Особняк Апштейна – рідкісний приклад подільської садиби в неокласичному стилі. Фото: Вікіпедія
З 1995 року будівлю займає установа з охорони культурної спадщини.
Господарський суд Києва визнав попередні угоди та реєстрації недійсними та повернув до комунальної власності столиці нежитлову будівлю за адресою вул. Спаська, 12, відому як особняк Апштейна. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Департамент охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації.
Повідомляється, що 2 вересня суд розглянув позов прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та визнав попередні угоди та реєстрації, пов'язані з цим об'єктом, недійсними.
Зокрема:
- скасовано державну реєстрацію права власності на ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» (наразі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Блексквад») на нерухоме майно – нежитлову будівлю літера Е загальною площею 517,3 кв. м за адресою вул. Спаська, 12;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу від 29 квітня 2016 року щодо зазначеної нежитлової будівлі, укладений між ТОВ «Центр інвестиційно-будівельних досліджень» та ТОВ «Юридична компанія «Ноосфера Плюс»;
- скасовано державну реєстрацію права власності ТОВ «Юридична компанія «Ноосфера Плюс» на нерухоме майно, припинивши зазначене право, із закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи об’єкта нерухомого майна.
«Таким чином, суд усунув перешкоди для власника – Київської міської ради – у розпорядженні земельною ділянкою, розташованою за адресою вулиця Спаська, 12, у Подільському районі Києва», – йдеться у повідомленні.
Особняк Апштейна — будинок у неокласичному стилі на вулиці Спаській, 12. Рідкісний зразок подільської садиби в неокласичному стилі. Наказом Міністерства культури України № 869 від 15 жовтня 2014 року будівлю внесено до реєстру пам'яток архітектури (охоронний номер 291-Кв).
У 1912–1913 роках Апштейн замовив будівництво на території маєтку прибуткового будинку за проектом архітектора Валеріана Рикова. Купець розмістив у будівлі офіс та правління акціонерного товариства «Т. М. Апштейн і сини для металообробної та лісової промисловості», а сам переїхав жити до «Будинку незадоволеної вдови» на вулиці Лютеранській, 23.
Особняк Апштейна. Відскановане фото 1920 року: Вікіпедія
У січні 1918 року більшовики конфіскували будівлю для потреб штабу Червоної козачої кінної дивізії, яка воювала проти Армії Української Народної Республіки та брала участь у захопленні Києва. У приміщенні розміщувалася редакція пропагандистської газети «До зброї».
У 1919 році в будинку розміщувався молодіжний клуб комсомольців, яких більшовики влітку відправили на придушення антибільшовицького селянського повстання на Київщині під керівництвом отамана Зеленого. Пізніше маєток було передано професійно-технічному училищу № 14.
У 1994-1997 роках особняк зазнав ремонтних та реставраційних робіт. У 2019 році особняк знову відреставрували.
З 1995 року будівлю займає установа з охорони культурної спадщини.
Одноповерхова цегляна, оштукатурена, Г-подібна будівля має підвал, вальмовий дах, плоскі стелі та горище з боку внутрішнього двору.
Фасад оздоблено в неокласичному стилі. Стиль особняка наближає його до будинку за адресою вулиця Шовковична, 14.
Портал з іонічними колонами та ламаним трикутним фронтоном, фото: Вікіпедія
Вісь фасаду акцентована порталом, фланкованим колонами з іонічними капітелями та ламаним трикутним фронтоном. У полі фронтону розміщено картуш з маскароном.
Картуш з маскароном у фронтоні, фото: Вікіпедія
На фалангах розміщені величезні арочні вікна з архівольтами та замковими каменями. Над ними у фризі картуші з акантом. Парапет прикрашений зображенням акантового листка та металевими виробами (швелер, ланцюг, зубчасте колесо), що символізували рід діяльності власника. Аттик увінчаний декоративними вазами. Ближче до входу віконні отвори прямокутні. Під арочними вікнами розташований ліпний орнамент у вигляді картушів, під квадратними – фестонами-гірляндами.
Нагадаємо, під час аварійних робіт на території Київського міського Будинку вчителя реставратори виявили автентичний віконний розпис та латунні лиштви фасадних рам, які були приховані під шарами чорної фарби. Відкриття, зроблене в результаті наукових досліджень та проектної підтримки, дає змогу повернути будівлі автентичний вигляд, втрачену елегантність, цілісність авторського задуму та вишуканість архітектурного стилю початку 20 століття. Загалом, реставраційні роботи на частині будівлі проводяться вперше за 113 років існування цієї національної пам'ятки архітектури та історії, яка включена до престижної програми World Monuments Watch 2025.
