© Фото надане автором
Олег Левченко
Збройна агресія нищить не тільки українські населені пункти, а й забирає перспективу — юних українців. За два роки війни через бойові дії та значну міграцію Україна втратила більше ніж 2,3 мільйона юнаків і дівчат. Якщо у 2022 році їх налічувалося близько 10 мільйонів, то, згідно з підрахунками Інституту демографії та проблем якості життя, у 2024 році кількість молоді впала до 7,6 мільйона осіб. І це не лише цифри, це зникле молоде покоління медиків, конструкторів, ремонтників, електромонтерів, або кухарів.
За результатами опитування ПРООН і Info Sapiens, тільки 58% молодих українців мають намір залишитися в державі. З тих, хто покинув країну, повернутися мають бажання лише 32%. Окремою проблемою є освітня міграція. Тільки в Польщі у 2022/2023 навчальному році навчалися понад 48 тисяч українських студентів. Це на третину більше, ніж у попередньому році. Велика частка цих юнаків і дівчат так і залишиться працювати за кордоном. Це міна уповільненої дії, яка може залишити державу без людських ресурсів для відновлення. Але ще є шанс змінити хід подій, вклавши кошти в освіту, фаховий розвиток і нові можливості для юнацтва тут, в Україні.
Від упереджень до реалій: професійно-технічна освіта як один із фундаментів економічного підйому
На відбудову України знадобиться армія «синіх комірців» — тих, хто власноруч відновлюватиме інфраструктуру, будівлі, шляхи, енергетику. Це ремонтники, електротехніки, шофери та інші працівники робітничих професій. Затребуваність у таких кадрах злетіла в рази й іноді перевищує можливості місцевих установ підготувати випускників. У багатьох містах відчувається гострий дефіцит кваліфікованих працівників: спеціалістів потрібно більше, ніж випускають професійні училища. Отже, професійна освіта стає справою національної безпеки.
ДПСУ не ведуть статистику виїзду за кордон чоловіків 18-22 років
Відповідно до відомостей МОН, в Україні щороку до професійної освіти приєднуються близько 100 тисяч учнів. Число стабільне, але недостатнє. Для зіставлення: у країнах Євросоюзу приблизно 50% молоді після школи обирають професійну освіту, а в Україні — лише 35%. Це говорить не тільки про відставання, а й про стереотипи: ми досі вважаємо, що університет — більш престижний, ніж професійна освіта. Як наслідок — брак робочої сили та надлишок «офісних» спеціальностей.
Держава намагається змінити стан речей: модернізує майстерні, відкриває навчально-практичні центри, розробляє програми дуальної освіти спільно з бізнесом. Але цього недостатньо. Слід не лише оновити матеріальну базу, а й підняти значення професійної освіти, зробити її по-справжньому привабливою для юнацтва. Інакше подолати брак кадрів і забезпечити кадри для післявоєнної відбудови буде неможливо.
Фаховий розвиток та підтримка: подвійний інвестиційний ефект
Згідно з інформацією інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики України, в Україні наразі понад 4,6 мільйона внутрішньо переміщених осіб (ВПО), близько 20% із них — діти та підлітки. Фактично це сотні тисяч юних українців, які втратили дім і близьких, але водночас отримали можливість розпочати нове життя в іншій громаді. Без цілеспрямованої підтримки ці діти зі статусом ВПО мають ризик випасти з освітнього процесу та соціального життя. Натомість вкладення в їхній розвиток здатні дати подвійний результат: допомогти молодим людям інтегруватися й реалізувати себе та водночас сформувати майбутній кадровий резерв країни.
Як показує аналіз Ukrainian Crisis Media Center, 74% переселенців молодого віку до переїзду не були активними в молодіжних центрах чи організаціях, але після переміщення багато хто з них почав брати участь у таких заходах. Тобто потрібно створити для підлітків і молоді місце та умови — і вони активно включаються в навчання, волонтерство, проєкти. Тому сприяння молодіжним інструментам розвитку (гурткам, таборам, центрам, менторським програмам) є не витратами, а вкладенням у людський потенціал. І це дає подвійний результат. По-перше, допомагає їм повернути почуття стабільності та віри в майбутнє. По-друге, формує основу майбутнього кадрового резерву для відбудови держави.
Фаблаб-модель в українських реаліях: Vinnytsia Junior Science Park
Одним із наочних прикладів новаторських рішень у галузі розвитку молоді є Vinnytsia Junior Science Park Factory Dream. Це освітньо-технологічний простір для дітей і підлітків, який створили у Вінниці. Проєкт втілює ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» у взаємодії з місцевою владою, міжнародними організаціями та за участі установ професійно-технічної освіти. Парк відкрився у травні 2025 року на базі муніципального інноваційного парку «Кристал». Це місце, де діти й підлітки навчаються технологій, науки та інженерії через практику.
Фото надане автором
У Factory Dream маємо лабораторії з 3D-друку, Arduino, програмування та інші сучасні напрями, які на стадії впровадження, це відрізняється від STEM-освіти. У парку підлітки навчаються програмування, створюють алгоритми; конструюють вироби на 3D-принтерах, переробляють пластик на корисні речі, створюють пристрої, працюють із датчиками й мікроконтролерами. Формат Простору передбачає спільну роботу, наставництво, хакатони, взаємодію з бізнесом і розробку власних стартапів. Але суть не тільки в апаратурі та місці. Головне — у зміні підходу. Не просто навчати, а допомагати створювати справжні продукти, від цікавих речей до новаторських рішень. Підхід має бути проєктним, продуктивним, практичним, зорієнтованим на дію.
Фото надане автором
По суті, це «фаблаб», що поєднує не тільки технічну освіту, а й елементи проєктного рішення та залучення елементів підліткової стійкості. У Factory Dream одночасно можуть навчатися сотні дітей і підлітків різного віку — як місцевих, так і з числа ВПО. Для них створено безпечне й доброзичливе середовище. Крім того, через практичні завдання та спільну творчість підлітки розвивають м’які навички — комунікацію, критичне мислення, лідерство. І головне — отримують стимул будувати своє майбутнє в Україні, а не шукати його за кордоном.
Парк Factory Dream — це не лише навчальний простір, а середовище професійного самовизначення для підлітків від 11 років. Тут школярі мають змогу побачити сучасне виробництво, ознайомитися з технологіями та зрозуміти, чого прагнути в майбутньому. Такий досвід допомагає їм усвідомлено обирати професію, орієнтуючись на реальні потреби сучасного ринку.
Освіта досягне мети, якщо буде технічно компетентною, заснованою на практичних уміннях і новітніх знаннях. Це більше, ніж STEM — це про здатність мислити інженерно-підприємливо, створювати рішення й розуміти технології, які формують перспективу держави.
Водночас Factory Dream — це підтримка і для студентів закладів професійно-технічної освіти. Вони працюють на сучасному обладнанні, здобувають реальні навички та формують конкурентоспроможність на ринку праці. Особливу увагу парк приділяє підтримці молоді з числа внутрішньо переміщених осіб. Для них це місце безпеки, адаптації та фахового розвитку, де можна не тільки навчатися, а й знаходити однодумців і здобути впевненість у власному майбутньому.
Сьогодні рішення — завтра кадри: чому інвестиції в молодь питання стратегічне
Професійно-технічна освіта — це про сьогодення. Це про руки й голови, які вже зараз створюють нову державу, які сьогодні цікаві роботодавцям.
Ті, хто обирає професійну освіту, зазвичай більш практичні та націлені на реальні результати. Вони вже обрали Україну. Вони бачать, де себе застосувати й бути успішними, не за кордоном, а тут — у своїх громадах, у своїй країні. Саме серед цих підлітків формується генерація, здатна творити інновації, відновлювати економіку та розпочинати зміни власноруч.
Про це варто говорити гучніше. Питання розвитку професійної освіти потребує уваги не менше, ніж питання вищої освіти. Ми маємо можливості, але ще не навчилися їх повною мірою використовувати.
Юний інноватор — це не просто учень. Це молодий спеціаліст, який хоче вже завтра заробляти, створювати продукти та будувати свою долю в Україні.
Фото надане автором
Теперішня ситуація — не тільки небезпека, а й шанс. Очевидними є три головні завдання: зупинити виїзд молоді, створивши гідні умови вдома; підняти престиж професійної освіти, яка здатна стати основою відбудови; вкладати кошти в молодіжні проєкти та інноваційні простори, як Factory Dream у Вінниці. Подібні простори у ваших містах створять інноваційну екосистему для молоді, і це потрібно державі, громадам і поколінню відбудови.
Адже молодь — це не «наше віддалене майбутнє». Це наше сьогодення, яке твориться під час війни. Інвестиція в молодь сьогодні — це гарантія того, що завтра в нас буде кому відновлювати країну, запускати нові бізнеси, робити Україну сильною й стійкою.
