” />
Автор фото, Getty Images/Keystone-France
Підпис до фото,
Альберт Ейнштейн і Роберт Оппенгеймер перетнулися у Прінстонському інституті перспективних досліджень
"Тепер твоя черга розбиратися з наслідками своїх досягнень".
Цю фразу фізик Альберт Ейнштейн каже своєму колезі Роберту Оппенгеймеру в одній з останніх сцен фільму "Оппенгеймер", який розповідає про те, як вчений став "батьком" атомної бомби у 1940-х роках, очоливши Мангеттенський проєкт американського уряду.
У фільмі Ейнштейн з'являється на останньому етапі свого життя, коли вони з Оппенгеймером працювали у Прінстонському інституті перспективних досліджень, директором якого з 1947 по 1966 рік був сам "батько" атомної бомби Оппенгеймер..
Вони були двома найважливішими вченими свого часу, але між ними були важливі відмінності – як у розумінні фізики, так і у вірі у користь своїх досліджень.
"Ми були близькими колегами і певною мірою друзями", – сказав Оппенгеймер на конференції у Парижі у 1965 році, присвяченій десятій річниці смерті Ейнштейна.
У своєму фільмі режисер Крістофер Нолан зближає двох фізиків у діалогах. І хоча вони у фільмі вигадані, вони досить точно показують, як приголомшений своїм винаходом Оппенгеймер шукав поради у старшого колеги Ейнштейна.
Хоча в реальному житті у них було чимало розбіжностей, вони дуже поважали один одного.
- Оппенгеймер – "батько" атомної бомби. Ким був насправді герой фільму
- Від Барбі до Оппенгеймера: 10 найкращих фільмів липня
- Скандальні щоденники – чи був Ейнштейн расистом?
Автор фото, Universal Pictures
Підпис до фото,
У фільмі Крістофера Нолана Альберта Ейнштейна зіграв Том Конті, а Роберта Оппенгеймера – Кілліан Мерфі
Два життя
Коли молодий Роберт Оппенгеймер закінчив навчання та спеціалізувався у теоретичній фізиці в 1920-х роках, Ейнштейн уже отримав Нобелівську премію з фізики і був ключовою фігурою в науці завдяки своїй теорії загальної відносності (1915) та іншим роботам, які вплинули на американського вченого.
У 1932 році, коли у Німеччині почалися переслідування євреїв, Ейнштейн залишив Європу й оселився у Прінстоні в Нью-Джерсі, де продовжив свою роботу.
Через деякий час, у серпні 1939 року, він підписав лист, адресований президенту Франкліну Д. Рузвельту. Його написав Лео Сілар, і в ньому вчені попереджали Білий дім, що Німеччина може розробити атомну бомбу. У вчених країни вже були уявлення про розщеплення урану.
Вважається, що це призвело до створення надсекретного Мангеттенського проєкту, на чолі якого уряд США поставив у 1942 році Оппенгеймера. Тоді він уже був одним із провідних учених у своїй галузі.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Лист президенту Рузвельту, який написали у серпні 1939 року Сілард та Ейнштейн
За різними даними, 64-річного Ейнштейна не включили у проєкт через його німецьке походження і лівацькі ідеї. Але розбіжності у розумінні фізики між ним і Оппенгеймером також зіграли свою роль.
Кей Берд і Мартін Дж. Шервін у своїй біографічній книзі "Американський Прометей: Тріумф і трагедія Дж. Роберта Оппенгеймера" (на якій заснований фільм Нолана) кажуть, що американський фізик вважав Ейнштейна "святим покровителем фізики, але не вченим, який активно працює".
У своїй стрічці Нолан намагався зобразити ці стосунки: "Я бачив стосунки між ними як між майстром і учнем, який його витіснив", – казав режисер The New York Times.
Чи брав Ейнштейн участь у створенні атомної бомби?
У фільмі показано, як, працюючи над Мангеттенським проєктом, Оппенгеймер сумнівався в радіусі дії детонації атомної бомби, яку він розробляв. І він пішов із цим питанням до Ейнштейна.
Цей епізод – вигадка Нолана, адже таких зустрічей між двома вченими не було.
"Одна з небагатьох речей, які я змінив у сюжеті, це те, що в реальності Оппенгеймер радився не з Ейнштейном, а з Артуром Комптоном, який керував відділом Мангеттенського проєкту у Чиказькому університеті", – пояснював режисер.
- Божевільний план підірвати ядерну бомбу на Місяці. Хто і для чого його розробив
- Загублені ядерні бомби. Чи можуть вони вибухнути і чи знайдуть їх колись
"Ейнштейн – особистість, яку знають глядачі", – додав він.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
Оппенгеймер і його команда розробили першу атомну бомбу
Між 1943 і 1945 роками Оппенгеймер працював у лабораторії Лос-Аламоса в Нью-Мексико за тисячі кілометрів від Прінстона. Невідомо, чи зустрічався він у цей час з Ейнштейном.
Але у 1965 році сам Оппенгеймер прокоментував припущення про участь Ейнштейна у створенні зброї масового знищення. "Заяви про те, що він працював над створенням атомної бомби, були, на мій погляд, неправдою", – сказав він на Паризькій конференції того року.
На його думку, лист 1939 року, який закликав президента Рузвельта звернути увагу на можливості розробки атомної бомби німцями, "практично не вплинув" на уряд США.
"Оце бовдур"
Після успішного випробування першої атомної бомби Оппенгеймер зіткнувся з моральною проблемою. Після бомбардування Хіросіми та Нагасакі у серпні 1945 року він побачив, що його винахід використали не лише як політичний інструмент стримування, а як зброю масового знищення.
Різні вчені, серед яких були Ейнштейн, Сілард та інші, засудили скидання бомб на японські міста, тому що вважали, що Японію вже була розгромлена.
Сюжет фільму Нолана розповідає про те, як Оппенгеймер намагався переконати уряд у Вашингтоні встановити обмеження на застосування розробленої ним технології.
Але політики відвернулись від нього та звинуватили його у колишніх стосунках з комуністами. Його оголосили загрозою національній безпеці, через що вченому довелося свідчити перед урядовим комітетом.
Автор фото, Universal Pictures
Підпис до фото,
Нолан намагається показати, як Оппенгеймер страждав через наслідки застосування його бомби
Берд і Шервін розповідають у своїй книжці, що Ейнштейн сказав Оппенгеймеру, щоб той не звертав уваги на це "полювання на відьом, адже добре служив своїй країні". Свідком цієї розмови була секретарка американського фізика Верна Гобсон.
Ейнштейн сказав Оппенгеймеру, що "якщо Сполучені Штати вирішили так віддячити йому, він має відвернутися від такої нагороди".
Однак Гобсон стверджувала, що Оппенгеймер "любив Америку" і що його любов до батьківщини "була такою ж глибокою, як і до науки".
"Ейнштейн не розуміє", – сказав Оппенгеймер Гобсон.
- Як ми ледь не знищили самих себе
- Як американський шпигун допоміг СРСР створити атомну бомбу
З точки зору нобелівського лауреата Оппенгеймеру не варто було очікувати багато від Вашингтона. І як передають Берд і Шервін, Ейнштейн сказав секретарці, вказуючи на Оппенгеймера після цієї розмови: "Оце Narr (німецькою "бовдур")".
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
За словами Берда та Шервіна, коли Оппенгеймер (на фото ліворуч) був директором Прінстона, він встановив антену у будинку Ейнштейна, щоб той міг слухати концерти класичної музики в Нью-Йорку, які він так любив
Попри розбіжності у поглядах, обидва вчених захоплювалися і поважали один одного.
Ейнштейн, як згадують, казав, що Оппенгеймер був "надзвичайно талановитою людиною з багатогранною освітою". І він захоплювався ним "за його особистість, а не фізичні відкриття".
У свою чергу, відзначаючи десяту річницю смерті Ейнштейна і 50-річчя його загальної теорії відносності, Оппенгеймер доволі своєрідно відзначив внесок генія німецького походження.
- Дивацтва Ейнштейна, які варто взяти до уваги
"Ранні роботи Ейнштейна були приголомшливо красивими, але повними помилок", – сказав Оппенгеймер у Парижі, пояснивши, що компіляція творів Ейнштейна, в якій він брав участь, потребувала десятиліття вичитки.
Але він додав: "Людина, на виправлення помилок якої потрібно 10 років, – видатна людина".
