У Києві в останню путь провели Сергія Ярмоленка з позивним Зима, який загинув на війні на початку вересня Фото: Аліна Євич, для «Главкома»
Сергій Ярмоленко з позивним Зима був молодшим лейтенантом у роті вогневої підтримки
На початку вересня на Донеччині загинув правозахисник Сергій Ярмоленко з позивним Зима. Він добровольцем пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення. Воїн служив у складі 207 батальйону 241 бригади тероборони Шевченківського району Києва, яка нині виконує бойові завдання на сході України. У Києві відбулася церемонія прощання із захисником, повідомляє кореспондент «Главкома».
Будь ласка, читайте текст після реклами
Як розповідають побратими Зими, він був молодшим лейтенантом у роті вогневої підтримки. Ще у 2022 році Сергія нагородили відзнакою президента «За оборону України».
Сергій Ярмоленко відомий тим, що був прокурором у справі вбитого журналіста Георгія Гонгадзе фото: Ушпс 16 фото На весь екран
У Києві в останню путь провели Сергія Ярмоленка з позивним Зима, який загинув на війні на початку вересня Фото: Аліна Євич, для «Главкома»
«У Сергія була дуже вперта позиція – він має бути справедливим, а не лише умовно корисним, як зараз всі вважають себе. У нього не було думки пересидіти, він не хотів, щоб хтось швидше там закінчив війну, щоб він міг працювати далі. Зима сам сказав, що піде воювати, бо Україну треба захищати, і він не сидітиме десь у кабінеті.
Будь ласка, читайте текст після реклами
На нього завжди можна було покластися. Ми служили у різних батальйонах, у різних місцях. Виконували різні задачі. Але він був моїм побратимом – і по тому, наскільки був «включений» до мене, і по тому, наскільки жив перемогою. Він не казав «якщо», він казав «коли» вона буде», – розповідає його товариш та військовослужбовець Володимир Янічевський.
Сергій Ярмоленко добровольцем пішов захищати Україну з перших днів повномасштабного вторгнення фото: glavcom.ua
Ще один товариш по службі Сергія Дмитро Саранчук пригадує, що воїн завжди, коли вів своїх побратимів у «гарячі» місця – йшов першим.
«Ми з Зимою познайомились 27 лютого, коли вирішували, як організувати чергування на Галі. Вона тоді ще не була Галею, а була для нас обох рандомним перехрестям десь на Сирці. З подивом дізналися, що колеги. Поки пили чай на морозі, пригадали знайомство з «цивільним» керівництвом один одного. Щось навіть обговорили про юридичний ринок – тоді здавалося, що скоро туди повернемося.
А потім пройшов рік, за який він виріс із солдата до командира взводу, молодшого лейтенанта. В армії люблять поговорити на кухні про те, хто, як і за що отримав посаду і звання. Це не про Зиму. Просто тому, що всі знали, що абсолютно заслужено. Тому що гідність, відповідальність, інтелект, справедливість і дружба були у Сергія. Він був чесний і з повагою ставився до людей.
Будь ласка, читайте текст після реклами
Це командир, який вів групу в посадку, заздалегідь знаючи, що там буде гаряче. Власним прикладом, власним спокоєм мотивував людей продовжувати виконання завдання, коли було дуже, дуже важко і страшно», – зауважує Дмитро Саранчук.
Сергій Ярмоленко виконував бойові завдання на сході України фото: glavcom.ua
Зазначимо, що Сергій Ярмоленко відомий тим, що був прокурором у справі вбитого журналіста Георгія Гонгадзе. У цивільному житті захисник займався адвокатською діяльністю, був координатором напряму міжнародного співробітництва Експертного комітету з питань розвитку сфери штучного інтелекту при Міністерстві цифрової трансформації. Також був відомим на Вінничині спортсменом – займався бігом (зокрема, неодноразово брав участь у благодійних марафонах).
Під час церемонії прощання Сергія Ярмоленко указом президента посмертно нагородили відзнакою «За оборону України».
Попрощатися з Сергієм Ярмоленком прийшли сотні людей фото: glavcom.ua
Як відомо, Георгій Гонгазде зник 16 вересня 2000 року. 2 листопада в Таращанському лісі знайшли обезголовлене тіло, в якому друзі та родичі впізнали тіло журналіста. Однак лише у лютому 2001 року Генеральна прокуратура визнала факт смерті журналіста та порушила справу за статтею «Навмисне вбивство». І тільки у вересні 2002 року Генпрокуратура визнала, що знайдене в Таращанському лісі тіло належить Гонгадзе.
У 2009 році в Київській області були виявлені останки черепа, які належали зниклому журналісту. Проте мати Георгія Гонгадзе до останнього не вірила, що знайдені останки належать її синові, тому його поховали лише 22 березня 2016 року.
Будь ласка, читайте текст після реклами
До слова, у п’ятницю, 15 вересня, о 15.00 у київському храмі Святого Миколи Набережного (ПЦУ), де похований Георгій Гонгадзе, пройде поминальне богослужіння за всіма загиблими українськими медійниками.
Читайте також: Справа Гонгадзе. Рано чи пізно винні будуть покарані
Джерело
