Культурна дипломатія. Чому її результати не відповідають очікуванням? 30.08.2025 09:10 Укрінформ Представники культурної сфери ініціювали відкриту дискусію про стратегії розвитку культурної дипломатії та запросили колег ділитися практичними кейсами.
Важливим елементом Міжнародного фестивалю високого мистецтва Bouquet Kyiv Stage є «КіноБукет», який шостий рік поспіль розширює жанрову палітру заходу. Цього року Асоціація «Дивись українське!» — організатор проєкту — також курувала частину офіційної програми панельних обговорень «Під ясенем». У центрі уваги дискусії «Культурна дипломатія: шляхи розвитку» опинились практичні аспекти: успішні приклади, ефективні альянси та механізми взаємодії між митцями, культурними організаціями та державними органами. Серед учасників: директорка департаменту публічної дипломатії МЗС Вікторія Ляліна-Бойко, правозахисниця, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук, керівниця ансамблю «Київська камерата» Богдана Півненко, лідер гурту «Антитіла» Тарас Тополя, голова Асоціації «Дивись українське!» Андрій Різоль. Модерацію забезпечила професорка КНУ ім. Шевченка, голова наглядової ради Українського культурного фонду Наталія Кривда.
Учасники аналізували: як визначати спільні цілі та комунікувати їх світові, створювати ефективні культурні зв’язки, збільшувати присутність української культури за кордоном, а також розвивати партнерства та об’єднувати ресурси. Деталі — у матеріалі Укрінформу.
РІЗОЛЬ: ПОТРІБНА КРАЩА КООРДИНАЦІЯ З ДИПЛОМАТИЧНИМИ МІСІЯМИ
Перший блок питань стосувався причин неефективності культурної дипломатії: чому система презентації культурних досягнень, задумана після Революції гідності, досі не працює на повну? Як оптимізувати взаємини між державними структурами, культурними інституціями та митцями?
Андрій Різоль зазначив, що процес взаємодії вже запущено: «Можливо, не так швидко, як хотілося б, але ми, як активні учасники міжнародних проєктів, синхронізовані з МЗС. Що порадити? Створити при міністерстві консультативний орган з митців, які працюють за кордоном. Важливо узгоджувати графіки, ресурси, працювати над наративами». Він навів приклад: Асоціація «Дивись українське!» має 24 представництва за межами України, які підтримують митців під час їхніх турів. Таким чином, внутрішня мережа вже функціонує.
Андрій Різоль, очільник Асоціації «Дивись українське!»
«Зараз важливо активізувати координацію з дипломатичними місіями за межами країни. На щастя, процес вже стартував: після недавньої конференції дипломатів культурна дипломатія отримала пріоритет. Однак бракує централізованого координаційного органу, який би посилив роботу Департаменту публічної дипломатії МЗС. Також варто залучати до спільних ініціатив найактивніших діячів, які працюють за кордоном, але поки не інтегровані в загальну систему», — додав Різоль.
ЛЯЛІНА-БОЙКО: МИ ОТВОРЕНІ ДО СПІВПРАЦІ З УСІМА ГАЛУЗЯМИ
Представниця МЗС Вікторія Ляліна-Бойко підкреслила, що формування екосистеми розпочалося ще до повномасштабної війни: «Перша стратегія публічної дипломатії передбачала активізацію співпраці з культурними діячами для презентації сучасного українського продукту. Український інститут, підпорядкований МЗС, відіграє ключову роль у цьому процесі. Публічна дипломатія охоплює не лише культуру, а й спорт, освіту, цифрові технології — тут ми розвиваємо партнерства. З початком війни ми стали ще відкритішими, адже завдання — зробити голос України чутним усюди. Але без спільної роботи з громадськістю це неможливо».
Вікторія Ляліна-Бойко, директорка департаменту публічної дипломатії та комунікації МЗС України
МАТВІЙЧУК: ІДЕНТИЧНІСТЬ ТРЕБА ДЕМОНСТРУВАТИ СВІТОВІ
Олександра Матвійчук акцентувала на трьох ключових аспектах: «По-перше, це війна за ідентичність. Путін відкрито заявив: мета — знищити українців як націю. По-друге, Росія використовує культуру як зброю асиміляції — ми бачимо це на окупованих територіях. По-третє, замість боротьби з російською культурою варто зосередитись на просуванні власної. Наприклад, розповідаючи про Бучу поруч із згадкою про Достоєвського. Енергію варто спрямовувати на створення, а не на руйнування».
Олександра Матвійчук, правозахисниця
ПІВНЕНКО: КЛЮЧ — ЗАЛУЧИТИ БІЗНЕС ДО ФІНАНСУВАННЯ
Богдана Півненко наголосила на дефіциті фінансування: «Наші проєкти часто реалізуються за рахунок приватних ініціатив. Наприклад, Зальцбурзький фестиваль фінансується російським газпромом, тому там домінують російські виконавці. Український бізнес має підтримувати масштабні культурні події за кордоном. Важливий приклад — співпраця з диригенткою Кері-Лінн Вілсон, яка включає українські твори у свої концерти, нагадуючи світові про війну».
Богдана Півненко, очільниця та солістка Національного ансамблю солістів «Київська камерата»
ТОПОЛЯ: ПОТРІБНА СИСТЕМНА РОБОТА ЗГОРТИ
Тарас Тополя зауважив: «У нас відсутній історичний досвід просування культури, на відміну від Росії. Зміни почалися лише після повномасштабного вторгнення. Система має включати політичну волю, Міністерство культури та МЗС. Наприклад, делегації за кордон обов’язково мають включати культурних представників. Це має бути закріплено законодавчо».
Тарас Тополя, фронтмен гурту «Антитіла»
КЛЮЧОВІ НАРАТИВИ: СИЛА ТА УНІКАЛЬНІСТЬ
Учасники виділили головні меседжі для світу:
– Тополя: «Ми — єдина армія з унікальним досвідом. Це наша перевага, яку треба підкреслювати через мистецтво».
– Півненко: «Треба популяризувати українських героїв, як у проєкті «Спроможні», щоб світ бачив нашу силу».
– Матвійчук: «Кожна промова має включати українську історію, яка розвіює російські міфи».
– Ляліна-Бойко: «Комунікація має враховувати рівень обізнаності аудиторії. Наша кампанія в країнах Глобального Півдня вже має 1,5 мільярди охоплень».
– Різоль: «Проєкт «Спроможні» показує: ми — надійний партнер із багатою спадщиною».
КРИВДА: ДІАЛОГ ТРИВАЄ — ДОЛУЧАЙТЕСЬ
Підсумкові тези дискусії:
– Культура підтверджує легітимність держави.
– Потрібен координаційний центр для синхронізації зусиль.
– Культурна дипломатія — частина національної безпеки.
– Важливо позиціонувати Україну як сильну та інноваційну країну.
– Необхідно робити український продукт популярним у світі.
Наталія Кривда закликала діячів культури ділитися досвідом: «Ми не претендуємо на істину в останній інстанції — це відкритий діалог для пошуку рішень».
Любов Базів. Київ
Фото Андрій Оліференко, Дмитро Головченко
Культура
Источник: www.ukrinform.ua