Штучний поділ на гуманітаріїв і математиків відображається на НМТ

Не йде мова про освіченість: чому деякі випускники проігнорували математику на НМТ-2025

© Pixabay Освічена людина не може не знати шкільної математики аж настільки.

Результати цьогорічного національного мультипредметного тесту виявили знаковий факт: шестеро учасників НМТ отримали найвищий бал з української мови — 190–200 балів, але не змогли пройти тест з математики. На тесті з історії України зафіксовані п’ять таких випадків: відмінники з історії набрали нуль балів з математики. Як зазначає Оксана Онищенко у своїй статті “Освіта у дзеркалі НМТ: що ми насправді бачимо в результатах?“, редакторка освітнього та наукового відділу ZN.UA, це результати штучного розподілу на гуманітаріїв та математиків.

“Такі високі результати з одного предмета та повне провалювання з іншого зазвичай спостерігається у тих, хто вважає, що математика не є йому потрібною, але все ж зобов’язаний складати її як обов’язковий предмет. Натомість всі свої зусилля було зосереджено на підготовці до тесту з української мови”, – зазначає Онищенко.

Вона підкреслює, що це не є питанням освіченості, оскільки освічена особа не може настільки не знати шкільну математику, щоб з довідником в руках не відповісти правильно хоча б на п’ять завдань із 22 (саме такий був поріг «склав / не складав»).

Редакторка освітнього й наукового відділу ZN.UA зазначає, що ведеться велика дискусія щодо необхідності введення обов’язкового НМТ з математики, але обов’язкова математика не є чимось винятковим.

“Наприклад, у Сполучених Штатах аналог ЗНО — SAT (Scholastic Assessment Test), без якого неможливо вступити до університету чи коледжу, складається з кількох блоків: перший — читання та письмо, другий — математика. Цей тест також визнають у деяких англомовних країнах. Польський аналог ЗНО — Matura — також обов’язково включає і польську мову, і математику”, – пише авторка.

Оксана Онищенко впевнена, що поділ у школах на гуманітаріїв і математиків є штучним і вигідним як для вчителів, так і для учнів (батьків). Це виправдовує проблеми: учень не знає математики не через погане навчання чи бажання її не вчити, а просто тому, що він таким чином створений.

“Це така неофіційна довідка-виправдання для навчання. У Ерика Берна в «Іграх, у які грають люди» описується гра «Дерев’яна нога». Суть в тому, що особа посилається на свою умовну ваду — реальну чи уявну — щоб уникнути відповідальності”, – констатує авторка.

Обов’язкове НМТ з математики викликало бурхливі дебати щодо потреби в математиці для гуманітаріїв, митців, загалом, для всіх, хто не планує стати інженером чи айтішником. Однак математика насправді не стосується лише рівнянь. Клінічний психолог і співзасновник інженерної школи Пилип Духлій у статті «Чому не варто «забивати» на математику у школі» пояснює, що відмова від математики в шкільні роки — помилка, яку пізніше складно виправити.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь