Автор фото, ОП
У Києві вдруге за час війни проходить саміт Кримської платформи. Вперше цей форум зібрався влітку довоєнного 2021 року. Цього року на неї приїхали три президенти – Угорщини, Литви та Португалії, а також прем'єр Фінляндії. Є й нові та досить несподівані учасники.
Президент Польщі Анджей Дуда по відео заявив, що проблема російської окупації Криму є глобальною, і якщо її не вирішити разом, "ми де-факто почнемо погоджуватися на нову безпекову архітектуру у світі, новий світовий порядок, що ґрунтується на "законі сили" – порядок, нав'язаний Росією".
Він також додав, що російська анексія Криму у 2014 році для Варшави стала чітким сигналом про справжні наміри Кремля.
А президент Литви Гітанас Науседа, виступаючи в Києві, припустив, що саме Крим, звідки почалася відкрита російська агресія, стане й місцем, де їй покладуть край.
"Усе це почалося в Криму у лютому 2014 року. І, судячи з усього, це також те місце, де все це має закінчитись – коли Крим повернеться як частина держави Україна", – заявив литовський президент.
Не відділяти питання Криму від загального контексту російського вторгнення до України закликав світових політиків президент Португалії Марселу Ребелу де Соуза.
"Будь-яка спроба відокремити ці два питання демонструє не підтримку, не допомогу українському народу, а є непотрібною перепоною відновленню територіальної цілісності України", – застеріг португальський президент.
- Кримська платформа: що це таке і чи допоможе Україні повернути Крим
- У Києві пройшов саміт "Кримська платформа". Яка його мета?
Автор фото, ОП
Аналіз кореспондента ВВС Святослава Хоменка:
Коли Володимир Зеленський відкривав перший саміт Кримської платформи у 2021 році, головною його ідеєю було повернення Криму до інформаційного порядку денного. І багато хто вважав ту ідею тролінгом офіційної Москви.
Мовляв, ви вважаєте, що питання Криму закрите? А ось у центрі Києва збираються представники десятків країн, які обговорюють, яким чином півострів може повернутися додому, до справжнього рідного дому, а не до самопроголошеної "рідної гавані", і що буде з ним далі.
Тоді здавалося, що нервова реакція Москви на цей захід – а представниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що участь будь-якої країни у Кримській платформі є зазіханням на територіальну цілісність РФ – достатній результат саміту. Більшого ніхто й не хотів.
Сьогодні, за два роки, погляд на Кримську платформу зовсім інший. Воно й не дивно: лінія фронту проходитиме за кілька десятків кілометрів від меж півострова, а військові бази, мости та паливосховища на його території регулярно потрапляють у зведення новин як цілі української армії, яка повільно, але наближається до Криму.
- Кримський міст закрили через підрив. Які руйнування і хто та чим атакував
- "Морський малюк". Що відомо про дрон, яким СБУ б'є по Кримському мосту і флоту – CNN
Організатори саміту цього року опинилися перед складною дилемою. З одного боку, що нового можна сказати про Крим, крім традиційних фраз про незаконність його анексії Росії? Та й взагалі, чи доречні будь-які слова у ситуації, коли їх глушать залпи артилерії та вибухи на тому ж Кримському мосту?
З іншого боку, проведення Кримської платформи – причому так, щоб кількість її учасників була більшою, ніж минулого року, – перетворилося на Володимира Зеленського на питання принципу.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото,
У березні 2014 в Криму можна було вільно казати російською, що Крим – це не Росія
У своїй промові Зеленський спробував розповісти про те, як Крим покращає після того, як звідти піде Росія. Як туди прийдуть міжнародні компанії (у рамках саміту підпишуть документ, в якому іноземні бізнеси – зокрема Ryanair, Hyatt, Nokia – заявлять про плани прийти до Криму після його деокупації). Як кримчани матимуть можливість жити гідно та щасливо. Як диктатуру змінить верховенство права. І навіть як туристичний сезон на півострові триватиме цілий рік безперервно.
Промову Зеленського можна було б назвати фантазіями "київського мрійника". Але зовсім нещодавно наївними всій планеті здавались і його слова про те, що український народ чинитиме опір другій армії світу. Тому – про всяк випадок – ігнорувати меседжі, озвучені сьогодні у Києві, теж не варто.
Та й сам склад учасників платформи сам по собі може бути певним меседжем. Найперше, до цієї ініціативи приєдналась, як заявив Дмитро Кулеба, Сербія – одна з найближчих союзниць Росії у Європі. Щоправда, від сербів до Києва ніхто не приїхав.
На засідання платформи у Київ приїхали президенти Литви, Португалії, та, як не дивно, Угорщини, яка через дії свого прем'єра Віктора Орбана теж вважається близькою до Росії країною.
До останнього моменту залишався незрозумілим рівень представленості Туреччини. Не виключено, що новина про скасування візиту Путіна в Стамбул і згода Ердогана виступити, можуть бути повʼязані.
