Україна запропонує США не лише родовища, а й промислові відходи / Freepik
У рамках угоди щодо корисних копалин Україна запропонує Сполученим Штатам не лише класичні родовища, а й альтернативні джерела сировини – хвостосховища та відходи гірничо-металургійного комплексу.
Як повідомляє Delo.ua, про це повідомив Єгор Перелигін, заступник міністра економіки, екології та сільського господарства України, член Ради директорів Українсько-американського інвестиційного фонду.
За його словами, альтернативними джерелами сировини можуть бути хвостосховища та відходи гірничо-металургійного комплексу.
Стратегічні метали можна отримати, не відкриваючи нових кар'єрів
«Те, що десятиліттями вважалося баластом, насправді є новою сировинною базою: не відкриваючи нових кар'єрів, ми можемо отримувати стратегічні метали для акумуляторів, електроніки, авіації та оборонної промисловості – і водночас нейтралізувати негативні історичні екологічні наслідки», – сказав Перелигін.
Він наголосив, що перевагою такого підходу є швидкий доступ до комерційної стратегічної сировини без нової розробки та видобутку.
Серед потенційних напрямків для пошуку прихованих можливостей першим пунктом є хвости мінеральних пісків (титанові піски, монацит), де залишаються рутил, ільменіт, циркон. Крім того, глибока переробка та гідрометалургія можуть відкрити можливості для отримання цирконію, гафнію та скандію – металів для високотемпературної кераміки, авіації, оптики.
Перелигін вважає, що шламонакопичувачі гідрометалургії та відходи виробництва титанової губки також можуть бути цікавими джерелами для видобутку стратегічної сировини.
Ще однією областю, яку він виділив, був «червоний шлам» та шлак від виробництва пігментного діоксиду титану (TiO₂), оскільки побічні продукти глиноземних та титанових пігментних заводів містять скандій (а також титан, залізо та алюміній).
За словами заступника міністра, фосфогіпс та фосфатні відходи також є цікавим напрямком, оскільки видобуток рідкоземельних елементів тут можна поєднувати з виробництвом будівельного гіпсу.
Ще одним потенційно привабливим варіантом, за словами Перелигіна, є золовідвали та вугільні відвали ТЕС, оскільки зола містить рідкоземельні елементи, галій, скандій, алюміній та германій.
Заступник міністра виділив хвостовики видобутку залізних, мідних та нікелевих руд як цікавий напрямок: у цих потоках часто «губляться» кобальт, телур, германій, ванадій, вольфрам, а іноді й золото та срібло, тоді як сучасні схеми видобутку та вилуговування дозволяють повертати ці метали в обіг, не створюючи нових кар'єрів.
Перелигін також пропонує звернути увагу на відходи видобутку та переробки урану, оскільки, окрім уранової складової, ці хвости містять ванадій, скандій, молібден, селен, а також важкі рідкісноземельні елементи та ітрій.
Швидший та дешевший запуск виробництва
Заступник міністра зазначив, що переробка хвостів, шламів та відходів може мати явну перевагу над проектами «з нуля», тобто видобутку корисних копалин на нових майданчиках, оскільки дає подвійний ефект: швидший та дешевший запуск виробництва завдяки існуючій інфраструктурі, електроенергії та логістиці, а також покращення стану навколишнього середовища за рахунок зменшення площі порушених земель, перетворення небезпечних шламів у безпечні тверді форми та зниження ризику прориву старих дамб та забруднення навколишнього середовища.
Щоб це запрацювало на практиці, як сказав Перелигін, Міністерство економіки зосереджується на створенні простої та зрозумілої системи правил для компаній, готових переробляти хвостосховища, забезпеченні швидкого доступу до енергетичної та транспортної інфраструктури, а також наданні необхідних фінансових інструментів та дострокових угод про відбір – попередніх договорів на продаж продукції на стадії попередніх досліджень.
Про українсько-американський інвестиційний фонд
30 квітня Україна та Сполучені Штати підписали угоду про створення Українсько-американського фонду інвестиційної реконструкції.
8 травня Парламент підтримав ратифікацію цієї угоди, а 12 травня президент Володимир Зеленський підписав відповідний закон.
23 травня Україна та Сполучені Штати офіційно завершили всі процедури для запуску фонду — нового механізму залучення інвестицій для відновлення та розвитку української економіки.
Очікується, що перші три проекти будуть реалізовані протягом наступних півтора року.
Українську сторону у фонді представляють :
- Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв;
- депутат Міністр Єгор Перелигін;
- Державний секретар Міністерства закордонних справ Олександр Карасевич.
Фонд вже провів своє перше засідання та перейшов від концепції до практичної реалізації.
