© Швейцарсько-український проєкт DECIDE / Facebook
Марія Булейко (Марковська)
80% українських підлітків роздумують про кар’єру, проте лише кожен третій із них має чітке уявлення про бажану спеціальність. Цей показник удвічі нижчий за середньосвітовий. Вибір часто ґрунтується на стереотипах, думках родичів або знайомих, що не завжди відповідає здібностям молоді чи попиту на ринку праці.
Ключовим викликом залишається профорієнтація у професійній освіті. Хоча роботодавці відчувають гостру потребу у кваліфікованих фахівцях, лише 35% випускників 9-х класів обирають профтехи або коледжі. Для порівняння: у Швейцарії цей показник сягає 65-75%. Україна прагне збільшити частку вступників до профтеху до 45%, зосередившись на спеціальностях, актуальних для економіки.
Для трансформації системи необхідні реформи, починаючи з 7-8 класів. Крім кар’єрних консультантів, учням потрібні практичні можливості «приміряти» різні професії через інтерактивні формати.
В Держслужбі зайнятості назвали найбільш затребувані професії в Україні
Таку функцію виконуватимуть профорієнтаційні хаби, які вже запрацювали у шести областях. Десять локацій у Київській, Львівській, Чернігівській, Полтавській, Одеській та Івано-Франківській областях розпочали роботу з 1 вересня. Один із перших хабів відкрився на базі Чернігівського профліцею залізничного транспорту за підтримки проєкту DECIDE та Міністерства освіти.
Як влаштовані хаби: приклад Чернігова
Хаб – це інтерактивний майданчик, де школярі 7-9 класів не лише дізнаються про професії, а й тестують обладнання. Наприклад, у Чернігові на 200 м² розміщені зони для практичного досвіду:
- Сантехнічна зона: Школярі фільтрують забруднену воду, з’єднують труби та отримують питну воду з власноруч створеного фонтанчика. Інтерактивний екран демонструє процеси водопостачання та екологічну відповідальність.
«Важливо показати, що навіть звичні речі, як вода з крану, – результат складних технологічних ланцюгів», – пояснює директор ліцею Максим Поджарий.
Ринок праці змінюється: які професії будуть популярними через пʼять років
- Електроенергетика: Складання сонячних станцій з використанням акумуляторів, панелей та контролерів. Групи учнів об’єднують генерування та споживання, активуючи світло.
- Гідропоніка: Вирощування мікрозелені в автоматичних системах. Діти спостерігають цикли росту та розуміють перспективи агробізнесу.
- VR-екскурсії: Віртуальні відвідини виробничих об’єктів, як-от локомотивне депо, через симулятори та спеціальні програми.
- Робототехніка: Конструювання механізмів з німецькими наборами, що включають елементи програмування.
- Лазерне різання: Робота з ЧПК-обладнанням для створення сувенірів з дерева чи металу.
- Мистецька студія: Використання аерографу, гіпсових форм та 3D-друку для розвитку креативних навичок.
Максим Чуб
З вересня 60 чернігівських школярів відвідують хаб раз на два тижні. Кожна група досліджує шість локацій, одночасно отримуючи інформацію про місцевих роботодавців.
Вплинула війна: в Україні з’явилася нова професія
«Професійна освіта – основа економіки, – підкреслює Жан-Люк Бернасконі з Посольства Швейцарії. – Системна профорієнтація допоможе залучити більше молоді до профтехів».
Роль бізнесу в профорієнтації
Співпраця з роботодавцями – ключ до ефективності хабів. Максим Поджарий зазначає, що спочатку батьки та діти скептично ставилися до історій про успішних випускників. Проте участь бізнесу у майстер-класах та екскурсіях змінила ставлення.
Чернігівський ліцей уклал понад 10 угод з компаніями, включаючи «Укрзалізницю» та агрохолдинг Kernel. Наприклад, спільний симулятор керування локомотивом або використання сонячних станцій як навчальних майданчиків.
«Бізнес тепер сам приходить до профтеху через кадровий дефіцит, – каже Поджарий. – Без співпраці ми не підготуємо фахівців, адаптованих до реальних вимог».
Системний підхід до профорієнтації
Хаби – частина широкої ініціативи, що охоплює 9 громад, 22 школи та 10 профтехів. У школах працюють кар’єрні радники, які допомагають учням аналізувати здібності та вивчати ринок праці. Програма включає курс Jobs від Цюрихського університету, екскурсії на підприємства та консультації.
Вибір професії: роботодавці та освітяни створили безплатні курси з профорієнтації для молоді
Протягом пілотної фази до проєкту залучили 14 тисяч дітей. Планується розширення мережі хабів, підготовка кар’єрних радників для всіх регіонів та інтенсифікація співпраці з бізнесом.
Від редакції ZN.UA: Успіх профорієнтаційних хабів залежить від включення бізнесу. Інвестиції у підготовку кадрів – не доброчинність, а стратегічна потреба компаній. Без власних зусиль роботодавців навіть найкращі ініціативи не заповнять прогалину у кваліфікованих фахівцях.