© frankie_s / depositphotos
Оксана Онищенко
Результати НМТ завжди викликають обговорення в суспільстві. Проте найчастіше людей цікавлять два питання: скільки в нас 200-бальників (радіємо) і що з природничо-математичною освітою (сумуємо). Але насправді у цих тестах є набагато більше причин для обговорень та серйозних висновків.
Результати НМТ стосуються не лише того, яких студентів прийняли університети, а також того, чого навчають або не навчають у школах. Це лише зріз «на виході» — знання випускників, і невідомо, скільки в цих бальних показниках заслуги репетиторів, випадкових відповідей, стресу. Але тенденції очевидні. Питання в тому, чи хочемо ми їх усвідомлювати. А якщо хочемо — чи вживемо інші заходи? Ось кілька важливих тенденцій.
Освітній розкол: обмежена група успішних учнів
Йдеться не про різницю у знаннях між дітьми з міст і сіл, з престижних ліцеїв та звичайних шкіл у спальних районах — це, як завжди, є. На тестах з багатьох предметів чітко видно, що є обмежена група сильних учнів (з деяких предметів — майже порожня), і значно більша — тих, хто отримав низькі результати. Отже, масова освіта має низьку якість. Це особливо помітно у природничо-математичних дисциплінах, і не вперше. Звіт УЦОЯО надає детальний аналіз результатів одного з тестувань, що слугує гарним прикладом.
Візьмемо результати з математики та фізики. Уявімо, що шкала 100–200 балів — це сходи, де кожен крок — 10 балів. А за допомогою ілюстрацій зазначимо кількість учасників тестування, чиї роботи аналізували: одна фігурка — це приблизно 10% учасників. Тоді результати тестів виглядатимуть так:
ZN.UA
ZN.UA
Результати НМТ з математики показують вражаючу різницю. З одного боку, кожен п’ятий учасник не набрав більше 108 балів, а половина не подолала бар’єр у 132 бали. З іншого — на тесті з математики найбільше 200-бальників — 1177 осіб. Для порівняння — з української мови таких лише 659.
Це системна проблема, яка спостерігається вже не перший рік і не тільки на ЗНО: ми бачимо високий рівень підготовки серед окремих шкіл, які дотримуються освітніх традицій, працюють з університетами, залучають учнів до підготовки до олімпіад, — і загальну неспроможність масової школи забезпечити хоча б базовий рівень математичної компетентності.
Те ж саме чітко видно у різниці між сильними та слабкими учасниками на тесті з фізики: тест не склали кожен п’ятий, а половина учасників не подолала 132 бали. І це при тому, що фізика, на відміну від математики, — предмет за вибором, тобто до цього тесту йшли свідомо ті, хто готувався (можливо, тому різниця там дещо менша). Але з обох предметів більшість учасників мають низькі бали…
Коли обговорюють такі результати природничо-математичної освіти, зазвичай звертають увагу на гуманітарну — там, мовляв, все більш-менш нормально. Дійсно, результати НМТ з української мови виглядають краще:
ZN.UA
Проте насправді така картина не повинна нас заспокоювати — загальний рівень знань теж далеко не влаштовує, і ось чому.
Тест з української мови був найлегшим — і це підтверджується психометричними показниками. У тесті було багато простих завдань, які допомогли слабшим учасникам покращити свої результати. Тут не було завдань, як з фізики чи математики, або письмового есе, як у попередніх тестах з мови. З 30 завдань тесту 25 — з вибором правильної відповіді з кількох варіантів. Для справедливості варто зазначити, що були і складніші завдання, завдяки яким сильні учасники змогли виявити свої здібності. Проте цей тест все ж таки приховав від нас справді слабких учнів, тож реального розриву між ними і сильними учасниками ми не зможемо побачити.
Коли тест повний простих завдань, це означає лише одне: до нього можна підготуватися. І для цього зовсім не потрібно глибоко знати предмет. Ось приклад: у НМТ з мови траплялися завдання з минулих років — і їх виконали «на ура». Але варто було з’явитися новим завданням на ті ж самі правила — успішність одразу впала. Ще один приклад: учасники тестування мали вставити в слова необхідну літеру — Е чи И. І навіть підказка була — у якому саме місці слова це потрібно робити. Це — рівень шкільної контрольної. Не дивно, що його виконали 77% учасників. Але щойно змінився формат — результати погіршилися. Інше завдання вимагало прочитати кілька уривків тексту та визначити, де немає помилок. Його виконали тільки 34,5%. Бо тут потрібно було не механічно «вставляти» літери, а самостійно застосувати правило. Там, де мова переходить від набору правил до цілісності, виникає проблема. Чи варто нас радувати на цьому фоні успішні 77%? Це відображає той факт, що школа і репетитори в основному тренують впізнавати, а не мислити.
В цілому тести НМТ виявили загальні проблеми, спільні для всіх предметів. Більшість учнів мають фрагментарні знання, не володіють базовими навичками, їм легше працювати з короткими завданнями — наборами слів або формул, а не з текстами (бо з читанням книг також виникають труднощі). Учні знають правила, терміни чи формули (і то не завжди), але не розуміють, що стоїть за ними і як це працює.
Ось показовий приклад. У завданнях з історії 50–80% учасників зазвичай легко впізнавали пам’ятки чи біографії, 93% без проблем асоціювали терміни з їхніми визначеннями. Проте завдання на встановлення послідовності подій виконали лише 20%, майже 70% не змогли назвати головну мету руху Опору під час Другої світової війни. Учні загублюються, коли потрібно думати не штампами, а хронологією та логікою, коли події слід вписати в контекст — особливо глобальній.
Атаки на математику
Серед результатів нинішнього НМТ — показовий, фактично симптоматичний факт: шестеро учасників НМТ отримали найвищий бал з української мови — 190–200 балів, але не склали тест з математики. На тесті з історії України таких випадків п’ять: відмінники-історики отримали нуль балів з математики. Такі гарні результати з одного предмета і повний нуль з іншого зазвичай є у тих, хто вважає, що математика йому непотрібна, але він змушений складати її як обов’язковий предмет. Натомість всю увагу було зосереджено на підготовці до тесту з української мови. І це, звичайно, не говорить про освіченість: не може освічена людина не знати шкільної математики настільки, щоб з довідником у руках не поставити правильно хрестиків хоча б у п’яти завданнях з 22 (саме такий був поріг «склав / не склав»). Можна було навіть не чіпати задачі. До речі, за даними УЦОЯО, серед тих, хто не склав українську мову, третина — це ті, хто провалив і тест з математики. І це спостерігається не вперше.
Існує безліч суперечок щодо доцільності обов’язкового НМТ з математики. «Через вашу математику моя дитина не стане актором (музикантом, художником, дизайнером…» — такі коментарі часто можна почути від батьків. І, згідно з моїми даними, саме в цьому виражається тиск творців вишів, які хочуть обійти або НМТ взагалі, або хоча б в частині математики.
Проте обов’язкова математика не є чимось незвичайним. Наприклад, у США аналог ЗНО — SAT (Scholastic Assessment Test), без якого не вступають до університетів або коледжів, складається з кількох блоків: перший — читання і письмо, другий — математика. Цей тест також визнано в деяких англомовних країнах. Польський аналог ЗНО — Matura — також обов’язково містить як польську мову, так і математику.
Я вважаю, що поділ у школі на гуманітаріїв та математиків — штучний. Це вигідно і вчителям, і учням (батькам). Адже це виправдовує проблеми: учень не розуміє математики не тому, що його погано навчали, і не тому, що він не хоче її вчити, а просто тому, що він такий від природи. Це своєрідна неформальна довідка-звільнення від навчання. У Ерика Берна в «Іграх, у які грають люди» описується гра «Дерев’яна нога». Її суть полягає в тому, що людина покликається на свою умовну ваду — реальну чи уявну — щоб уникнути відповідальності. Як зазначає Берн: «Я маю дерев’яну ногу — не можете ж ви очікувати, що я підійматимуся сходами». У шкільному контексті це звучить так: «Я гуманітарій — чого ви від мене хочете на алгебрі?» Або: «Я не можу навчити його математики — адже це гуманітарій». Чому в школі з математикою не можна ставити хрест і чому вона важлива для всіх, добре пояснив психолог Пилип Духлій.
Тест без гострих кутів
Аналізуючи результати НМТ, важливо розуміти, як їх отримують. Найважливішим елементом тестування є пороговий бал «склав / не склав», який відсікає тих, хто продемонстрував неприйнятно низькі результати і не може брати участь у вступі. Від порогового балу потім відштовхується вся шкала оцінок — від 100 до 200. Цього року, і вже не вперше, пороговий бал низький — з кожного предмету потрібно набрати 15% тестових балів. Водночас у тестах з усіх предметів є багато завдань «для розгону», на яких можна проскочити поріг — це завдання з вибором правильного варіанту відповіді.
І навіть за такого низького порогу, природничо-математичні науки та література є рекордсменами за кількістю тих, хто не склав тест: математику та фізику не склав кожен десятий — 11,9 і 10,5% відповідно, хімію — 6,2%, українську літературу — 2,6% та іноземні мови — від 4 до 6% (залежно від мови). З решти предметів відсоток тих, хто не склав, є дуже незначним — від 0,1 до 0,4%. Зверніть увагу: серед аутсайдерів є й гуманітарні предмети. Але результати могли бути ще гіршими, якби пороговий бал був вищим.
Як визначають пороговий бал? До війни до цього залучали групу експертів — це були вчителі з різних регіонів і різних типів шкіл, а також науковці. Після завершення сесії ЗНО й здачі робіт, вони тестували завдання і оцінювали, які завдання може виконати мінімально підготовлений абітурієнт. Тобто той, у кого знання слабкі, але все ж відповідають нижньому стандарту освіти. Потім усі ці дані статистично оброблялися, і на основі цього спеціальна експертна комісія голосуванням визначала мінімальний пороговий бал. Засідання комісії транслювалися онлайн, щоб всі бажаючі могли зрозуміти аргументи.
Зараз НМТ проводять у складніших умовах, і не протягом кількох днів, як раніше, а довше. Тому організувати роботу експертної комісії за кожним тестом складно. Отже, пороговий бал зараз встановлюється наказом МОН. При цьому ще на початку НМТ — ще в лютому. Це означає, що тепер не пороговий бал визначають за змістом тесту, а тест — за балом: УЦОЯО має розробити такі тести, щоб вони повністю відповідали цим нормам.
По-іншому тепер виставляють і бали за тест. Раніше вони були рейтинговими — тобто враховували не лише рівень знань конкретного учасника, а й його позицію серед інших. Тобто спочатку пороговим балом відсікали тих, хто не склав тест, а потім складали рейтинг серед залишившихся учасників, до якого вже накладали шкалу 100–200. Це дозволяло точніше оцінити знання та визначити не лише результат учасника, а й контекст, загальний рівень. Можливо, ви пам’ятаєте запрошення УЦОЯО і МОН до репетиторів: «Не ходіть складати НМТ для розваги, ви підвищуєте планку результатів, і на цьому фоні ваші учні отримають нижчі бали». Тепер оцінка за НМТ не є рейтинговою, вона нагадує звичайну шкільну оцінку — є перелік, за скільки помилок що ставити. Інструкція про бали за НМТ міститься в тому ж наказі МОН, який видається заздалегідь до початку НМТ.
У тестах з усіх предметів не передбачено відкритих завдань, де потрібно висловити свою думку, а не лише працювати з готовими варіантами відповідей. І це не тільки впливає на якість результатів, а також демонструє школам: акцент потрібно робити на підготовці. Адже шкільна система орієнтується на НМТ.
На початковому етапі впровадження ЗНО відкриті завдання були, але від них відмовилися через брак фінансування — адже такі завдання повинні перевіряти живі люди, і їхня праця має бути оплачена. З української мови було есе, з англійської — письмове висловлювання, з природничо-математичних наук — задачі. Задачі й зараз існують, але тепер учасники НМТ повинні записати в бланку тесту лише відповідь, а раніше потрібно було навести весь розв’язок. Елегантність і раціональність розв’язання також впливали на оцінку, і це було сигналом для школи — чого навчати. Відомий випадок, коли на ЗНО один учень розв’язав задачу з геометрії в незвичний, унікальний спосіб, який не змогли оцінити екзаменатори. І лише апеляційна комісія УЦОЯО визнала правильність такого методу. Той хлопець отримав найвищий бал. Очевидно, у нього був хороший вчитель або репетитор.
Раніше на тестах з природничо-математичних дисциплін від учасників очікували, що вони знатимуть основні формули. Тепер на НМТ дозволено використовувати довідник з формулами — і це також сигнал для школи та репетиторів: не важливо, якими були різні методи розрахунків (адже саме це формує наукове мислення), не обов’язково знати основні формули і закони. І ось як це працює: навіть з довідником у руках 38% учасників тестування не змогли правильно піднести двочлен до квадрата. Кожен п’ятий зазначив як правильну відповідь таку, що суперечить нерівності трикутника.
Побачили. А далі що?
Проблеми освіти, які ми сьогодні побачили за результатами НМТ, не з’явилися раптово, вони накопичувалися протягом років. Добре, що в нас є регулярні, щорічні звіти УЦОЯО. Але їх потрібно глибоко аналізувати. Бо без системного бачення причин і наслідків ми залишимося заручниками ілюзій. Аналізом мали б займатися освітні аналітики. Але, незважаючи на армію інститутів та академій, що живуть завдяки «аналітиці» та «реформам», в Україні навіть немає концепції освітньої аналітики. Не кажучи вже про відкриту базу даних, яку мали б регулярно заповнювати і аналізувати.
На підставі результатів досліджень потрібен зворотний зв’язок зі школою: не пафосні виступи на конференціях перед спонсорами, а конкретні рекомендації й підтримка для вчителів та тих, хто їх готує. Підтримка потрібна й самому НМТ, щоб він не став жертвою популізму і розвивався. Але це вже окрема розмова, якій буде присвячено другу частину цієї статті, що вийде незабаром.
