Михайло Вінницький © Михайло Вінницький/Facebook Михайло Вінницький пояснив, чому в України вирішили укрупнити вищі навчальні заклади.
В Україні університетів набагато більше, ніж того потрібно для поточного числа випускників шкіл. Тому укрупнення закладів вищої освіти відбувається не з метою економії коштів, а задля покращення якості освіти, пояснив заступник голови Міністерства освіти та науки Михайло Вінницький. І найбільший спротив у процесі оптимізації ВНЗ чинять ректори.
«В Україні на сьогодні є велика кількість університетів. І цю інфраструктуру побудували, аби забезпечити ту демографічну ситуацію, яка була років 15-20 тому», – зазначив Вінницький в ефірі телемарафону.
Він пояснив, що 15 років тому, у 2008 році, в Україні було 650 тисяч випускників шкіл, цього року – 350 тисяч. Кількість університетів була 150, стала – 130. Що стосується середньої кількості студентів у закладах вищої освіти, то раніше їх було близько 10 тисяч, стало – 5 700.
«Отже, ми говоримо про те, що дуже сильно зменшується демографічна ситуація. Крім того, деякі заклади фактично жили з іноземних студентів. Сьогодні іноземних студентів практично немає і, на жаль, найближчим часом ми на них розраховувати не можемо. Відповідно інфраструктура надто велика», – додав заступник міністра.
За словами Вінницького, мова не йде про зменшення кількості ВНЗ задля економії. Він запевнив, що питання у цьому випадку взагалі не в грошах.
«Коли ми зменшуємо кількість закладів вищої освіти ми покращуємо якість. Тому що у більшому закладі є більші можливості для студента обирати предмети, є більша конкуренція між викладачами. Відповідно ми формуємо середовище, яке є більш конкурентним. І що дуже важливо, коли ми маємо укрупнені заклади таким чином – ми маємо можливість більш таргетовано в них інвестувати. Зараз у нас є кошти Світового банку, які уможливлюють на кожен заклад, який ми укрупнюємо, вкладати між 1 млн та 1,5 млн доларів», – додав Вінницький.
За його словами, варто відмовитись від філіалів ВНЗ. Він зазначив, що філіали можуть бути десь за кордоном, але не в межах однієї країни. Крім того, заступник міністра запевнив, що ціллю не є скоротити кількість викладачів. Навпаки, таким чином МОН зараз зменшуємо певне навантаження викладача.
«Найважливіший спротив насправді часто пов’язаний з амбіціями ректора. Ми маємо розуміти, що от хто буде скорочений у цьому всьому процесі. Це буде замість двох ректорів стане один. А це болісний процес для лідера», – підсумував заступник глави МОН.
Вимушені паузи в навчанні, пошкоджені та зруйновані школи, блекаути, неможливість організувати очні заняття в деяких регіонах – усе це впливає на освіту в країні та спричиняє освітні втрати. А освітня криза своєю чергою впливає на добробут усього суспільства, зокрема економічний. Сама собою ситуація не вирішиться. Україні потрібні цільові заходи, спрямовані на розв’язання проблеми. Про це читайте у статті Анни Сидорук «Як Україні долати освітні втрати» на ZN.UA.
