Київ попрощався з доньками героя, яких забрала російська ракета 14 травня (фото)

Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз

Три роки тому на фронті загинув батько дівчаток, Євген Яковлєв

Сьогодні, 19 травня, до Михайлівського Золотоверхого монастиря на відспівування юних сестер Віри та Любави Яковлєвих прибули студенти та викладачі коледжу, де навчалася старша донька, військовослужбовці, друзі родини та просто небайдужі мешканці Києва. Прощання з сестричками, які загинули у віці 12 та 17 років, відбувалося у Михайлівському соборі. Сумна церемонія проходила під звуки двох сирен «повітряної тривоги». Про це інформує «Главком» з посиланням на «Вечірній Київ».

Друзі вбитих Росією дівчаток біля Михайлівського Золотоверхого фото: Даша Гришина/Вечірній Київ Люди збираються на прощання із сестрами Вірою та Любавою Яковлєвими фото: Даша Гришина фото: Даша Гришина

Студенти та школярі принесли букети квітів. Вчителі та учні ледь стримували емоції, не маючи змоги говорити та згадувати. Усіх глибоко вразила жорстока атака, яка забрала життя 24 людей за один ранок. Серед загиблих – троє дітей.

Дві білі труни зі світлинами сестер та букетами квітів стояли посеред храму.

Білі труни з тілами вбитих Росією сестер Віри та Любави Яковлєвих фото: Даша Гришина

Священнослужитель під час проповіді зазначив, що душі дівчат знайдуть спокій у місці блаженства.

Під час відспівування однокласники та однокурсники вбитих Росією дівчаток час від часу виходили з храму, обіймалися і плакали, втішаючи один одного.

Ні діти, ні дорослі не могли осягнути такого жорстокого та трагічного лиха.

Мама Тетяна (у центрі фото) під час прощання з доньками Вірою та Любавою фото: Даша Гришина

Три роки тому на фронті загинув батько дівчаток, Євген. Як розповіла журналістам подруга родини, це була надзвичайно добра сім’я.

Відспівування Віри і Любави у Михайлівському соборі фото: Даша Гришина фото: Даша Гришина

«Ми з Женею ще до появи його донечок стали кумами. Потім у них народились ці дві світлі дівчинки. Це була така родина, що згадуючи навіть зараз я усміхаюсь із теплом. Від них воно йшло буквально… Ми дружили після інституту. Чудові дівчатка-янголятка, війна наздогнала донечок Євгена… Ми дізнались про цю трагедію від друзів, усі живемо поруч. Мама дівчаток до останнього сподівалася, що їх знайдуть живими. І тепер я молюся, щоб у Тані вистачило сил жити….» – поділилася Наталя, яка понад 20 років дружить з родиною Яковлєвих.

Дівчаток ховали у закритих трунах фото: Даша Гришина Під час прощання з сестрами у храмі було багато військових фото: Даша Гришина

Голова студради коледжу, де навчалася 17-річна Віра, розповіла, що студенти одразу, коли дізналися про те, що у багатоповерхівці на Харківському ракетним ударом зруйнувало цілий під’їзд, вирушили на місце події.

Після відспівування катафалки вирушили на Байкове кладовище фото: Даша Гришина фото: Даша Гришина

«Їхня група – живописці, дуже дружна. Звістка облетіла всіх, і всім було дуже боляче, коли знайшли їхніх понівечених вибухом. Боляче за маму, боляче за друзів… Це перша наша загибла студентка», – поділилася Анастасія Чернишева.

Однокурсники разом з усіма чекали на результати пошуків рятувальників, підтримували мешканців будинку. Згодом, коли знайшли тіла спочатку однієї сестрички, а наприкінці – іншої – діти принесли квіти, м’які іграшки та фотографії. Їхнє горе також безмежне, кажуть викладачі.

Куратор групи, де навчалася Віра, розповів, що запам’ятав дівчинку ще під час вступу на спеціальність «живопис».

Дмитро Коваль, педагог Вєри Яковлєвої, викладач Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД фото: Даша Гришина

Дмитро Коваль, викладач Фахового коледжу мистецтв та дизайну КНУТД, був безпосереднім наставником Віри, їй було 17 років. Дівчина вступила до коледжу після дев’ятого класу. Вона відвідала день відкритих дверей і одразу привернула до себе увагу. Того дня вона була з матір’ю. На спеціальності «живопис» Віра навчалася два роки. Досі ніхто не може оговтатись від того, що сталося.

«У неї завжди була власна думка. Вона була доброю та талановитою. Віра і Любава – це те покоління українців, на яких тримається стрижень духу і міць нашої нації. Вона була дуже самостійною, з характером та сильною. Вона та її товариші і весь колектив коледжу глибоко переживають цю втрату. Її однокурсники кажуть, що вона, як друг, ніколи не була байдужою і не стояла осторонь. До останньої хвилини під час розбирання завалів усі студенти стояли біля будинку, на жаль – підтвердилося найстрашніше…», – розповів Дмитро Коваль.

Мама загиблих Віри та Любави Яковлєвих, Тетяна, під час прощання у Михайлівському Золотоврехому соборі фото: Даша Гришина

Після відспівування два катафалки вирушили на Байкове кладовище. За традицією, яка сформувалася під час війни – усі стали навколішки, у монастирі били у дзвони. І знову пролунала «повітряна тривога».

Люди стали навколішки на вулиці Михайлівській у Києві, проводжаючи жалобний кортеж з трунами Вєри та Любави Яковлєвих фото: Даша Гришина

Як відомо, у Києві під масований комбінований російський удар 14 травня потрапили дев’ять районів – ворог застосував балістичні ракети та безпілотники. У Дарницькому районі внаслідок ракетного удару обвалилися конструкції дев’ятиповерхового житлового будинку, впав цілий під’їзд. За офіційними даними, кількість загиблих сягає 24 особи, серед яких троє дітей. Ще 48 мешканців Києва отримали поранення різного ступеня тяжкості. У зруйнованому під’їзді загинули сестри Віра та Любава Яковлєви, а також Марія, 15-річна учениця дев’ятого класу Ліцею №237. Російська ракета забрала життя дівчини разом із її батьком та бабусею. У п’ятницю, 15 травня, у столиці був оголошений День жалоби за жертвами наймасовішої атаки Росії.

Джерело