Значної шкоди плодовим деревам завдають щитівки та несправжньощитівки, зокрема каліфорнійська (особливо в зоні Степу) та комоподібна (в Лісостепу). Личинки-мандрівниці каліфорнійської щитівки, відроджуючись через 33–38 днів після цвітіння пізніх сортів яблуні, висмоктують сік, спричиняючи засихання пагонів і гілок, а на плодах залишаються червоні плями, що погіршує їх якість. Цей шкідник розвивається у двох поколіннях. Личинки комоподібної щитівки з’являються після цвітіння, даючи одне покоління.
Різні види молей пошкоджують листковий апарат плодових дерев. Найбільш поширені та шкідливі в приватних садах — яблунева та плодова горностаєві молі. Перша спеціалізується на яблуні, друга — переважно на кісточкових культурах. Гусениці цих молей живуть групами, обплутуючи пагони павутиною, утворюючи великі гнізда. За період своєї життєдіяльності (35–45 днів) вони знелистнюють значні частини дерев. Горностаєві молі дають одне покоління на рік. Листомінуючі молі представлені яблуневою нижньобічною, верхньобічною плодовою та глодовою кружковою міллю. Гусінь цих молей ушкоджує листя, утворюючи овальні міни. Масове заселення призводить до пожовтіння, потемніння та зменшення асиміляційної поверхні листя. Глодова міль має одне покоління, тоді як верхньобічна та нижньобічна — три.
У червні відбувається літ метеликів грушевої плодожерки, яка пошкоджує виключно груші, завдаючи значної шкоди плодам раннього та середнього достигання. Самки відкладають яйця ввечері при температурі вище 15°С. Гусінь, відроджуючись, одразу вбуравлюється в плід і живиться насінням. Це ускладнює боротьбу з цим шкідником. Грушева плодожерка має одне покоління на рік.
Яблунева плодожерка завдає яблуням величезної шкоди, призводячи до втрат урожаю понад 80%. Гусінь може пошкодити 2–3 плоди за один цикл розвитку. Залежно від кліматичної зони, яблунева плодожерка дає два або три покоління на рік.
Несправжньогусениці яблуневого плодового пильщика старшого віку виїдають насіння та руйнують насіннєву камеру, тоді як сливового — пошкоджують незатверділі кісточки. Одна личинка може пошкодити 3–6 плодів. Ці шкідники мають одне покоління на рік.
На початку літа личинки буйволоподібної цикадки (горбатка буйвол) виплоджуються на корі плодових дерев та чагарників. Цей шкідник поширений повсюдно, особливо небезпечний для молодих плодових насаджень на Півдні України. Самки роблять парні надрізи кори для відкладання яєць, що призводить до виділення пасіки, відставання та відмирання кори, недорозвинення та засихання пагонів. Личинки живляться соком культурних рослин і бур’янів. Цикадка дає одне покоління на рік.
Наприкінці травня — на початку червня на грушах можна помітити чорні верхівки пагонів, вкриті личинками грушевої листоблішки. Личинки висмоктують сік, виділяючи падь, на якій поселяються сажисті гриби, що призводить до почорніння листя, його деформації та відмирання. Грушева листоблішка має 4–5 поколінь на рік.
Листя яблуні та груші може бути згорнуте в червоні трубочки, всередині яких знаходяться личинки галиці. Пошкоджене листя чорніє, засихає та опадає. Яблунева та грушева листкові галиці дають 3–4 та 4–5 поколінь на рік відповідно. Ефективним заходом боротьби є зрізання та спалювання пошкоджених пагонів.
Попелиці завдають значної шкоди плодовим деревам, висмоктуючи сік із листя та пагонів. Яблунева подорожникова попелиця пошкоджує і плоди, спричиняючи їх деформацію. Пошкоджене листя скручується, пагони погано ростуть. Попелиці розмножуються партенокарпічно, даючи 10–15 поколінь за літо. Їхні виділення (падь) приваблюють мурах, які захищають їх від корисних комах.
Евритома сливова (сливова товстоніжка) завдає шкоди кісточковим культурам. Самка проколює зав’язь і відкладає яйце в кісточку. Личинки живляться ядром кісточки. Пошкоджені плоди передчасно забарвлюються і опадають. Шкідник має одне покоління на рік.
Личинки хрущів підгризають коріння плодових та ягідних культур, що призводить до засихання рослин. Личинки можуть пересуватися на значні відстані в пошуках корму. Особливо шкідливі на четвертому році життя.
У червні, за сприятливих погодних умов (опади), виникає небезпека масового ураження дерев паршею, клястероспоріозом та кокомікозом. Парша вражає листя, квіти, плоди та кору. Сприятливі умови для її розвитку — волога та тепла погода. Плями парші на плодах призводять до їхнього розтріскування та загнивання. Уражені пагони груші покриваються здуттями, кора грубіє і лущиться.
Збудники парші яблуні та груші є видовими, тобто не передаються між цими культурами. Для запобігання втратам урожаю рекомендується висаджувати стійкі сорти. Список стійких сортів яблуні та груші наведено у статті.
Кокомікоз уражує листя вишні, черешні, сливи, абрикоса. На нижньому боці листя з’являються плями, на плодоніжках — білуваті плями, на плодах — коричневі з світлим нальотом. Гриб дає 8–10 поколінь за літо, спричиняючи масовий листопад. Це погіршує зимівлю дерев та формування плодових бруньок. Список стійких та сприйнятливих до кокомікозу сортів черешні та вишні наведено у статті.
Для оздоровлення фітосанітарного стану саду та отримання стабільних урожаїв необхідно виконувати комплекс заходів: впроваджувати стійкі сорти, видаляти прикореневу поросль, зачищати штамби та гілки від старої кори, моху, лишайників, згрібати та спалювати суху й хвору рослинну масу, проводити обрізання та проріджування крон, уникати загущення посадок та надмірного внесення азотних добрив.
Вибір захисних заходів залежить від загрози ураження. Необхідно постійно спостерігати за розвитком шкідливих організмів.
Проти личинок-мандрівниць щитівок обробку проводять після цвітіння яблуні (комоподібна) або наприкінці червня — на початку липня (каліфорнійська). Застосовують препарат №30В або фосфорорганічні препарати (Бі-58 новий, Диметоат, Дурсбан, Рогор-С, Фуфанон, Нурелл Д) для промислових насаджень. Проти кокцид ефективні препарати неонікотинової групи (Конфідор максі, Моспілан). Важливо забезпечити рівномірне змочування всіх органів дерева. При сильному заселенні застосовують механічні заходи: зішкрябування старої кори, вирізання гілок, викорчовування дерев.
Обприскування проти горностаєвих молей проводять одразу після цвітіння яблуні, під час утворення гнізд. Використовують інсектициди піретроїдної групи (Арріво, Децис, Кінмікс, Карате, Ф’юрі, Фастак, Шерпа). У присадибних садах павутинні гнізда збирають та спалюють. Можна також залишати гнізда для розвитку природних ворогів молей. Обробки проти мінуючих молей проводять після цвітіння, збігаючись з обробками проти яблуневої плодожерки.
Крім хімічного методу, проти молей та інших лускокрилих шкідників ефективні пастки з бродильними пахучими речовинами. Принади готують із сухофруктів, цукру та дріжджів або меляси. Пастки розвішують на деревах або розставляють серед рослин. Це дозволяє зменшити кількість метеликів та відстежувати динаміку їх чисельності.
Термін захисних заходів проти яблуневої плодожерки базується на сумі ефективних температур (230°С, поріг — 10°С), для грушевої — 380°С. Обприскування проводять за пошкодження 2% і більше плодів або при виявленні двох і більше гусениць на ловильний пояс. Ефективним є систематичне збирання опалих яблук.
Проти шкідливих членистоногих рекомендовано новий клас інсектицидів — регулятори росту комах (Матч, Рімон). Ці препарати порушують метаморфоз комах, безпечні для корисної ентомофауни. Оптимальний час обробки — до відкладання яєць самками.
Після цвітіння яблуні та сливи проти плодових пильщиків застосовують системні препарати (Актара, Вектор, Конфідор, Моспілан). Регулярне обривання пошкодженої зав’язі зменшує чисельність пильщиків.
Захист від буйволоподібної цикадки передбачає підтримку високого агрофону, знищення бур’янів. Ефективні хімічні засоби — Актара, Конфідор. Обробки проводять з другої декади червня до другої декади серпня.
Проти грушевої листоблішки застосовують Шерпу, а за низької ефективності — Золон або бакову суміш цих препаратів. Важлива температура повітря (не нижче 18°С) для ефективності фосфорорганічних препаратів. Останню обробку проводять за 25–40 днів до збору врожаю.
Для боротьби з листковими галицями обприскують рослини Шерпою, Золоном або їх сумішшю.
Проти попелиць застосовують біологічний інсектицид Актофіт, відвари або настоянки тютюну з милом. Також ефективні Актара, Конфідор, Моспілан та піретроїдні інсектициди.
Для зменшення чисельності сливової товстоніжки збирають і знешкоджують опалі плоди. Обробки інсектицидами проводять наприкінці цвітіння сливи та через 10–12 днів (Бі-58 новий, Каліпсо, Дантоп).
Для захисту від личинок хрущів ґрунт перекопують восени та навесні, вибираючи личинок. Після посадки рослин проводять поливання під корінь робочим розчином препаратів Актара або Конфідор.
Для збереження врожаю від плодової гнилі вирізають уражені моніліальним опіком гілочки. Зрізи дезінфікують та замазують. Спалюють пагони, уражені борошнистою росою. Проти борошнистої роси використовують фунгіциди Сапроль, Вектра, або кальциновану соду з милом.
Камедь на кісточкових деревах видаляють механічно, а уражену ділянку обробляють кашоподібною масою із щавлю або садовим варом.
Проти парші зерняткові культури обприскують фунгіцидами (Скор, Стробі, Флінт, Вектра, Купроксат, Дітан М 45, Сапроль). Для боротьби з борошнистою росою застосовують поливання, видалення уражених пагонів та фунгіциди (Топаз, Топсін М, Вектра, Стробі, Флінт, Сапроль).
Для запобігання кокомікозу висаджують стійкі сорти. Проводять три обприскування фунгіцидами (Купроксат, Топаз, Топсін М, Хлорус). Важливо чергувати препарати для уникнення резистентності.
У період інтенсивного росту плодів проводять позакореневе підживлення мінеральними добривами (сечовина, нітроамофоска). Комбінація сечовини з системним фунгіцидом захищає зав’язь від парші та плодової гнилі.
Широко застосовуються регулятори росту рослин (РРР), які підвищують стійкість рослин до хвороб та шкідників, зменшують потребу в пестицидах. Рекомендовані біорегулятори: Вермістим, Вермісол, Гумісол, Імуноцитофіт.
І. Шевчук,
канд. с.-г. наук,
Інститут садівництва УААН
Препарати з верхнім індексом “*” рекомендовано для використання в промислових садах.
Порада від Свіжі новини:
Регулярно оглядайте ваші плодові дерева на наявність шкідників та ознак захворювань. Раннє виявлення проблеми дозволяє застосувати менш агресивні методи боротьби та зберегти врожай.
Джерело: www.propozitsiya.com