Фото: Getty Images
Іноді найбільше враження справляє не те, що сказано. А те, як люди на це реагують. На Далекому Сході Росії Володимир Путін звернувся з попередженням до Заходу, суть якого полягала в тому, щоб навіть не думати про відправку військ — і це стосується миротворців — до України.
«Якщо там з’являться якісь війська, – сказав російський президент, – особливо зараз, коли тривають бойові дії, ми припускаємо, що вони стануть законними цілями для знищення».
А потім – реакція.
Публіка на економічному форумі у Владивостоці вибухнула оплесками. Російські чиновники та бізнесмени, схоже, вітали загрозу «знищення» західних військових.
Спостерігаючи за тим, що відбувалося в залі, я відчув справжній холодок від цих оплесків.
І це сталося лише наступного дня після того, як союзники Києва — так звана «Коаліція охочих» — пообіцяли створити післявоєнні «сили гарантування безпеки» для України.
ЧИТАЙТЕ:
Путін оголосив про «порозуміння» з Трампом, яке прокладає шлях до миру в Україні
Фото: СПУТНИК/КРЕМЛЬСЬКИЙ ПУЛ/EPA/Shutterstock
Путін заявив, що зустрінеться зі Зеленським лише в Москві, але пропозицію відхилили як неприйнятну за межами Росії
Публіка знову вибухнула оплесками, коли лідер Кремля натякнув на готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, але лише на російській землі.
«Найкраще місце для цього – столиця Росії, місто-герой Москва», – сказав Путін.
За межами Росії цю пропозицію сприйняли як легковажну, абсолютно неприйнятну. Її назвали політичним тролінгом.
Однак, багато в чому це відображає нинішню позицію Кремля щодо війни в Україні: «Так, ми хочемо миру, але лише на наших умовах. Не приймаєте наші умови? Тоді миру не буде».
Путін заявив, що Росія досягне всіх своїх цілей військовим шляхом, якщо Україна не погодиться на угоду.
Така жорстка позиція підживлюється кількома факторами.
По-перше, переконання Кремля в тому, що на полі бою в Україні ініціатива тепер на боці російських військ.
ЧИТАЙТЕ:
Літній наступ Росії завершився. Успіх чи провал?
По-друге, дипломатичні успіхи. Цього тижня в Китаї Путін потиснув руки та обмінявся посмішками з низкою світових лідерів. Візуально це виглядало як демонстрація того, що Росія має потужних союзників, таких як Китай, Індія та Північна Корея.
А ще є Америка. Минулого місяця президент США Дональд Трамп запросив Путіна на саміт на Аляску. У Росії прокремлівські коментатори розцінили це як доказ того, що спроби Заходу ізолювати Росію через війну в Україні зазнали невдачі.
Щоб переконати Кремль припинити бойові дії, Трамп раніше висував ультиматуми та встановлював терміни; він погрожував новими санкціями, якщо Росія не укладе мир.
Але Трамп не виконав своїх погроз — і це ще одна причина для впевненості Росії.
Путін публічно хвалить миротворчі зусилля Трампа, водночас відхиляючи його пропозиції щодо припинення вогню, не виявляючи жодної готовності йти на поступки у війні проти України.
Тож які перспективи миру?
Путін нещодавно заявив, що бачить «світло в кінці тунелю».
На мою думку, зараз Росія, з одного боку, та Україна, Європа (і певною мірою Америка) з іншого, знаходяться в різних тунелях, на різних шляхах, з різними цілями.
Україна та Європа зосереджені на припиненні бойових дій, встановленні гарантій безпеки для Києва та забезпеченні достатньої сили української армії після війни, щоб запобігти черговому вторгненню.
Коли Путін говорить про «світло в кінці тунелю», я вважаю, що він уявляє собі шлях, який веде до перемоги Росії в Україні — і, ширше кажучи, до побудови нового світового порядку, який буде вигідним для Росії.
У контексті миру важко уявити, де і коли ці два абсолютно різні шляхи можуть перетнутися.
