Доступ до зелених зон допоміг захиститися від депресії під час пандемії

Нове дослідження показує, що місцеві парки та зелені насадження захистили психічне здоров'я людей від стресів, спричинених пандемією COVID-19.

Загалом, за словами дослідників, депресія зросла майже вдвічі під час пандемії, причому діагноз діагностували частіше як у чоловіків, так і у жінок.

Але дорослі середнього віку та люди похилого віку мали менший ризик депресії, якщо жили в більш зелених районах, повідомили канадські дослідники в середу в журналі PLOS One.

Більше того, дослідники виявили, що чим зеленіший район людини, тим нижчий у неї ризик депресії.

«Міська зелень була не просто фоном – вона відігравала захисну роль у сфері психічного здоров’я під час однієї з найстресовіших глобальних подій в новітній історії», – сказав провідний дослідник Пол Вільнев, професор нейронауки Карлтонського університету в Оттаві.

Для дослідження вчені проаналізували дані про психічне здоров'я понад 13 000 учасників канадського дослідження старіння, що проживають у містах.

Команда порівняла ці дані з кількістю зелених насаджень, розташованих поблизу будинку кожного учасника, на основі супутникових знімків.

Дослідники виявили, що захисний вплив зелених насаджень був особливо виражений серед людей з меншими фінансовими можливостями.

«Наші результати дослідження свідчать про те, що зелені зони, можливо, відіграли скромну, але значущу роль у підтримці психічного благополуччя канадців з низьким рівнем доходу під час пандемії, пропонуючи певне полегшення на тлі поглиблення соціально-економічної нерівності», – заявила у прес-релізі дослідниця Сюзанна Абрахам Коттагірі, докторантка Королівського університету в Оттаві.

Дослідники зазначили, що люди з обмеженими можливостями пересування також отримали користь від проживання в більш зелених районах.

«Коли мобільність обмежена, зелень прямо за вашими дверима може відігравати особливо важливу роль у підтримці психічного здоров’я та благополуччя», – сказав у прес-релізі дослідник Ін Цзян, старший епідеміолог Агентства громадської охорони здоров’я Канади.

Так само, як виявили дослідники, люди, які рідко виходили за межі власного дому до пандемії, відчували більший захисний ефект. Чим менше людина виходила на вулицю до пандемії, тим більший позитивний вплив мала зелень у своєму районі.

«Схоже, що психологічна цінність зелених насаджень може зростати, коли соціальні зв’язки обмежені», – заявила у прес-релізі дослідниця Маргарет де Грох, науковий керівник Агентства громадської охорони здоров’я Канади.

Результати дослідження показують, що користь зелених насаджень для психічного здоров'я не до кінця оцінюється, дійшли висновку дослідники.

«Існує потреба розширити рівний доступ до зелених насаджень, особливо в районах з низьким рівнем доходу, щоб захистити та зберегти місцеві зелені насадження навіть під час надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, а також інтегрувати зелену інфраструктуру в стратегії стійкості психічного здоров’я», – сказала старший науковий співробітник Есме Фуллер-Томсон у прес-релізі. Вона є директором Інституту життєвого циклу та старіння в Університеті Торонто.

Більше інформації

Гарвардська медична школа має більше інформації про користь зелених насаджень для здоров'я.