Куп’янськ випалюють «Солнцепеком»: дітей евакуюють обов’язково, решта – за бажанням
Фото: t.me/Dvurihnа
У міста Куп’янська в Харківській області, на жаль, є всі шанси стати другим Бахмутом чи Мар’їнкою. Після того як у вересні 2022 року ЗСУ звільнили Куп’янськ від загарбників, ті не припиняють спроби стерти місто з лиця землі.
Страшне сусідство
Адже все для них так добре починалося: через залізничну станцію йшло забезпечення російських військ, населення 25 тисяч чоловік ховалося по домівках. Мер міста – колаборант Геннадій Мацегора розливався солов’єм, розповідаючи на російських телеканалах, як налагоджується мирне життя у місті та які росіяни добрі та ввічливі люди. Щоправда, «добрі люди» заарештували мера, не пояснивши причин, але потім, звичайно ж, з душевної доброти випустили. І навіть дозволили втекти разом з ними із міста, коли Збройні сили України відновили статус-кво Куп’янська у складі України.
Втративши залізницю та постачання, росіяни вирішили повторити для Куп’янська долю Бахмута – не забрати, так знищити. Їхня артилерія та авіація стирають місто в пилюку, а українські військові не лише чутливо огризаються, але ще й встигають і атакувати, і місцевих жителів евакуювати. До російського кордону всього 40 кілометрів, жити в такій близькості до буйного сусіда небезпечно для життя.
Наслідки обстрілу Куп’янська 20 серпня – пошкоджено об’єкти інфраструктури, навчальний заклад, автомобілі. Фото: t.me/Dvurihna
Усіми видами озброєння
Обстріли тривають щоденно, добу тому прилетіло прямо в центр Куп’янська. Понад десять людей було поранено, кілька будинків серйозно пошкоджено, в тому числі й школу, і деякі об’єкти критичної інфраструктури, знищено легкові автомобілі, які належали мешканцям міста.
– Були прильоти на вулицях Лісова, Студентська, Західна, Ананьїна, там зруйновані будинки, вилетіли вікна та двері, – повідомили місцеві жителі у телеграм-каналах. – Було дуже голосно та страшно! В деяких місцях стріляють із системи «Солнцепек» – наприклад, по Крейдовій горі, по цукрозаводу, по Петропавлівці. У селищі Оскол кілька днів тому вдарили ФАБами із літаків.
У Куп’янському районі росіяни намагаються знищити переправи, якими евакуюються мирні жителі, – при цьому противник «щиро» впевнений, що порушує логістику підрозділів ЗСУ. Переправи відновлюються в рекордні терміни і знову мозолять очі росіянам. У злості та паніці вони обстрілюють мости через річку Оскол, що розділяє Куп’янськ.
Евакуація: обстріл мотивує сильніше, ніж умовляння
Через це божевілля мешканцям доводиться евакуюватися. Влада громади склала списки на обов’язкову евакуацію, і тепер справа залишилася за «малим» – умовити людей виїхати. Слова не завжди допомагають, але після сильних обстрілів думка часто змінюється. Відомо, що із сіл Новоосинове та Кругляківка Куп’янського району виїхали практично всі місцеві жителі. Напередодні вночі на село Піщане росіяни скинули дві авіабомби, загинула місцева мешканка. За словами односельців, приліт був просто до будинку жінки, уламки снарядів потрапили у серце. Загиблу не змогли вивезти навіть у морг через лавину обстрілу. До цього в селі Подоли скинута авіабомба забрала життя ще однієї жінки.
Вже складено списки на евакуацію населених пунктів Дворічанської селищної громади, Куп’янської міської громади, Кондрашівської, Петропавлівської та Курилівської сільських громад – всі 53 населені пункти Куп’янського району Харківської області. Дітей евакуюватимуть в обов’язковому порядку, дорослих – за бажанням. Якщо людина відмовляється від евакуації, то має написати своєю рукою заяву про це.
Якщо людям нема до кого виїхати, то волонтери вивозять людей до Харкова чи до населеного пункту по дорозі. Допомагають розміститися у притулку, де можна перебувати до 3 місяців, отримати юридичну безкоштовну допомогу, огляд лікарів та безкоштовне харчування.
Мешканців на вулицях не видно – ті, хто не виїхав, із хати намагаються не виходити. Фото: t.me/kupiansk_online
Виїхати можна, в’їхати не можна
Залишатися в містах та селищах, де мобільний зв’язок та інтернет частіше відсутні, ніж з’являються, де вже не працюють державні установи, оскільки співробітникам заборонили виїжджати на робочі місця через напружену обстановку, як мінімум, недоцільно. Виїхати з району, що обстрілюється, можна, а от заїхати – вже важко, українські військові з метою безпеки не пускають тих, хто виїхав назад. Хіба що з дуже серйозних причин.
– У подруги, яка виїхала ще навесні і зараз у Дніпрі, під обстрілом у Куп’янську загинув брат. Автобуси, зрозуміло, вже туди не ходять, вона шукала людей, з якими можна заїжджати до міста, та їхала на їхньому авто. Можна ще з волонтерами заїхати, але зараз і волонтери насилу пробиваються до міста, – розповідає мешканка Дніпра Катерина Мозгова. – Ще з Куп’янська вивозять свійських тварин. Люди там поки що залишаються, нехай небагато, але є. Вони нікуди не поїдуть з тієї ж причини, через яку не всі виїхали з Бахмута, Маріуполя чи Авдіївки: не хочуть кидати свої будинки і вважають, що якщо вже судилося загинути, то нехай це станеться в рідних стінах, а не на чужині, в оточенні незнайомих людей. Такий менталітет, що вдієш…
Після того як росіяни вкотре зганьбилися, видавши за захоплення села Сіньківка на Харківщині відео із зовсім іншої місцевості, ще й зняте давним-давно, вони посилили обстріл, щоб таки видати бажане за дійсне. Ситуація на Куп’янському напрямку дуже складна, і говорити про спроби повернути хоч епізодично мирне життя зараз не доводиться. Вода, електрика, газ – відсутні, зрідка з’являючись і зникаючи. Близькість російського кордону змушує жити у напрузі та боятися ступити крок, щоб не нарватися на міну або не потрапити під обстріл. І що далі, то складніше.
За словами заступника командувача Східного угруповання військ ЗСУ зі стратегічних комунікацій Сергія Череватого, район Куп’янська зараз топчуть регулярні війська ЗС РФ.
– Це повітрянодесантні війська, але потужно укомплектовані завдяки мобілізованим, тому що вони зазнали великих втрат. Це піхотні та танкові підрозділи, яким не вистачає регулярних військ, тому вони використовують бойовий армійський резерв. Але й цього не вистачає, тому використовуються роти «Шторм-Z», набрані із ув’язнених, – розповів Череватий.
Окупанти перекинули на Лімано-Куп’янське спрямування близько 45 тисяч солдатів, 500 танків і БТР, близько 30 артилерійських систем. За допомогою цього “заліза” росіяни намагаються атакувати, однак, як зазначають в українській розвідці, вони вкрай демотивовані та роздратовані тим, що крихітні містечка України перетворюють «другу армію світу» на купку озброєних невдах.
Можна припустити, що росіяни намагатимуться утриматися на цій ділянці фронту – надто вона для них важлива. Та й розташовану за 10 кілометрів від Куп’янська частину аміакопроводу «Тольятті – Одеса» росіяни хотіли б контролювати, все-таки це розмінна монета в «зерновій угоді» (яка, схоже, непогано обходиться без участі РФ). Тому й закидаються сюди війська ВДВ – еліта армії, яка перемелюється так само, як і «Шторм-Z». На сьогодні жоден населений пункт на Харківщині не зданий ворогові.
Источник: kp.ua
