© depositphotos/maroke Щоправда, на анкетування щодо якості інфраструктури в Україні могла вплинути війна.
Міжнародне порівняльне дослідження PISAне лише перевіряє математичну, читацьку та науково-природничу грамотність, а й проводить анкетування керівників навчальних закладів та учнів, аби виявити проблеми, які заважають школам реалізувати потенціал щодо навчання дітей. Україна 2022 року вдруге брала участь в PISA, і анкетування виявило проблеми з якістю навчальних матеріалів і цифрових ресурсів і не лише з цим, пише Оксана Онищенко у статті «Новий «PISA-шок» чи надія? Про що розповіло свіже дослідження PISA».
«За даними дослідження, понад 75% українських підлітків навчаються в закладах, де відчутною є проблема браку й низької якості навчальних матеріалів і цифрових ресурсів (комп’ютерів, доступу до інтернету, системи управління навчанням або шкільних навчальних платформ). Цей показник України є найвищим серед усіх референтних країн. Найменше проблему нестачі та якості цифрових ресурсів відчувають у Болгарії, Польщі й Естонії», – пише Онищенко.
Крім того, зазначила авторка, що в України також один із найвищих показників браку та низької якості освітньої інфраструктури. Щоправда, за словами Онищенко, можна припустити, що українці та їхні закордонні колеги вкладали в це поняття дещо різний зміст.
«Для всіх країн актуальною є наявність у школі достатньої кількості приміщень, майданчиків, систем опалення й освітлення, а для українських шкіл – іще й наявність укриттів. Можливо, це вплинуло на збільшення відсотка негативних відповідей українських керівників шкіл на запитання. Зрозуміло також, що на проблеми з інфраструктурою в Україні вплинуло повномасштабне вторгнення, внаслідок якого чимало навчальних закладів зазнали руйнувань», – пояснила авторка.
Нагадаємо, вперше Україна взяла участь у дослідження PISA 2018 року. Його результати стали шоком. Дослідження показало катастрофічну ситуацію із вивченням математики у школі.
Водночас результати з математики, читання та природничих наук у PISA-2022 в Україні виявилися нижчими за середні для країн ОЕСР. До того ж у порівнянні з PISA-2018 вони погіршилися. Крім того, частка українських учнів, які не досягли базового рівня з математики, читання та природничих наук є істотною, однак є країни й з нижчими показниками.
