Трибунал може запрацювати в Гаазі. Зображення: Головне управління розвідки Міноборони України Українська влада погодилася на гібридний формат трибуналу стосовно російської агресії, однак не хоче, щоб його основою була українська судова система. Про це пише “Європейська правда” з посиланням на слова заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова. Як зазначає видання, під час конференції щодо створення спецтрибуналу, яка відбулася 21 серпня в Києві, Смирнов визнав готовність України піти на поступки щодо трибуналу. Спершу Київ просував ідею створення міжнародного спецсуду, який буде окремою інституцію для розслідування одного злочину – російської агресії проти України. Така фокусованість дозволила би спецтрибуналу працювати дуже швидко, а сама система створила б прецедент, коли світ об’єднується задля покарання злісного порушника міжнародного права. Але світові лідери на практиці виявилися не зацікавленими в покаранні члена Ради безпеки ООН. Українські й іноземні дипломати та посадовці публічно відмовлялися коментувати причини цього або обмежувалися обтічними фразами. Тепер Смирнов пояснив, що українська модель “не злетіла”, бо кілька західних країн, зокрема США, побоюються, що їх самих згодом покарають “за російською схемою”. “Доктрина міжнародного права перебуває в заручниках у глобальної політики, у геополітики. І окремі наші партнери побоюються, що цей прецедент буде використаний проти них, бо вони також проводять військові кампанії за кордоном. І про це треба чесно говорити”, – висловився заступник голови ОП. За словами чиновника, Україна вже не відкидає можливість створення інтернаціоналізованого або гібридного трибуналу, на якому наполягають, зокрема, США. Єдиною вимогою Києва є те, що основою гібридного трибуналу не має стати українська судова система, як партнери пропонували від початку. Справа в тому, що українська Конституція не передбачає створення такого судового органу, не дозволяє іноземним суддям (які мали долучитися до українців) виносити рішення іменем України, та й взагалі прямо забороняє створення спеціальних судів. А змінювати Конституцію задля цього Україна не може (через заборону робити це під час воєнного і надзвичайного стану) й не хоче. “Європейська правда” вказує, що новостворений гібридний трибунал має запрацювати в Гаазі за нідерландським законодавством. Уряд Нідерландів уже дав на це попередню згоду. Гаага є зручним варіантом, адже там працюють інші міжнародні суди, а також діятиме реєстр злочинів РФ, де будуть зібрані докази масштабів агресії. Крім того, там уже був досвід проведення суду щодо збиття рейсу MH17. Восени 2022 року в Офісі президента представили послам 30 країн проєкт створення спеціального трибуналу, який мав би юрисдикцію розслідувати й притягати до відповідальності вище політичне та військове керівництво Росії за скоєння злочину агресії проти України. Згодом українські дипломати почали створювати коаліцію держав навколо цієї мети. Резолюції щодо створення спеціального трибуналу підтримали Європейський парламент і Парламентська асамблея Ради Європи. Навесні 2023-го міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що до коаліції долучилися вже понад 30 держав. Однак DW із посиланням на високопоставленого чиновника ЄС писало, що захід схиляється до гібридного трибуналу для переслідування відповідальних у злочині агресії проти України. Така система поєднала б юрисдикцію України і процес на основі міжнародного права. У червні президент України Володимир Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генеральної асамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу. В ОП повідомляли, що трибунал має бути скоординований із позицією партнерів України. Пізніше Зеленський визнав, що серед країн світу є дуже різне ставлення щодо започаткування міжнародного трибуналу та його формату. Він зазначав, що деякі держави бояться застосування аналогу механізму проти себе.
України” alt=”Володимир Путін, ґрати” /> Спеціальний трибунал для РФ: як Україна просувала ідею
