© Фото з архівів YEP
Андрій Заікін
Маргарита Чернишова
Розвиток технологій та економіки будь-якої країни неможливий без університетів, і не лише тому, що це кузня кадрів та база для наукових досліджень. Університети, які розвиватимуть внутрішню систему інновацій, можуть упливати на формування підприємницької культури цілих міст і регіонів. А для цього вони мають не лише готувати фахівців, які знають основи теорії фахових дисциплін, а й формувати ще в студентських аудиторіях підприємців, здатних створювати стартапи й стимулювати економічний розвиток країни та свого регіону.
Успішний досвід інших країн показує, що університети можуть стати центрами регіональних інновацій, навколо яких виникають нові компанії та робочі місця.
Наприклад, Массачусетський технологічний інститут (MIT) став не лише центром відкриттів, а й осередком підприємців, які створили тисячі компаній у регіоні Бостона. Стартап-дух МІТ здатний навіть перетнути океан — випускники повертаються до Іспанії чи Франції та розбудовують стартапи з глобальним впливом.
Серед європейських прикладів розвинених академічних інновацій один з найяскравіших — Університет Аалто у Фінляндії. За останні вісім років понад 10 тисяч студентів прослухали курси в межах університетської освітньої програми з підприємництва Aalto Ventures Program (AVP). Під час навчання вони працюють у міждисциплінарних командах, виконують практичні вправи й отримують інструменти для запуску нового стартапу. Щороку тут народжується близько сотні компаній — більш як половина всіх стартапів, створених у фінських університетах.
Ідеї з університетських лабораторій проходять шлях комерціалізації через інкубатори та акселератори, а студентська підприємницька спільнота продукує технологічні події світового масштабу (наприклад, одна з найбільших стартап-конференцій Півночі Slush).
Інкубатори допомагають стартапам на початкових етапах, а акселератори надають інтенсивну підтримку для прискореного розвитку вже зріліших команд. Важливо, щоб було створено технологічну екосистему та стартап-екосистему. Під ними маємо на увазі взаємопов’язану мережу компаній, дослідницьких центрів, освітніх установ та інших організацій, які разом сприяють інноваціям і підприємництву.
Навчання студентів підприємницької діяльності є дуже важливим для України, де, крім іншого, розвиток підприємництва може стримати відтік молоді з регіонів, мотивуючи її залишатися та розвивати свої міста. І це реальний шанс для невеликих регіональних університетів зацікавити вступників зі свого регіону, які зазвичай їдуть до великих міст.
Випускники мають виходити на ринок праці з реальним підприємницьким досвідом, аби одразу впливати на економіку, а не витрачати роки на адаптацію.
Очевидно, що така місія є новою для українських університетів. І тут дуже корисними є зовнішні програми-акселератори та інкубатори, засновані підприємцями, які залучають студентів до підприємницької діяльності.
Ще п’ять років тому університетське підприємництво залишалося одним із найменш розвинених напрямів технологічної екосистеми України: до ЗВО заглядали з острахом, адже потрібно було будувати взаємодію з нуля. Пандемія та повномасштабне вторгнення РФ, тривале життя в режимі онлайн і численні освітні втрати не додають оптимістичних перспектив.
З іншого боку, кілька починань дали змогу дещо змінити правила гри й дати результат навіть у складних умовах останніх чотирьох років.
Українські заклади вищої освіти із сильними та сталими підприємницькими школами змогли швидко встановити контакт із українською екосистемою стартапів і взаємно посилити одне одного.
За останні три-п’ять років в Україні почали реалізовувати низку таких проєктів.
Український фонд стартапів пропонує різноманітні заходи для налагодження зв’язків між академічним середовищем і бізнесом: зустрічі, хакатони, акселераційні та інкубаційні програми, а також фінансову підтримку наукоємних стартапів.
Продуктовий IT-холдинг Genesis активно співпрацює з університетами України, пропонуючи освітні програми та партнерства для розвитку ІТ-підприємництва. Компанія створює й оновлює навчальні дисципліни, підтримує студентські проєкти та організовує школи з цифрового бізнесу й інженерії програмного забезпечення. Щороку більш як 9 тисяч студентів навчаються за програмами Genesis, а понад 3,5 тисячі студентів беруть участь у їхніх проєктах.
У стартап-акселераторі YEP, який представляють автори цієї статті, нам вдалося об’єднати зусилля з освітянами, державою, міжнародними донорами та бізнесом і 2020 року створити ініціативу «Підприємницький університет», яка нині навчає студентів більш як 115 вишів робити стартапи в студентських аудиторіях під час занять. Ми розвиваємо підприємницьку освіту в 115 університетах по всій країні, навчаючи понад 3 тисячі студентів кожного семестру. З 2016 року ми навчили понад 700 команд через інкубаційну та акселераційну програми, а також менторство для стартапів на ранній стадії.
Як організація, що розвиває академічне підприємництво, YEP постійно навчається в закладів, у яких вдалося побудувати сталу внутрішню систему, та приносить найкращі практики в Україну. Наприклад, із естонським Тартуським університетом ми втілили формати навчальної програми STARTER і трихвилинного пітчингу наукових тез, а зі спільнотою Аалто вже кілька років будуємо зв’язки через навчальні тури та воркшопи.
На сьогодні курси «Інноваційне підприємництво та управління стартап-проєктами» й «Технологічне лідерство у хардверних стартапах» обрали для себе понад 18 тисяч здобувачів вищої освіти. У викладацькій спільноті ініціативи зараз задіяно понад 250 викладачів коледжів та університетів, які регулярно підвищують кваліфікацію. Щороку студенти генерують більш як 300 ідей і презентують найкращі на семестрових пітчингах.
Хоча за час існування проєкту взаємодія стартап-екосистеми з академічною стала тіснішою, а проєкти — масштабнішими, справді підприємницькими університетами в Україні можна назвати одиниці. Лише запровадити курс або провести хакатон недостатньо: варто будувати сталі системи, які поєднуватимуть засвоєння м’яких навичок, спеціалізовані програми для створених рішень, юридичну та фінансову підтримку, відповідну інфраструктуру в стінах університету.
Наразі Міністерство освіти і науки України добирає перші шість закладів для експериментального проєкту — мережі «Стартап-школа — інкубатор-акселератор». Проєкт Seeds of Bravery за підтримки мережі з 17 партнерів в Україні та Європі працює над методологією створення університетських стартап-студій. YEP відповідальний за цей напрям і додає власні дослідження й досвід роботи із ЗВО. Обидва проєкти в перспективі двох років дадуть змогу побачити перші результати від утілення системного підходу та створити рекомендації для інших ЗВО, які хочуть будувати інноваційні екосистеми.
Втім, молодіжна спільнота та базова стартап-освіта також мають значення для довгострокових результатів, адже тренди на підприємництво та руйнування стереотипів про створення бізнесу мають поширюватися «знизу». Семестровий курс поступається повноцінній інкубаційній програмі, й кожен студент не вийде з нього з готовим до інвестицій стартапом. Але цей складник екосистеми відіграє іншу роль — дати навички, актуальні на ринку праці; навчити вчитися на помилках і не боятися їх; зрештою, допомогти «вбити» першу ідею в безпечних умовах, аби наступна була життєздатнішою.
Що ширшою буде «стартап-воронка» на старті й що продуманішим буде шлях кожної ідеї в університетській екосистемі, то більше якісних проєктів отримаємо на виході.
Додатковим бонусом саме академічного середовища є фізичний простір і різноманіття — людей, спеціальностей, підходів. Майбутні співзасновники бізнес-проєктів, які не перетнулися б деінде, зустрічаються в кампусі й опиняються в умовах, де потрібно щось створювати разом. Більшість інвесторів хоче бачити команди стартапів, які приносять різноманітні навички, знання й досвід. А низка досліджень доводить, що такі команди роблять кращі продукти та працюють ефективніше.
Фото з архівів YEP
Підтримка університетських інновацій уплине не лише на особистісний та професійний розвиток молоді. Стартапи та підприємницька культура — один із важливих «пазлів» повоєнного відновлення України.
По-перше, це дасть змогу створювати додаткові можливості для студентів і випускників вишів, мотивувати їх залишатися в країні та розвивати тут власну справу.
По-друге, тренд на стартапи генеруватиме продукти та сервіси, що принесуть більше інвестицій в українську економіку.
По-третє, самі розробки зможуть полегшити процеси реконструкції, адаптації та реінтеграції. Тому важливо вже зараз у навчанні робити наголос на вплив, соціальний складник стартапу, його місце в житті людей.
І, нарешті, підприємництво підкріплює стійкість. Навіть перші й навіть провальні підприємницькі спроби виховують у засновниках стартапів навичку приймати невдачу як можливість навчитися й допомагають сфокусуватися на довготерміновій візії.
В турбулентні часи, в які ми живемо, кожному та кожній не завадить стати хоча б на 10% підприємцем. І саме університетська екосистема інновацій може стати гарним стартом для того, аби цей спосіб мислення і сприйняття світу швидше охопив одразу кілька поколінь молоді.
