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
Скільки часу НБУ зможе підтримувати баланс за рахунок резервів? Це залежить від тривалості надходження валюти від міжнародних партнерів.
“На 2025 рік фінансування від союзників гарантоване. НБУ оптимістично оцінює рівень резервів до кінця року. Однак на 2026 рік прогнозоване зменшення ЗВР на $9 млрд, тож можливе помірне послаблення курсу”, — вважає співрозмовник Delo.ua.
Аналітики ICU очікують, що запланована зовнішня допомога дозволить НБУ підтримувати високий курс як мінімум наступні 12 місяців.
“З урахуванням цього прогнозуємо курс на кінець 2025 року не вище 42,6 грн/дол. Очікуємо лише помірну девальвацію наступного року — близько 7%”, — зазначають у ICU.
Позиція регулятора
У НБУ у відповідь на запит Delo.ua наголосили (через обмеження коментування під час “режиму тиші”, посилаючись на раніше оприлюднені дані), що валютний ринок України в умовах війни має специфіку: “Ми продовжуємо продавати значні обсяги валюти, але одночасно поповнюємо резерви за рахунок валюти, яку купуємо в уряду, що отримує її від партнерів”.
Як наслідок, система залишається в рівновазі. У разі потреби регулятор коригує монетарні інструменти — відсоткові ставки, обов’язкові резерви тощо, аналізуючи ситуацію комплексно. Головна мета — досягнення інфляційних цілей.
“Коли деякі експерти заявляють, що НБУ має девальвувати гривню для фінансування бюджету чи вирівнювання торгівлі — це суперечить нашим принципам. Наші дії відповідають заявленій політиці. Ми дотримуємося правила: обіцяй лише те, що можеш виконати”, — підкреслили в НБУ.
