Метод Міявакі – один із найефективніших способів відновлення лісів на виснажених землях. Фото: Дарницька районна державна адміністрація в Києві/Facebook
В результаті використання методу Міявакі ліс утворюється за 20-30 років замість 150.
У київському парку Партизанської слави посадили сад за методом японського ботаніка Акіри Міявакі, повідомила Дарницька районна державна адміністрація, передає «Главком».
Зазначається, що метод Міявакі є одним із найефективніших способів відновлення лісів на виснажених землях. Технологія імітує природний процес формування лісу, забезпечуючи швидкий ріст дерев та значне поглинання вуглецю.
Сад Міявакі у Парку Партизанської Слави, фото: Дарницька РДА
Метод Міявакі – один із найефективніших способів відновлення лісів на виснажених землях. Фото: Дарницька районна державна адміністрація в Києві/Facebook
Метод Міявакі – один із найефективніших способів відновлення лісів на виснажених землях. Фото: Дарницька районна державна адміністрація в Києві/Facebook
Головний принцип Міявакі полягає у використанні видів дерев, які могли б природним чином рости в цій місцевості.
Саджанці різних видів розміщуються з високою щільністю, що прискорює конкуренцію та природний відбір. Рослини також мають різну висоту – це імітує природну структуру лісу.
В результаті застосування методу Міявакі ліс формується за 20-30 років замість 150. Фото: Дарницька районна державна адміністрація в Києві/Facebook
В результаті ліс формується за 20-30 років замість 150, що робить цей метод особливо цінним для сучасних програм лісовідновлення.
Варто зазначити, що зелені зони, які нібито мають забезпечувати відпочинок, часто стають джерелом корупції. За словами Голови Державної аудиторської служби Алли Басалаєвої, муніципальні зелені насадження дуже важко контролювати. «Наприклад, боротьба з амброзією. Що це? Вони закупили мільйони хімікатів і розкидали їх. І чи справді там розпилювали, в якій кількості? Або посадка квітів: щось прийняли, щось ні… Дуже важко зафіксувати шкоду. Тому що це природний процес, об’єктивно щось може бути не прийнято. Але в якому масштабі – питання. Або скільки добрив вносили? Це неможливо точно перевірити», – каже Басалаєва. Тому, пояснює Голова Державної аудиторської служби, у муніципальних зелених насадженнях є велике поле для зловживань.
Читайте також:
- Київські каштани зникають: вчений пояснив, що відбувається із символом столиці
- Голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва: У прифронтових регіонах спостерігається справжній бум витрат на благоустрій
