Окупанти, там де у них дотягуються руки, цуплять вирощене. Малюнок Олексія Кустовського.
Епопея зі збиранням колосових активно просувається у всіх областях. Розпочати процес на два тижні раніше, ніж зазвичай, аграріїв, як ми вже писали, спонукала рання весна та аномальна спека, які призвели до швидкого визрівання хлібів. У господарствах поспішають: хоч на ланах більшої частини країни і розжарило до нестерпних плюс сорока, що не дуже добре соняшнику й кукурудзі, які зріють на полях, та для обмолоту ранніх зернових цілком прийнятно. Бо потужні зливи можуть прибити колос до землі. Але і без дощу, якщо забаритися – зерно від такої спеки почне осипатися. Тому не дивно, що у деяких областях косовиця перетнула екватор і немало регіонів засипали до засіків більш як мільйон тонн зерна.
Проте воєнний врожай дається як ніколи важко. Обстріли, пожежі – коли вогонь за такої погоди вмить знищує важкою працею виплекані ниви – звичні вже реалії сьогодення. Окупанти, там де у них дотягуються руки, цуплять вирощене. У господарствах час від часу повідомляють про підриви збиральної техніки на мінах у полях. І якщо в хлібах зустрічаються снаряди, уламки збитих ворожих ракет або дронів, косовиця зупиняється і до роботи стають сапери та інші відповідні служби, що уповільнює хід жнив.
У агроформуваннях нарікають, що через відключення світла годинами не працює обладнання на елеваторах, куди звозять зібране. Навряд чи у найближчий час можна очікувати вирішення проблеми з браком механізаторів, про що говорять ледь не в кожному господарстві. Немало їх призовного віку кермує нині на «нулі» танками та іншою бойовою технікою. Тому серед героїв нинішніх жнив – і пенсіонери, які своєю багаторічною працею заслужили право на відпочинок, але відгукнулися та сіли цієї гарячої пори за комбайни та вантажівки. Та й представниці прекрасної статі, коли чоловіки пішли на фронт, взялися освоювати нежіночі хліборобські професії. Усім зараз доводиться робити спільну справу: треба і землю боронити, і хліб збирати. Воювати на два фронти. Такий час…
Активізація жнив і поява одномоментно великого обсягу пшениці на внутрішньому ринку призвели, як це буває з року в рік в таку пору, до зниження на неї внутрішніх цін. Особливо на фуражну. Втім, косовиця лише перетнула екватор і є ризик – подешевшає ще більше, що спонукає аграріїв, котрі остерігаються подібного сценарію, збувати вирощене. Адже, логічно, значна кількість зібраного збільшить пропозицію і зменшить ціну. Та поки донизу йде вартість фуражу. Продовольча пшениця всередині країни після незначного падіння взялася дорожчати. Пояснюється це тим, що важливого для випікання буханців зерна, за прогнозами, зберуть не так уже й багато. Експортні ціни також зміцнюються. Тож і внутрішні минулого тижня поволі почали зростати.
З фуражним зерном дещо інша ситуація. На нього всередині країни попри значний вал попит невеликий. Та й їдоків залишається все менше. Регулярні перебої зі струмом ставлять під питання птахівництво і свинарство, особливо, якщо говорити про середні за розміром підприємства.
Механізоване й електрифіковане тваринництво зі світлом, яке іноді вмикають лише на 4-5 годин на добу, стає надто дорогим задоволенням. Тож і попит на фуражне збіжжя в Україні не стабільний, для нього внутрішній ринок не бачить перспектив. Але в портах ціни на прийнятному рівні – експортери і до непродовольчого вирощеного на вітчизняних полях зерна продовжують виявляти інтерес.
З польових новин, якщо вірити оперативним зведенням, варто відзначити вражаючу кількість намолоченого впродовж тижня – понад 5,3 млн тонн зернових та зернобобових. З них 4,6 млн пшениці та 659 тис. тонн ячменю. Таким чином, станом на 18 липня в Україні зібрано майже 13,8 мільйона тонн збіжжя за середньої врожайності 38,1 ц/га. Зокрема, 10,3 млн тонн пшениці (39,4 ц/га) та більш як 3 млн ячменю (37,4 ц/га). Завершується обмолот гороху, якого вже маємо 319,3 тис. тонн (20,6 ц/га).
Серед областей двічі мільйонером стала Одещина, де нині зібрали 2 млн 188,5 тис. тонн зернових та зернобобових. Дніпропетровщина з результатом 1 млн 752,8 тис. вийшла на другу позицію. Миколаївщина, де отримали 1 млн 575 тис. тонн, відкотилася на трете місце. До когорти мільйонерів прописалися також Кіровоградщина (1 млн 537,4 тис. тонн) та Полтавщина (1 млн 450,7 тис. тонн).
З пшеницею на висоті знов Одещина. У південній області намолотили 1 млн 507,8 тис. тонн цієї стратегічної культури. Далі розташувалися Дніпропетровщина (1 млн 402,3 тис.), Полтавщина (1 млн 190,6 тис.), Кіровоградщина (1 млн 176,1 тис.), Миколаївщина (1 млн 143 тис. тонн). На першу позицію за середньою врожайністю перемістилася Тернопільщина, де пшениці на круг виходить 66,5 ц/га. Не набагато відстають Хмельниччина (64,1 ц/га) та Івано-Франківщина (63 ц/га).
На ячмінних ланах першою залишається Одещина – там його вже зібрали 612,4 тис. тонн. Слідом йдуть Миколаївщина (358,6 тис.), Кіровоградщина (323,1 тис.) та Дніпропетровщина (317,8 тис.). За середньою врожайністю тут продовжує лідирувати Івано-Франківщина (67 ц/га). Друга – Хмельниччина (62,4 ц/га), далі – Львівщина (60,7 ц/га) й Тернопільщина (60,4 ц/га).
Валерій Друженко.
Джерело: propozitsiya.com
