Голубовська вказує, що головне зауваження до нового статуту – його неузгодженість із непередбачуваним розвитком хвороб
Видатна лікарка України, фахівець з інфекційних захворювань Ольга Голубовська висловила критику щодо проєкту наказу про рекомендовані критерії госпіталізації пацієнтів для стаціонарного лікування, який був опублікований Міністерством охорони здоров’я. Вона підкреслила, що цей документ є спробою запровадити сувору фінансову дисципліну у сфері охорони здоров’я. Про це повідомляє видання «Главком» з посиланням на коментар Голубовської для «Інтерфакс-Україна».
За словами лікарки, ключова претензія до загальних положень полягає в їхній «неузгодженості з непередбачуваністю клінічного перебігу захворювань». Зокрема, вимога одночасного виконання всіх трьох умов для продовження стаціонарного лікування – наявності показань, потреби в унікальних процедурах та активного плану терапії – ставить лікаря у безвихідне становище.
«Це призводить до ситуації, коли пацієнта, котрий ще не стабілізований, але вже не потребує «унікальних маніпуляцій», змушують виписувати під тиском адміністрації, що прямо суперечить принципам клінічної обачності», – зазначає вона.
Як підкреслила Голубовська, у документі майже не враховано епідеміологічний аспект. Якщо особа з грипом мешкає у гуртожитку або в тісній квартирі з літніми родичами, її мають лікувати амбулаторно, доки не виникне дихальна недостатність.
«Це не лише медичне питання, це потенційний ризик локального спалаху. Крім того, зовсім не прописано механізм для самотніх літніх пацієнтів, які при високій температурі вдома просто не зможуть самостійно обслуговувати себе, що робить амбулаторне лікування для них надзвичайно небезпечним», – пояснила вона.
Голубовська пояснює, що подібна ситуація спостерігається і з пневмоніями. Зосередження виключно на легкій стадії за шкалою Curb-65 не враховує, наскільки швидко може прогресувати бактеріальна деструкція легень.
«Вдома неможливо якісно контролювати сатурацію кисню або своєчасно виявити перехід у мікст-інфекцію. Те саме стосується і гострих кишкових інфекцій. Документ дозволяє госпіталізацію лише при критичному зневодненні, але ж гіповолемічний шок може розвинутися доволі швидко. Як можна лікувати таку людину амбулаторно, якщо пероральна регідратація фізично неможлива?» – ставить питання лікарка.
Інфекціоністка наголошує, що системною вадою документа є те, що він оперує констатацією вже минулих подій, замість того, щоб спиратися на прогностичні маркери розвитку хвороби.
«Ми маємо документ, який перекладає всю відповідальність на лікаря первинної ланки: він або порушує стандарт, рятуючи пацієнта від потенційних ускладнень, направляючи його до стаціонару, або діє «за буквою закону», ризикуючи отримати пацієнта вже в стані, близькому до критичного», – підсумувала Голубовська, додавши, що проєкт наказу потребує суттєвого доопрацювання.
До речі, з квітня в Україні поступово впроваджуватимуться більш ефективні методи діагностики туберкульозу замість проби Манту. Зокрема, йдеться про тест на вивільнення гамма-інтерферону (ТВГІ).