Муміє не працює, а психотерапія – так. Що таке психосоматика

Пояснюємо, що таке психосоматика, як діагностують психосоматичні хвороби та профілактують їхнє виникнення

Повномасштабна війна негативно вплинула на здоровʼя українців. Адже багато хто переживають стрес через тіло, хворіючи. Таку тенденцію помітили українські спеціалісти, які проводили дослідження за підтримки ізраїльського інституту подолання травми NATAL.

З цим погоджується медична психологиня, сертифікована травмотерапевтка, арттерапевтка та дитяча психотерапевтка Оксана Степанюк. За її словами, за останні півтора року збільшилась частка тривожно-депресивних розладів, емоційного вигорання та психосоматичних хвороб, особливо у підлітків.

Про те, що таке психосоматика, як діагностуються психосоматичні хвороби та як їх лікувати, LIGA.Life поговорила з Оксаною у новому випуску подкасту “Як це жити?”.

У текст увійшли лише основні аспекти. Більше – дивіться у випуску подкасту на YouTube-каналі LIGA.net.

Що таке психосоматика

Уявімо, що в житті стається стрес. Тіло на нього реагує за допомогою своєї кризової системи, яку очолює головний мозок. Саме він регулює те, як ми проживатимемо стресові події.

Мозок складається з трьох частин, які відповідають на стрес:

  • стовбур;
  • лімбічна система;
  • кора головних півкуль. 

Стається стрес – одразу вмикається кора і дає нам сигнал “шукати когось, хто допоможе подолати стрес”. Наприклад, дитина, яка загубилась, шукатиме батьків.  

Якщо це не спрацьовує, то вмикаються емоції або ж лімбічна система. Виникає стресова реакція “бий або біжи”. Уявімо, що людина не може втекти та дати здачу, тоді за справу береться стовбур мозку, а відтак – реакція “замри”. Людина впадає в ступор. 

Усі ці реакції супроводжуються виділенням гормонів, зокрема кортизолу.

Це порушує рівновагу організму. Результат – людина починає хворіти. Цей механізм і називається психосоматикою – вплив психологічних факторів на виникнення фізичних хвороб.  

“Як правило, стрес бʼє у слабкі місця в організмі. Наприклад, в одного — слабка печінка, у другого — серце чи кістки. Вражає найслабший орган, бо він має найменший захист. До того ж порушення рівноваги організму призводить до зниження властивостей імунітету. Тому до всього ще й легко підхопити, наприклад, грип”, – пояснює Оксана.

Хто і як діагностує психосоматичні хвороби

Зазвичай люди звертаються до лікарів з фізичними симптомами, наприклад біль у спині. Терапевт збирає анамнез, за потреби може направити до фахівця вузької спеціальності, який, ймовірно, призначити додатковий чекап чи медикаменти.

Якщо біль не вщухає, лікування не допомагає, а чекап показав, що аналізи в нормі, то спеціаліст може додатково запитати про стрес чи емоційний стан. Адже біль у спині може бути психосоматичним симптомом депресії.  

“Нині після спеціального навчання лікарі загальної практики (сімейні. – Ред.) вміють діагностувати депресію, ПТСР, тривожний розлад. Але вони не лікують та не виписують антидепресанти, а направляють до вузьких спеціалістів, як-от психіатр та невролог. Також можуть порадити пройти терапію у психотерапевта”, – пояснює психологиня. 

Важливо: нудота, біль у животі під час хвилювання – це не прояв психосоматичної хвороби, а звичайна реакція організму на стрес. Для психосоматики потрібен час, частота повторюваності, специфічні симптоми тощо. 

Міфи про психосоматику

Твердження у стилі: “Артрит вражає людей, які не можуть сказати “ні”, “Проблеми з нирками можуть бути викликані розчаруванням, осудом, невдачею в житті”, “Будь-яка інфекція вказує на душевний розлад, а проблеми з зубами найчастіше бувають викликані нерішучістю, невмінням ухвалювати самостійні рішення”, – результат фантазії людей, а не науково доведені факти.  

“Такі причинно-наслідкові звʼязки виникають через те, що людині потрібно пояснити, що відбувається з тілом. Так вона спокійніше себе відчуває”, – пояснює Оксана.

Натомість універсального трактування хвороб не існує. У кожної людини однаковий симптом може мати індивідуальну причину виникнення.

Однак те, що емоційний стан батьків може впливати на здоровʼя дітей, є доведеним фактом.

Адже малеча переживає стрес за допомогою мами й тата. 

“До шести років дитина дуже залежить від батьків. Це не містика. У цьому віці відбувається одна з ключових змін в головному мозку, яка необхідна, щоб дитина змогла навчатися. Так формується воля і довільна увага – дитина може змусити себе зосередитись на чомусь. А до цього моменту вона сприймає світ через призму батьків”, – пояснює психологиня.  

Наприклад, батьки вміють розрізняти плач дитини, коли вона хоче їсти та на ручки. Так само діти вміють розпізнавати стан батьків через міміку, жести, тембр голосу тощо. Тож коли мама тривожиться, то спокійна дитина може почати хвилюватися. Це запускає механізм: виділення гормонів – порушення рівноваги організму – розвиток хвороби. Адже нервова та імунна системи у малечі не до кінця сформовані. 

“Сімейний лікар або педіатр може напряму запитати, як батьки переживають стрес, чи добре сплять, чи достатньо відпочивають. Відтак можуть порекомендувати мамі чи тату звернутися до психолога”, – підсумовує Оксана.

Психотерапія, медитації та фізактивність

Інколи після нівелювання стресового фактора симптоми зникають, але це не завжди трапляється. Наприклад, нині головний тригер для психіки українців – війна. Прибрати його ми не можемо, а надлишок гормонів стресу може запустити розвиток широкого спектра різноманітних захворювань.  

У такому разі слід шукати інші способи, як з цим стресом жити й не хворіти. Наприклад, психотерапія допомагає знайти причину стресу та шляхи його подолання. Загалом Європейська асоціація психотерапевтів виділяє 18 доказових методів терапії, серед них: гештальт-терапія, психоаналіз, клієнт-центрований метод, трансакційний аналіз, позитивна психотерапія тощо. 

Також корисними будуть практики, які покращують звʼязок з тілом, як фізактивність. Бажано, щоб це була неінтенсивна рухливість. Адже надмірне виснаження може шкодити більше, ніж допомагати. Оксана радить спробувати йогу, бо саме вона вчить відчувати своє тіло. 

Серед інших дієвих практик: 

  • прогулянки, поїздки, рух, взаємодія з природою;
  • mindfulness – практика, яка допомагає відчути себе тут і зараз. Детальніше про неї – за посиланням;
  • комфортна соціальна взаємодія, як плейбек-театри – інтерактивний театр імпровізації;
  • прогресивна мʼязова релаксація: напруження та розслаблення мʼязів.

“Натомість з медитаціями слід бути обережним. Без супроводу можна “пірнути” дуже глибоко й отримати емоційне навантаження. Тож краще практикувати це під наглядом”, – радить Оксана. 

Зверніть увагу: муміє, терапія БАДами, гомеопатією, голодування, гірудо- та уринотерапія є недоказовими та недієвими. 

А щоб профілактувати психосоматичні захворювання та підтримати психічне та фізичне здоровʼя, Оксана радить:

  • забезпечте собі якісний сон;
  • збалансуйте раціон;
  • бувайте в приємних місцях;
  • спілкуйтесь з приємними людьми. 

Читайте також: Йодна сітка, дієта №5, укуси бджіл та чистотіл. Розбираємо недоказові методи лікування

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь