© Getty Images
Оксана Онищенко Інтерв’ю з головою парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Бабаком
Вересень має особливе значення для освітньої галузі. Для шкіл це старт навчального року, а для університетів — завершення вступного періоду. Від цього залежить не тільки доля випускників, а й перспективи держави: чи здатні ми підготувати спеціалістів, необхідних країні як під час війни, так і в повоєнний час?
Саме тому ZN.UA спілкувалося з головою парламентського комітету з питань освіти Сергієм Бабаком про ключові аспекти вступної кампанії: від міграції молоді та дефіциту студентів на стратегічних спеціальностях до дискусій щодо НМТ. Також обговорили можливість зимового вступу.
Це друга частина бесіди. Перша, присвячена підготовці шкіл до нового навчального року, доступна за цим посиланням.
Верховна Рада України
— Сергію, вступна кампанія майже завершена. Чи можна стверджувати, що вона досягла основної мети — відібрала кваліфікованих майбутніх студентів?
— По-перше, майбутнє країни залежатиме від тих, хто обирає професійну освіту. Я за освічену націю, але існує дисбаланс між ринком праці та освітньою системою. Щодо результатів кампанії — остаточні висновки передчасно, адже додатковий набір триває до 20 жовтня. На кінець серпня зареєстровано 452 971 заявника на різні рівні освіти. Очікуємо зменшення кількості вступників на 5–10% через війну. Щодо НМТ — цьогоріч участь взяли 289,7 тис. осіб, що на 6 тисяч більше за минулий рік. Серед них 79% — поточні випускники. Варто відзначити трьох абітурієнтів із максимальними балами з чотирьох предметів та 1177 осіб, які отримали 200 балів з математики.
— За даними МОН, на початку року в 11-х класах навчалося 234,5 тис. учнів. Чи багато з них подали заяви до українських університетів?
— Частина юнаків була вивезена за кордон, але понад 200 тис. здобули повну середню освіту, що є вагомим показником.
— Чи вплине на майбутній вступ дозвіл молоді 18–22 років виїжджати за кордон?
— Скоріше ні. Але остаточну відповідь отримаємо наступного року.
— Президент оголосив про зимову вступну кампанію. Як вона організована?
— Поки не бачу конкретних пропозицій. Більшість, хто міг вступити, вже це зробили. Можливо, кампанія допоможе тим, хто не встиг подати документи влітку.
— Або студентам з низькими балами. Що може погіршити якість освіти.
— Сподіваюся, уряд презентує обґрунтований підхід, який не вплине на відбір студентів.
— Екс-заступник міністра освіти заявив про «тиск» для скасування НМТ. Хто за цим стоїть?
— Звернення надходять від прифронтових університетів і політиків-популістів. Наш комітет рішуче проти змін правил вступу. Парламент не підтримає такі ініціативи.
Ректори прифронтових регіонів скаржаться на зменшення кількості студентів через загрозу безпеки. Проте ми запропонували фінансову компенсацію замість змін у системі. Уряд виділив 330 млн грн на підтримку ЗВО. Важливо зберегти наукові школи, не порушуючи принципів справедливості.
Скасування НМТ для окремих груп — це повернення до корупційних схем. Конституція забороняє дискримінацію — правила мають бути однаковими для всіх.
Ми також обговорюємо пільги для дітей-сиріт та дітей військових. Держава має підтримати їх фінансово, але вступ має відбуватися на загальних підставах.
— На критично важливі спеціальності (інженерія, науки) традиційно недобір. Чи правда, що частина бюджетних місць залишилася вакантними?
— Держзамовлення на 2025 рік скоротилося на 5,1%, але для соціально значимих спеціальностей воно збереглося. Проблема — у низькій популярності серед абітурієнтів. Ми запроваджуємо підвищені стипендії та спеціальні коефіцієнти. Наприклад, зарплата хіміка після університету перевищує 100 тис. грн, тоді як економіста — близько 15 тис. Але стереотипи про престижність професій міняються повільно.
— Ще одна проблема — низька якість викладання природничих наук у школах.
— Лише 8 тис. учасників НМТ обрали фізику, 2,6 тис. — хімію. Близько 10% не подолали мінімальний поріг з цих предметів. Але ті, хто готувався, показали добрі результати.
Шкільні проблеми — застаріле обладнання та відсутність лабораторій. Ми ініціювали субвенцію 500 млн грн на оновлення кабінетів. Вже понад 100 шкіл отримають сучасне оснащення. Також МОН залучило 500 млн грн донорських коштів для академічних ліцеїв.
Мета — за два роки створити старшу профільну школу з лабораторіями, яка зацікавить учнів природничими науками.
— Чи є дефіцит кваліфікованих учителів природничого профілю?
— Багато студентів-педагогів мотивовані. Вчителювання — це покликання. Субвенція також передбачає тренінги для вчителів на новому обладнанні.
— Чи планують підвищити зарплати вчителям?
— Це мій пріоритет з першого дня в політиці. Нова влада розуміє важливість питання. Зараз обговорюємо моделі підвищення, але для цього потрібні додаткові 100–200 млрд грн. Шукаємо джерела фінансування, зокрема через міжнародну підтримку.
— Чи буде ДПА у 2026 році?
— Ні. Впроваджуємо добровільний моніторинг для початкової школи та 9-х класів. З 2027 року ДПА стане обов’язковим для вступу до профільної школи чи коледжу. Потрібні два роки для тестування системи.
— Які перспективи у шкільної освіти?
— Суспільству треба об’єднатися з державою та бізнесом. Інвестувати в інфраструктуру, підвищувати кваліфікацію педагогів, зробити навчання практичним. Освіта має відповідати реальним потребам ринку та готувати до сучасних викликів.
