Експертка розповіла, як росіяни використовують наукову спільноту та дослідження у пропагандистських цілях
Якщо є попит і джентльмени довіряють один одному, то розквітне й журнальний бізнес. Нині за 1000–1500 грн деякі фахові видання за лічені дні опублікують будь-який наукоподібний мотлох. Потрібно лише, щоб він відповідав формальним вимогам — 1800 символів у анотації, правильні назви розділів статті, пристойна довжина списку літератури, ORCID у авторів тощо. Кількість фахових видань зростає, в деяких журналах збільшується наповненість номерів, розбухають і редколегії — за членство також зараховується пунктик-галочка в ліцензійних умовах, а хто ж ті редколегії перевірятиме після отримання категорії? Зсув із базових журнальних функцій до бально-галочкових відбувається нерівномірно, але загальний тренд невтішний.
Те, що в системі фахових видань потрібні зміни, є очевидним уже давно, але Міносвіти на системному рівні не реагувало, навіть після брутальної трансформації одного з журналів категорії А з фізичного в педагогічний із одночасним багатократним зростанням продуктивності. Проте й цей час настав — 24 січня 2025 року Міносвіти створило робочу групу, яка працюватиме над внесенням змін до порядку формування переліку фахових видань.
Перш ніж змінювати систему, слід мати достовірну інформацію про поточний стан справ. За кожним фаховим виданням у відкритих джерелах є певна інформація, але вона слабко структурована. Інформація агрегована лише в переліку фахових видань і відповідному реєстрі, але її формат недостатньо зручний для аналітичних висновків. Тому спробуємо ідентифікувати поточний стан мережі наукових фахових видань України, виявити її специфіку й аномалії.
Масштабність мережі фахових видань
В Україні налічується 1699 фахових журналів та збірників, із них 175 — категорії А та 1524 — категорії Б. Засновниками фахових видань є переважно університети та наукові установи. У деяких із них у портфелі — 20, 30 і навіть понад 60 таких видань.
Широта спеціалізації фахових видань
В одному фаховому виданні може бути представлено кілька спеціальностей. Більшість видань є вузькоспеціалізованими, тобто націленими на висвітлення наукових результатів за невеликою кількістю спеціальностей (рис. 2). Але близько 5% видань є аномально широкими. Лідером є журнал «Наука та інновації»: в його колекції — 45 спеціальностей. Трохи менші колекції — у «Східно-Європейському журналі передових технологій» і «Технологічному аудиті та резервах виробництва» — 44 й 38 спеціальностей відповідно. За такого широкого спектру редакціям, напевно, складніше забезпечити належну якість публікацій, ніж тоді, коли журнал сфокусовано лише на кількох спеціальностях.
Із наведених даних видно, що майже дві третини видань є фаховими не більш як за трьома спеціальностями, а 90% видань — не більш як за сімома. Можливо, планку в сім спеціальностей для фахових журналів доречно зафіксувати в нових правилах гри, над якими працюють у МОН, як запобіжник розфокусуванню.
Розподіл сфокусованих видань
Розгляньмо видання, тематика яких охоплює лише одну, дві чи три спеціальності. І ось тут видання, що спеціалізуються на економіці та управлінні, не є лідерами. Натомість найбільше вузькопрофільних видань спеціалізуються на праві, медицині, філології, історії та археології й освітніх педагогічних науках.
Як українська наука шукає шлях до бізнесу: від ідеї до стартапу
P.S. Матеріал статті базується на Переліку фахових видань від 10 грудня 2024 року. Публікаційна активність цих видань не враховувалася.