Національний авіаційний кніверситет буде продовжувати відстоювати свої інтереси фото з відкритих джерел
«Земля – вичерпний ресурс. Його треба використовувати для розвитку університету»
Державна інспекція архітектури та містобудування України скасувала дозвіл на будівництво 14 нових житлових комплексів на території Національного авіаційного університету (НАУ) у Києві. Про це повідомила ректорка НАУ Ксенія Семенова.
Вона зазначила, що анулювання дозволу відбулося за її заявою, а перед цим відповідне рішення ухвалила Наглядова рада університету.
Семенова зауважила, що дозвіл на проведення будівельних робіт ДАБІ видала закладу ще у 2021 році, у останній день свого існування. У жовтні того ж року, за словами ректорки НАУ, Державна інспекція архітектури та містобудування зафіксувала чимало порушень з боку свого попередника у наданні такого дозволу. Зокрема, він суперечив будівельним нормам і не мав жодної вигоди для держави і університету, жодної соціальної інфораструктури там також не значилось.
Витяг з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва фото Ксенія Сеиенова, Facebook
План будівництва житлових комплексів на території Національного авіаційного університету фото Ксенія Семенова, Facebook
У липні 2022 року суд прийняв до розгляду позов Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо визнання протиправними та скасування містобудівних умов, які передували видачі дозволу на будівництво нових 14 житлових комплексів на території НАУ. Цю справу спершу передавали до Окружного адмінсуду Києва, а після його ліквідації — до Київського окружного адмінсуду.
«НАУ буде продовжувати відстоювати свої інтереси. Земля – вичерпний ресурс. Його треба використовувати для розвитку університету. Чи є чергові ЖК розвитком університету? Ні, не є», – додала ректорка.
У травні 2023 року журналісти Bihus.info з’ясували, що колишній ректор Національного авіаційного університету Максим Луцький ще до приходу на цю посаду уклав угоду із тодішнім очільником закладу вищої освіти Володимиром Ісаєнком про будівництво нового житлового комплексу на землях, що належали НАУ.
Нагадаємо, Господарський суд міста Київ стягнув на користь міського бюджету 139 мільйонів гривень коштів, які підрядник заробив на депозитуванні державних коштів.
Київською міською прокуратурою було встановлено, що комерційна структура всупереч законодавству розмістила кошти, отримані з бюджету столиці на будівництво метрополітену від станції «Сирець» до житлового масиву Виноградар на депозитних рахунках у банку. Таким чином вона заробила відсотки в сумі понад 139 млн гривень.
За повідомленням, ще у жовтні 2021 року Київська міська прокуратура звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради з вимогою стягнути ці кошти з підрядника на користь територіальної громади столиці в особі Київської міської ради.
До слова, у столиці судитимуть посадовицю Київського метрополітену, яка через службову недбалість завдала матеріальних збитків комунальному підприємству. Про це повідомляє поліція міста Києва.
Читайте також: «Без конструктиву і задля шоу». Кличко розкритикував тимчасову спецкомісію по Києву
Зазначається, що під час проведення капітального ремонту бази відпочинку «Метро», порушниця погодила надану на перевірку підрядною організацією кошторисну документацію, у якій була завищена вартість оплати праці робітників. Внаслідок таких дій комунальному підприємству «Київський метрополітен» було завдано понад 300 тисяч гривень збитків.
Читайте також: Тривожна тенденція: більш ніж половина новобудов в Україні мають суди по землі
Відтак, під час досудового розслідування поліцейські встановили, що між комунальним підприємством «Київський метрополітен» та підрядником було укладено договір щодо капітального ремонту котеджів на базі відпочинку «Метро», розташованому у м. Києві та Київській області. Після чого посадовиця підписала первинні кошторисні документи, у яких було збільшено вартість оплати праці робітників.
