Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Володимир Бугров: «Коли мене запитують: «А де можна пристойну платню отримувати?», я відповідаю: …»
Керівник Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров вважає професію хіміка дуже перспективною та високооплачуваною, проте серед майбутніх студентів відповідна галузь не користується значним інтересом. Про це голова університету розповів в інтерв’ю виданню «Главком».
«Ми готуємо чудових фахівців з хімії. Багато хто стверджує, що нам пощастило, адже в Києві присутня компанія «Єнамін» (глобальний постачальник сполук для наукових досліджень, розробки нових лікарських засобів та хімічних компонентів – «Главком»), яка є світовим лідером у галузі медичної хімії. А в Білій Церкві функціонує «Біофарма», одна з найбільших компаній у Східній Європі, що спеціалізується на препаратах з плазми крові. Але ми докладаємо значних зусиль для набору студентів на хімічні спеціальності, оскільки у нашому медіапросторі, серед школярів та, можливо, їхніх батьків, склалася думка, що необхідно бути юристом, економістом або менеджером. Водночас, коли мене запитують: «А де можна отримати пристойну зарплату?», я відповідаю: фармація», – зауважив Бугров.
Окрім того, ректор бачить потенціал у таких напрямах, як психологія та соціологія: «Людина, яка вивчала соціологію, може легко займатися політконсалтингом, маркетингом, демографією, адже вона освоює конкретні методики кількісних та якісних досліджень і вміє аналізувати дані. Психологія ж буде корисною для журналістів та спеціалістів з реклами, оскільки психолог – це не лише той, хто надає допомогу, а й той, хто розуміє, як формулювати певні повідомлення, що спонукають людину до придбання політичного чи комерційного продукту, чи чогось іншого. Також психологія є надзвичайно важливою для формування особистого бренду».
Також Бугров радить майбутнім студентам обирати фундаментальні гуманітарні спеціальності – історію, філософію, філологію, де учні вчаться працювати з текстами та мовами, що дозволяє «проявити себе різноманітними шляхами».
«Якщо ви прагнете працювати у фінансовій сфері – обирайте економічний факультет, але не менш важливою є класична математика та статистика. Адже в основі аналітики великих даних та штучного інтелекту лежить потужна фундаментальна математика», – підкреслив керівник КНУ.
Ще одним перспективним напрямом Бугров вважає геологію, оскільки «без геолога неможливо нічого збудувати, і таких спеціалістів бракує». Також, враховуючи стрімкий розвиток оборонно-промислового комплексу, ректор рекомендує майбутнім студентам звернути увагу на фізику, хімію та біологію.
Нагадаємо, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за період повномасштабної війни спостерігається зменшення кількості студентів-бакалаврів, тоді як кількість магістрів та аспірантів, навпаки, зросла.
За словами голови університету, заклад загалом відчуває загальне зменшення кількості студентів, оскільки здобувачі освіти наразі частіше обирають навчальні заклади на заході країни. «До 2021 року включно двома найбільшими університетами України були Шевченка та КПІ, з 2022 року двома найбільшими університетами стали Львівська політехніка та університет Франка у Львові через відчуття безпеки. Хоча ми усвідомлюємо, що й там немає повної безпеки», – пояснив Бугров.