Рік тому прибиранням опікувалися співробітники київського видавництва, але згодом місце поховання знову перетворилося на занедбаний куточок колаж: glavcom.ua
Дружина та син митця пішли з життя у 2015 році, а інша дитина мешкає за кордоном
На території Байкового кладовища у столиці знайшли запущену могилу відомого українського прозаїка-шістдесятника Григора Тютюнника. Ділянка, де спочиває автор творів «Три зозулі з поклоном» і «Климко», була вкрита густими заростями та виглядала покинутою, доки блогер Владислав Тимошенко разом із активними підписниками не вирішили відновити порядок. Про це інформує «Главком».
Могила Григора Тютюнника до прибирання фото: YouTube
Поховання було майже непомітним через густі зарослі, які закривали навіть напис на пам’ятнику. Металічна огорожа потребувала реставрації, а кам’яна плита була покрита брудом.
Владислав Тимошенко, який ініціював відновлення, особисто керував процесом. На своєму YouTube-каналі він опублікував відео, де показано, як завдяки фінансовій підтримці підписників він:
- викорчував бур’ян, що вкривав могильну ділянку;
- відновив стелу, оновивши фарбою ім’я та прізвище митця;
- покрив чорною фарбою іржаві елементи огорожі;
- додав декор у вигляді квітів, гілок хвої, нової лампадки та портрета письменника.
Могила Григора Тютюнника після прибирання фото: YouTube
Ця ініціатива викликала хвилю позитивних реакцій у мережі. Багато користувачів відзначили, що відновлення могили стало символом відродження історичної пам’яті не лише про автора, а й про епоху української літератури.
Тривалий час за ділянкою ніхто не наглядав, оскільки дружина та син письменника померли у 2015 році, а інший син перебуває у США. Попереднього року прибиранням займалися представники київського видавництва, проте з часом місце знову занепало.
Життєвий шлях Григора Тютюнника
Григір Михайлович Тютюнник – український прозаїк, літературний перекладач, педагог. Представник покоління шістдесятників. Брат письменника Григорія Тютюнника. Нагороджений премією імені Лесі Українки (1980, за повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу»; 1979) і Державною премією імені Тараса Шевченка (1989, посмертно) за збірку «Твори» у двох томах.
Брати-письменники Григорій та Григір Тютюнники фото: schooljournalist12.blogspot.com
Письменник з’явився на світ 5 грудня 1931 року у селі Шилівка Полтавської області. Його життя було сповнене випробувань: батька репресували, а дитячі роки пройшли під час війни та відновлення країни. Ці події він втілив у автобіографічному романі «Климко», який тепер вивчають у школах.
Григір Тютюнник із дружиною та синами. Початок 1970-х фото: ionum.com.ua
У світ літератури Тютюнник увійшов наприкінці 1950-х, але справжню славу отримав у 60–70-х роках. Його творчість асоціюється з рухом шістдесятників, проте має індивідуальний стиль. Твори митця вражають яскравим описом сільського побуту, глибоким розумінням народної мови та життєвим гумором.
Знакові твори автора
Найвизначніші роботи письменника:
- «Три зозулі з поклоном» – новела, що втілила драму кохання та силу людського духу.
- «Климко» – історія сироти, який під час війни потрапляє у вир важких випробувань.
- «Вогник далеко в степу» – автобіографічне оповідання про дитинство у повоєнний період.
- Збірки «Зав’язь», «Деревій», «Коріння» – мініатюри, присвячені життю українського села.
Григір Тютюнник також писав для дітей: твори «Ласочка», «Степова казка» знайшли відгук у серцях юних читачів.
Незважаючи на талант і популярність, радянська влада переслідувала митця: його твори піддавали критиці, обмежували у публікаціях. Це призвело до трагедії у 48 років – у ніч із 5 на 6 березня 1980 року письменник наклав на себе руки у Києві. Незавершеним залишився роман «Житіє Артема Безвіконного».
Посмертно у 1989 році Григорію Тютюннику присвоїли Державну премію УРСР ім. Т.Шевченка.
Сьогодні про письменника згадують на літературних вечорах, у музеях та бібліотеках. Його ім’ям називають навчальні заклади, а на будинках, де він жив, встановлені пам’ятні знаки. Над могилою на Байковому кладовищі розміщено бюст роботи скульптора В. Луцака та архітектора Я. Ковбаси.
