НБУ окреслив джерела фінансування додаткових витрат на армію
Національний банк України окреслив основні можливі джерела додаткового фінансування видатків державного бюджету у разі такої потреби.
Про це повідомляє Delo.ua з посиланням на виступ заступника голови Національного банку Юрія Гелетія під час прес-брифінгу щодо рішень Правління НБУ з питань монетарної політики.
Де НБУ шукатиме гроші для бюджету?
Національний банк заявляє підвищені ризики зниження економічного потенціалу країни, зокрема через втрату людей, територій та галузей промисловості. Крім того, актуальнішими стали ризики додаткових бюджетних витрат, зокрема на оборонний потенціал.
Інші ризики включають:
- недостатнє та/або нерегулярне зовнішнє фінансування у наступні роки;
- поглиблення негативних міграційних тенденцій та розширення дефіциту робочої сили на внутрішньому ринку праці;
- менш сприятливі зовнішні умови на тлі зростання геополітичної невизначеності та деглобалізації, а також підвищеної волатильності на світових товарних та фінансових ринках.
Серед можливих джерел додаткових надходжень до державного бюджету Юрій Гелетій назвав, зокрема, внутрішній ринок боргу. За його словами, наразі ринок боргу України працює досить ефективно. Міністерство фінансів значно збільшило обсяги запозичень протягом липня-серпня – чисте боргове фінансування в липні склало 152% від плану, у серпні – 180%.
«Темп накопичення Міністерством фінансів боргових ресурсів зростає. За січень-серпень чисте фінансування становило близько 20 млрд гривень. Для порівняння, минулого року було залучено чисте фінансування на понад 200 млрд гривень», – навів цифри заступник голови НБУ.
За його словами, за потреби Міністерство фінансів має можливість збільшити обсяги запозичень на внутрішньому ринку.
Одним із джерел боргового фінансування можуть бути еталонні державні облігації, на які є незадоволений попит близько 20 млрд гривень.
«Існує певний резерв щодо запозичень в іноземній валюті. Хоча пріоритетом Міністерства фінансів є дедоларизація боргу, у випадку «плану Б» цей ресурс можна використовувати», – запевнив Гелетій.
Основний акцент буде зроблено на ринкових запозиченнях, зокрема на роботі з банками, а також небанківськими фінансовими установами. Це особливо стосується небанківських установ, оскільки протягом вересня-грудня очікуються значні виплати державних зобов'язань перед ними.
«За потреби ми готові обговорити можливі адміністративні заходи в рамках боргової групи Ради з фінансової стабільності. Це буде захід «крайнього заходу», – попередив топ-менеджер регулятора, запевнивши, що мова не йде про монетарне фінансування, оскільки ліквідність системи достатня.
Нагадаємо, що 11 вересня Правління Національного банку вирішило залишити облікову ставку незмінною на рівні 15,5%. Це дозволить нам і надалі підтримувати належні монетарні умови для стабільності валютного ринку, контролю очікувань та приведення інфляції до цільового показника 5%.
