Шкідники, такі як щитівки та несправжньощитівки, завдають значних збитків плодовим деревам. Особливо небезпечними є каліфорнійська щитівка, поширена в зоні Степу, та комоподібна щитівка, характерна для Лісостепу. Через 33–38 днів після цвітіння яблуні відроджуються рухливі личинки каліфорнійської щитівки. Вони висмоктують сік з кори, плодів і листя, що призводить до засихання пагонів і гілок. На плодах з’являються червоні плями, що погіршує їхні смакові та товарні якості. Цей шкідник розвивається у двох поколіннях. Личинки комоподібної щитівки з’являються після цвітіння, і шкідник має одне покоління на рік.
Різні види молей пошкоджують листя плодових дерев. Найбільш поширеними та шкідливими в приватних садах є яблунева та плодова горностаєві молі. Яблунева міль пошкоджує лише яблуні, а плодова — переважно кісточкові культури. Вони живуть групами, обплутуючи верхівки пагонів павутиною, утворюючи великі гнізда. Гусениці живляться протягом 35–45 днів, переходячи на інші гілки та знелистнюючи їх. За високої чисельності шкідника дерева можуть залишатися без листя. Горностаєві молі дають одне покоління на рік. Листомінуючі молі представлені яблуневою нижньобічною, плодовою верхньобічною (пошкоджує всі розоцвіті) та глодовою кружковою міллю. Гусениці пошкоджують листя, утворюючи овальні міни з концентричними колами екскрементів. При масовому ураженні на листках може бути понад 10 мін. Пошкоджене листя жовтіє або буріє, зменшуючи свою асиміляційну поверхню. Глодова міль дає одне покоління на рік, тоді як верхньобічна та нижньобічна — три.
У червні відбувається літ метеликів грушевої плодожерки, яка пошкоджує лише груші. При значній чисельності може завдати суттєвої шкоди плодам раннього та середнього термінів дозрівання. Метелики літають через 35–38 днів після цвітіння сорту ‘Олександрівка’. Для точного визначення термінів захисних заходів важливо зафіксувати дату закінчення цвітіння. Самиці грушевої, як і яблуневої, плодожерки літають і відкладають яйця ввечері при температурі вище 15°С. Гусінь, відродившись, одразу вгризається в плід і живиться насінням до заляльковування. Ця особливість ускладнює боротьбу з грушевою плодожеркою. Генерація однорічна.
Яблунева плодожерка завдає значної шкоди яблуням, призводячи до втрат урожаю понад 80%. Гусінь після відродження може пошкодити 2–3 плоди, виїдаючи насіння. Цей спосіб життя спрощує тактику хімічного захисту порівняно з грушевою плодожеркою. Яблунева плодожерка дає два або три покоління на рік, залежно від кліматичної зони.
Несправжньогусениці яблуневого плодового пильщика старшого віку виїдають насіння та руйнують насіннєву камеру, а сливового — незатверділі кісточки. Одна личинка може пошкодити від 3 до 6 плодів. Розвиток відбувається в одній генерації.
У червні личинки буйволоподібної цикадки (горбатка буйвол) починають виплоджуватися на корі плодових дерев та чагарників. Шкідник поширений повсюдно, особливо небезпечний для молодих насаджень у південних регіонах. Сильне заселення призводить до засихання пагонів і молодих дерев. Самиці роблять надрізи на корі для відкладання яєць, що призводить до виділення пасіки, відмирання кори та недорозвитку пагонів. Личинки живляться соком культурних рослин і бур’янів. Генерація однорічна.
На початку літа на грушах можна помітити чорні верхівки пагонів, вкриті личинками грушевої листоблішки. Вони виділяють медв’яну росу, на якій поселяються сажисті гриби, що чорнять листя. Пошкоджене листя деформується і відмирає, пагони недорозвиваються. Протягом року розвивається 4–5 поколінь.
На яблунях і грушах листя може згортатися в червоні трубочки, всередині яких розміщуються личинки галиці. Пошкоджене листя чорніє, засихає і осипається. Яблунева та грушева листові галиці дають 3–4 та 4–5 поколінь на рік відповідно. Для боротьби з ними рекомендується зрізати та спалювати пошкоджені пагони.
Попелиці завдають значної шкоди плодовим деревам, особливо молодому листю. Вони скупчуються на листках і пагонах, висмоктуючи сік. Яблунева подорожникова поширена також на плодах, деформуючи їх. Пагони погано ростуть, викривляються і засихають. Попелиці розмножуються партенокарпічно, народжуючи живих особин. За літо розвивається 10–15 поколінь. Виділяють медв’яну росу, яка приваблює мурах, що захищають їх від природних ворогів.
Плодам сливи, аличі, абрикоса, вишні та черешні завдає шкоди евритома сливова (сливова товстоніжка). Самиця проколює зав’язь і відкладає яйце всередину кісточки. Личинки живляться ядром кісточки. Пошкоджені плоди передчасно фарбуються і осипаються. Генерація однорічна.
Личинки хрущів шкодять молодим і старим плодовим деревам та ягідним культурам, підгризаючи коріння. Це призводить до поступового засихання рослин. Личинки можуть долати значні відстані в пошуках корму. Шкодочинність триває 3–5 років.
У червні, під час активного росту пагонів і плодів, виникає небезпека масового ураження дерев паршею (яблуня, груша), клястероспоріозом (абрикос, слива, черешня) та кокомікозом (вишня, кісточкові).
Парша — небезпечне захворювання яблунь і груш, що вражає листя, квіти, плоди та кору. Особливо вразливі певні сорти. Сприятливі умови для розвитку хвороби — волога та тепла погода. Спори швидко проростають і заражають молоде листя. При відсутності захисних заходів хвороба поширюється на здорові частини рослин. Уражені плоди тріскаються, загнивають і залишаються на дереві до наступного року. Уражені пагони груші вкриваються здуттями, кора стає шорсткою.
Збудники парші яблуні та груші не передаються між видами. Для запобігання втратам урожаю рекомендується вирощувати стійкі сорти. Існують вітчизняні та зарубіжні сорти, стійкі до парші.
Кокомікоз сильно вражає листя вишні та черешні. Слабше уражуються слива, абрикос, терен. На нижньому боці листя з’являються темно-бурі плями. На плодоніжках і плодах утворюються вдавлені плями. Гриб дає 8–10 поколінь за сезон. Масове ураження призводить до листопаду, що погіршує зимостійкість дерев та формування плодових бруньок.
Для оздоровлення саду та отримання стабільних урожаїв необхідно виконувати комплекс заходів: впроваджувати стійкі сорти, проводити обрізання та проріджування крон, зачищати стовбури та гілки від старої кори, моху та лишайників, прибирати та спалювати рослинні рештки. Важливо уникати загущення посадок та надмірного внесення азотних добрив.
Вибір захисних заходів залежить від ступеня загрози. Важливо постійно спостерігати за розвитком шкідників і хвороб.
Проти комоподібної щитівки обробку проводять після цвітіння яблуні, проти каліфорнійської — наприкінці червня — на початку липня. Застосовують препарат №30В. У промислових насадженнях використовують фосфорорганічні препарати, неонікотиноїди.
Проти горностаєвих молей обприскування проводять одразу після цвітіння яблуні, під час утворення гнізд. Використовують інсектициди піретроїдної групи. У присадибних садах рекомендується механічне знищення гнізд. З метою збільшення чисельності природного ворога молей — паразита аґеніаспіса — павутинні гнізда не спалюють, а розміщують у спеціальних ящиках.
Проти мінуючих молей обробку проводять після цвітіння яблуні, використовуючи піретроїдні інсектициди. Обробки проти мінуючих молей збігаються з обробками проти яблуневої плодожерки.
Ефективним є фізико-механічний метод боротьби з метеликами за допомогою пасток з принадами (узвар, меляса). Пастки дозволяють зменшити чисельність метеликів та вести спостереження за їх динамікою.
Термін захисних заходів проти гусениць яблуневої плодожерки визначається сумою ефективних температур. Обробку проводять через 5–6 днів після досягнення необхідної суми температур. Ефективним заходом є збирання та знищення опалих яблук.
Рекомендовано новий клас інсектицидів — регулятори росту комах (Матч, Рімон). Вони порушують метаморфоз комах і мають тривалий період захисної дії. Ці препарати безпечні для корисної ентомофауни.
Проти плодових пильщиків застосовують системні препарати (Актара, Конфідор). Регулярне обривання пошкодженої зав’язі зменшує чисельність шкідника.
Проти буйволоподібної цикадки ефективні препарати Актара та Конфідор. Обробки проводять з другої декади червня до другої декади серпня.
Проти грушевої листоблішки використовують Шерпу, Золон або бакові суміші цих препаратів. Обробку фосфорорганічними препаратами проводять при температурі повітря не нижче 18°С.
Проти листових галиць обприскують рослини Шерпою, Золоном або баковими сумішами.
Для контролю попелиць застосовують біологічний інсектицид Актофіт. Екологічно безпечною є обробка відваром або настоянкою тютюну з господарським милом. Ефективні також Актара, Конфідор, Моспілан та піретроїдні інсектициди.
Проти сливової товстоніжки збирають та знищують опалі плоди. Обробку інсектицидами проводять двічі: кінець цвітіння сливи та через 10–12 днів. Використовують препарати Бі-58 новий, Каліпсо, Дантоп.
Для захисту від личинок хрущів ґрунт перекопують та відбирають личинок. Цей захід повторюють навесні. Також проводять обробку ґрунту розчинами Актара або Конфідор.
Проти плодової гнилі вирізають уражені гілки та спалюють їх. Зрізи дезінфікують 1% розчином мідного купоросу. Проти борошнистої роси використовують фунгіциди Сапроль, Вектра. Ефективні також кальцинована сода з милом.
Проти парші зерняткові культури обприскують фунгіцидами (Скор, Стробі, Флінт, Вектра). Повторне обприскування проводять 0,5% сечовиною з калійною сіллю. Для боротьби з борошнистою росою застосовують фунгіциди (Топаз, Топсін М, Вектра).
Для запобігання кокомікозу висаджують стійкі сорти. Обробки проводять тричі фунгіцидами (Купроксат, Топаз, Топсін М, Хлорус). Важливо чергувати препарати для запобігання звикання збудників хвороб.
Під час інтенсивного росту плодів проводять позакореневе підживлення слабким розчином мінеральних добрив (сечовина, нітроамофоска). Позакореневе підживлення сечовиною з фунгіцидом захистить зав’язь від парші та плодової гнилі.
Широко застосовують регулятори росту рослин (РРР), які підвищують стійкість рослин до хвороб та шкідників, зменшують потребу в пестицидах. Рекомендовано Вермістим, Вермісол, Гумісол, Імуноцитофіт.
Порада від Свіжі новини:
Регулярно оглядайте свої плодові дерева та кущі на предмет ознак шкідників або хвороб. Раннє виявлення дозволить вчасно вжити заходів і зберегти врожай.
Джерело: www.propozitsiya.com