© luminastock / depositphotos Сфокусованість лише на математиці створює враження, що інші дисципліни перебувають у кращому стані.
Результати національного мультипредметного тесту-2025 продемонстрували, що в українських школах формуються обмежена кількість сильних учнів і набагато більший контингент тих, хто не володіє навіть базовими знаннями. Про це повідомляє Оксана Онищенко у статті “Освіта у дзеркалі НМТ: що ми насправді бачимо в результатах?“.
Вона зазначає, що математика традиційно стає основним символом кризових явищ в освіті. Згідно з даними звіту Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), кожен п’ятий учасник цьогорічного НМТ не набрав 108 балів, а половина не перевищила 132. Водночас саме з цієї дисципліни найбільше учасників досягли максимального балу – 1177.
“Це системна проблема, яка спостерігається не вперше і не тільки на ЗНО: ми можемо побачити високий рівень підготовки в деяких школах, які дотримуються освітніх традицій, співпрацюють з університетами, залучають учнів до олімпіадного руху, — та тотальну нездатність масових шкіл забезпечити хоча б базовий рівень математичної компетентності,” – зауважує авторка.
Вона додає, що зосередженість лише на математиці створює ілюзію, що інші предмети у кращому становищі. Насправді в тестах НМТ є чимало простих завдань (особливо на тесті з української мови), які приховують істинну різницю між сильними та слабкими учнями.
“На тестах з різних навчальних дисциплін дуже чітко видно, що існує тонкий прошарок сильних учнів (у деяких предметах — прозорий майже до дір), і набагато товстіший — тих, хто продемонстрував незадовільні результати. Тобто масова освіта має низьку якість,” – підкреслює Онищенко.
Також з усіх предметів можна спостерігати системні проблеми шкільної освіти: більшість учнів має фрагментарні знання, не володіє основними навичками, їм легше працювати з короткими завданнями — набором слів чи формул, а не з текстами (адже з читанням книг — також труднощі). Учні знають правила, терміни та формули (і то не завжди), але не усвідомлюють, що за ними стоїть і як це функціонує. «Школа і репетитори здебільшого навчають впізнаванню, а не мисленню,» – зауважує авторка.
В українських школах має місце імітація навчального процесу, зокрема, найбільша увага учні зазвичай приділяють предметам, які є необхідними для проходження зовнішнього незалежного оцінювання або національного мультипредметного тесту. Перетворювати школу на місце, де готують до тестів, а інші предмети відкидають, неприпустимо, але й полегшення ЗНО або НМТ також не можна допустити, зазначає Оксана Онищенко у статті “Не провал, а обрив. Чому падає якість шкільної освіти“.
