Роздержавлення Сенс Банку: сценарії для інвесторів та можливі наслідки для всіх 07.05.2026 17:30 Укрінформ Експерти вважають, що продаж одного з ключових банків країни, ймовірно, не перевищить вартості його власного капіталу.
Оприлюднення записів розмов учасників корупційного скандалу, відомого як «Мідас», та засідання парламентської Тимчасової слідчої комісії, присвячене цій проблематиці, схоже, прискорили процес, який, за загальними оцінками, був неминучим, але відкладався «до кращих часів». Йдеться про зменшення державної частки в банківському секторі шляхом приватизації певних державних банків, насамперед АТ «Сенс Банк». Попередня невизначеність щодо термінів такого кроку могла бути зумовлена бажанням продати актив за найвищою можливою ціною, що в умовах воєнного часу вкрай складно. Наразі, на тлі розгорілого скандалу, пріоритети змінилися: головне завдання – зберегти репутацію фінансової установи, яка є одним із найбільших системних банків країни, запобігти пов’язаним із нею схемам, забезпечити стабільність у банківському секторі та, звісно ж, відновити довіру до держави. Як найкраще досягти цих цілей?
СЕНС БАНК НА «ПЛІВКАХ МІНДІЧА»: ПОПЕРЕДНІ ВИСНОВКИ ТА МАЙБУТНІ ПЕРЕВІРКИ
Напередодні, наголошуючи на необхідності оновлення державних компаній та банків, президент Володимир Зеленський особливо підкреслив нагальну потребу в приватизації Сенс Банку вже цього року.
«Окремо обговорили роботу державних банків: необхідна лібералізація банківської галузі та розширення підприємницьких можливостей. Щодо Сенс Банку, було визначено необхідність його приватизації, і в процесі роздержавлення не повинно бути жодних затримок: цього року банк має бути приватизований», – зазначив Зеленський, підсумовуючи результати наради з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко.
Володимир Зеленський
Пані Свириденко, у свою чергу, повідомила у Телеграмі, що Кабінет міністрів прийняв рішення про прискорення змін в управлінні державними компаніями та банками, зокрема НАЕК «Енергоатом» та АТ «Сенс Банк». Відповідно до урядового доручення, Міністерство фінансів, Національний банк України та інші профільні установи мають провести аналіз ефективності функціонування органів управління Сенс Банку та прискорити його приватизацію.
Практично одразу ж ситуацію прокоментували в НБУ. Правління Національного банку оприлюднило офіційну позицію стосовно питань націоналізації Сенс Банку, призначення членів наглядової ради та інших аспектів, що розглядалися на засіданні тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України 5 травня.
Юлія Свириденко
Там наголосили, що націоналізація цього банку була виправданим та необхідним кроком.
Нагадаємо, у липні 2023 року АТ «Сенс Банк» (раніше «Альфа-Банк Україна») офіційно перейшов у державну власність. Підставами для націоналізації стали загрози фінансовій стабільності та інтересам вкладників через застосування санкцій до акціонерів (російських бізнесменів Фрідмана, Авена та їхніх партнерів). Накладення санкцій на власників значної частки в банку призвело до невиконання ними зобов’язань щодо підтримання рівня капіталу.
«За період з 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року регулятивний капітал фінансової установи зменшився на 50%, тоді як у інших системно важливих банків він загалом зріс на 29%», – пояснили в НБУ.
Щодо подальших подій, то наявність можливих корупційних впливів та схем навколо Сенс Банку, які обговорювалися на засіданні ТСК, на думку регулятора, жодним чином не пов’язана з націоналізацією установи.
Водночас, враховуючи отриману інформацію, Нацбанк розпочав оцінювання відповідності наглядової ради банку вимогам, затвердженим Кабінетом міністрів. Крім того, НБУ ініціює перевірку відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Миколи Гладищенка.
Як підкреслюється, протягом усього періоду після націоналізації Сенс Банку НБУ здійснював за ним посилений нагляд. Проведено три інспекційні перевірки щодо дотримання банківського законодавства, одна з яких стосувалася оцінки якості активів, інші – контролю за виконанням рекомендацій, наданих регулятором. Крім того, АТ «Сенс Банк» п’ять разів перевіряли на предмет дотримання законодавства у сфері фінансового моніторингу. Також Нацбанк неодноразово проводив поглиблені дистанційні дослідження з питань корпоративного кредитування, ціноутворення в трансакційному бізнесі тощо.
За результатами цих перевірок до Сенс Банку застосовувалися передбачені законодавством заходи впливу.
«На банк двічі накладалися штрафи: у 2023 році – у розмірі 47,7 млн грн, у 2025 році – у розмірі 4,1 млн грн», – деталізували в НБУ.
І додали, що у 2023-2026 роках Нацбанк направив 13 звернень до правоохоронних органів та Державної податкової служби і чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу України.
«Результатом посиленого нагляду, зокрема, стало виявлення ознак існування в минулому прихованої паралельної структури управління банком з боку представників колишніх підсанкційних власників», – зазначено у повідомленні.
На підставі отриманої інформації Національний банк ініціював моніторинг ділової репутації представників керівництва АТ «Сенс Банк».
Тим часом Микола Гладищенко подав заяву, в якій попросив тимчасово усунути його від виконання повноважень голови наглядової ради Сенс Банку. Поки що – на 2 місяці, на період проведення ініційованої НБУ додаткової перевірки.
МАЙБУТНЄ «СЕНСУ»: ВАРІАЦІЇ НА ТЕМУ ПРИВАТИЗАЦІЇ
Після націоналізації Сенс Банку частка держави у банківській системі зросла щонайменше до 56% за розміром активів. За показником акумулювання депозитів населення вона перевищила 65%.
«Частка державних банків в Україні дійсно є аномально великою. І рано чи пізно (бажано раніше) доведеться продавати частину цих активів, передавати їх приватному інвестору. Адже держава як власник банку – це не лише про низьку ефективність, але й про відповідальність за клієнтську базу, за її кошти. Виникнення будь-якої фінансової чи економічної кризи означає, що держава не може впоратися з економікою, їй важко. А якщо це спричинить ще й проблеми у банківській сфері, якщо паралельно розгортається банківська криза, тиск на державу зростає. Їй доведеться підтримувати банки капіталом, щоб утримати їх «на плаву». Тому значний відсоток держави у банківському секторі є небезпечним», – пояснює в коментарі Укрінформу інвестиційний банкір Тарас Козак.
Країни, де держава контролює понад половину банківського сектору, можна перерахувати на пальцях, і це переважно авторитарні держави – такі як РФ, Білорусь, Китай, Ефіопія, Сирія.
Тарас Козак
Однак, слід визнати, що в умовах війни прямий вплив держави на банківський сектор має і свої переваги, справляючи стабілізуючий ефект на систему – принаймні, в некризові періоди.
Тим не менше, з огляду на середньострокову перспективу, про необхідність швидкої приватизації «Сенсу» почали говорити фактично одразу після націоналізації або навіть під час неї. Відтоді його та Укргазбанк називають першими претендентами на роздержавлення.
У січні 2025 року Міністерство фінансів навіть повідомляло, що, попри продовження війни, деякі іноземні інвестори висловили зацікавленість у приватизації цих двох банків. При цьому саме Мінфін разом зі Світовим банком почав розробляти законодавчі механізми для прозорого роздержавлення банків з метою залучення справді серйозних інвесторів.
У жовтні 2025-го уряд офіційно оголосив про початок підготовки до продажу державних пакетів акцій у статутних капіталах АТ «Сенс Банк» та АБ «Укргазбанк». Перед цим Рада з фінансової стабільності проаналізувала потенційні ризики продажу цих пакетів для фінансової системи. Висновок: продаж акцій цих банків не становить загрози для стабільності банківської системи України.
І якщо ще кілька місяців тому про перспективи роздержавлення одного або обох цих банків у 2026 році говорили з певними сумнівами, то після останніх подій та заяв вищого керівництва держави про такі терміни слід говорити вже не як про «можливі», а як про «обов’язкові».
«Держава визнала, що продавати насамперед потрібно «Сенс» та Укргазбанк. Я вважаю, що продавати слід більшу кількість активів, але для початку і це добре. Йдеться не про найбільші банки, але досить великі. І тут постають два питання: чи знайдуться на них покупці, та чи готові ці банки до продажу?», – коментує Козак.
Щодо готовності, то, за оцінками аналітиків, якщо виключити з розгляду порушену після оприлюднення «плівок Міндіча» тему сторонніх впливів на формування наглядової ради та правління Сенс Банку і прийняття ними стратегічних рішень, а також ще офіційно не підтверджені звинувачення щодо причетності банку до схем онлайн-казино, то з точки зору організації та ведення бізнесу це доволі сучасний і привабливий актив. За умови ефективного управління він може швидко почати приносити інвестору прибуток. Капітал адекватний, розміри – за українськими мірками, непогані, обсяг непрацюючих кредитів – мінімальний, значно нижчий, ніж у середньому по державному банківському сегменту, клієнтська база та мережа відділень (майже 140) – на належному рівні, онлайн-інфраструктура та сервіси – в порядку.
Тому деякі аналітики оцінюють реальну вартість цього активу в $200-250 мільйонів. Але навіть продаж банку за $100-150 мільйонів, як зазначається, буде непоганим результатом. Хоча державу така ціна, зрозуміло, не надто влаштовуватиме.
«Мені складно сказати, скільки може коштувати банк, особливо зараз, коли виявилися проблеми, про які раніше широкому загалу не було відомо. Але капітал банку – близько чверті мільярда євро, тому й потенційна ціна продажу, ймовірно, має бути величиною такого порядку. Водночас я не впевнений, що всередині країни знайдеться інвестор з таким фінансовим ресурсом», – каже у коментарі Укрінформу фінансовий аналітик Михайло Демків.
Михайло Демків
При цьому він відкидає можливість продажу банку за нещодавно апробованими сценаріями передачі інвесторам АТ «Перший Інвестиційний Банк» (PINbank) (повне виведення з ринку через продаж 100% акцій новій приватній інвестиційній компанії ZEN.com) та АТ «Мотор-Банк» (передача активів і частини зобов’язань Асвіо Банку).
«Це все ж таки дуже різні за розміром банки. До того ж, «Сенс» – системно важливий банк. А це означає, що й інвестор для такого банку має бути іншого масштабу. В ідеалі це, звісно, велика іноземна банківська група. І тут навіть не має особливого значення, чи вона вже присутня на українському ринку, чи ні», – пояснює Демків.
За оцінками Тараса Козака, реальних покупців на такий великий банк, на жаль, немає. Але це не означає, що радник, який готуватиме його до продажу та шукатиме потенційних інвесторів по всьому світу, їх не знайде.
«Ми розуміємо, що триває війна, що привабливість українських активів невисока. Останні угоди з купівлі-продажу банків укладалися зі знижкою до їхнього власного капіталу. Тобто, якщо активи банку – мільярд гривень, його продавали за 900 мільйонів. Це свідчення того, що час для роздержавлення справді не найкращий. Але враховуючи, що держава – поганий власник для банків, краще продавати їх навіть у таких непростих умовах, аби зменшити ризики для держави в період можливих криз, про які я згадував», – продовжує інвестиційний банкір.
При цьому він не поділяє думку тих, хто вважає, що нинішній скандал навколо Сенс Банку сприятиме подальшому знеціненню цього активу.
«Складається враження, що саме через цю кризу банк став більш готовим до роздержавлення. Річ у тім, що фінансовий сектор знав про його проблеми з управлінням. Це, можливо, не було надто публічно, але в межах сектору чутки про це циркулювали вже досить давно. І те, що «шило» вилізло назовні, демонструє: тепер вже навряд чи вдасться продати банк тихцем, «своїм». Адже має бути якась реакція держави, зміна керівництва держбанку, яке працює не на державу, а на «якогось дядечка». А це – шанс, що актив коштуватиме дорожче. Інакше його, посилаючись на проблеми, могли б купити «свої» й «наближені» за безцінь», – підсумував Козак.
Водночас, хоча Сенс Банк і залишається стабільним та прибутковим (входить до десятки банків з найвищим прибутком), більшість експертів – насамперед, з огляду на продовження війни – оцінюють шанси на його продаж за ринковою вартістю як невисокі. Але якщо вдасться продати «Сенс» за ціною, співставною з обсягами його власного капіталу, за нинішніх умов, це також буде успіхом.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: Okondrat/Wikipedia – CC BY-SA 4.0
Джерело: www.ukrinform.ua