Довіряйте фактам – додайте «Главком» до своїх надійних джерел у Google додати зараз
Станція забезпечує потреби не лише столиці, але й численних міст та громад області, включаючи Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Чабани та Коцюбинське
Після потужної ракетно-дронової атаки Росії на Київ у ніч на 24 травня, у соціальних мережах та засобах масової інформації активно почали обговорювати ймовірний удар по Бортницькій станції аерації – одному з критично важливих об’єктів системи життєзабезпечення столиці. Голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, Олександр Бродський, у коментарі «Главкому» повідомив, що станція продовжує функціонувати у звичайному режимі.
«Главком» зібрав інформацію стосовно Бортницької станції аерації, її значення та потенційні наслідки удару РФ.
Що відомо про Бортницьку станцію аерації
Бортницька станція аерації є унікальним великим комплексом біологічного очищення стічних вод Києва та частини населених пунктів Київщини. Цей об’єкт обслуговує не тільки столицю, але й низку міст та громад області, зокрема Вишгород, Ірпінь, Вишневе, Бортничі, Гнідин, Чабани та Коцюбинське.
Розташований у південно-східній частині Києва, поблизу Бортничів, об’єкт фактично є завершальною точкою всієї каналізаційної системи столиці. Саме сюди надходять побутові та промислові стоки перед тим, як пройти очищення та бути скинутими у Дніпро.
За проєктом, потужність станції становить приблизно 1,8 млн кубометрів стічних вод на добу. Однак, фактичне навантаження зазвичай коливається від 600 до 900 тис. кубометрів.
Як працює система очищення
Бортницька станція аерації складається з трьох головних блоків очищення, насосних станцій, цехів обробки мулу та допоміжної інфраструктури. Процес очищення відбувається поетапно. На початковому етапі стоки проходять через решітки, які затримують велике сміття. Потім вода надходить у пісколовки, де відокремлюються щільні домішки.
Далі стічні води потрапляють у первинні відстійники, де осідають органічні речовини. Наступний етап – це біологічне очищення в аеротенках за участю активного мулу та кисню. Процес завершується у вторинних відстійниках, після чого очищена вода спрямовується до Дніпра.
Масована комбінована атака на Київ у ніч на 24 травня
Після масштабного удару РФ по Києву 24 травня, у соціальних мережах почали поширюватися повідомлення про можливе ураження Бортницької станції аерації.
Голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу, Олександр Бродський, у коментарі «Главкому» заявив: «Об’єкт функціонує у штатному режимі. Внаслідок останнього обстрілу аварійних ситуацій не зафіксовано. Підприємство та ЗСУ вживають усіх необхідних заходів для забезпечення безперебійної роботи».
Своєю чергою, речниця ДСНС Києва, Катерина Поп, в ефірі «Громадського радіо» також повідомила, що після атаки всі об’єкти «Київводоканалу» працюють у штатному режимі. «Жодних відхилень немає. Інфраструктурних пошкоджень чи збоїв у роботі також не спостерігається. Навіть учора водопостачання здійснювалося у повному обсязі», – зазначила вона.
При цьому Катерина Поп не виключила, що ракети могли бути спрямовані саме на цей об’єкт. «Можливо, ракети й були націлені на цей об’єкт, але дії наших Повітряних сил та Сил оборони допомогли запобігти аваріям та інфраструктурним пошкодженням на об’єктах водопостачання», – підкреслила речниця ДСНС Києва.
Якими можуть бути наслідки
Після повідомлень про ймовірний удар по станції, у соціальних мережах почали з’являтися панічні прогнози щодо можливої екологічної катастрофи, загибелі риби та проблем з водопостачанням у Києві. Проте, експерти закликають не перебільшувати масштаби загрози.
Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста», Олександр Сергієнко, в ефірі «Еспресо» пояснив, що найгіршим сценарієм може бути скидання неочищених стоків у Дніпро. «Найгірше, що може статися внаслідок удару росіян по Бортницькій станції аерації, – це припинення очищення води», – сказав він.
За словами Сергієнка, станція є кінцевим пунктом, куди надходять побутові та промислові стічні води Києва. «Отже, якщо підсумувати, то найгіршим сценарієм може бути витік неочищеної води у Дніпро», – наголосив експерт.
Водночас він додав, що панічні заяви про масове отруєння чи катастрофу наразі є перебільшенням. «Я читав у соціальних мережах панічні настрої людей щодо можливого отруєння та загибелі риби. Насправді, ніхто не може точно передбачити саме такі наслідки», – заявив Сергієнко.
За його словами, основне навантаження у випадку виникнення проблем зі станцією може лягти на водоканали міст, розташованих нижче за течією Дніпра.
Схожу оцінку дав і віцепрезидент Української водної асоціації, Артем Шира. У коментарі «Телеграфу» він заявив: «Якщо наші вороги завдаватимуть ударів по очисних спорудах стічних вод, то це призведе щонайменше до проблем для водної інфраструктури».
За оцінкою експерта, максимальною шкодою може стати локальна екологічна проблема на ділянці Дніпра нижче місця скиду. «Може постраждати риба. До інших міст не дійде, очиститься природним шляхом», – сказав Шира.
Водночас, координаторка програм України Європейського кліматичного фонду, Ірина Ставчук, підкреслила, що екологічні наслідки можуть бути серйозними. «Екологічні наслідки скидання неочищеної води можуть бути справді значними, оскільки вода в результаті потрапляє до Дніпра», – зазначила вона.
Чи є загроза для Києва зараз
На даний момент повідомляється, що Бортницька станція аерації працює у штатному режимі, а критичних порушень у функціонуванні систем водопостачання та водовідведення не зафіксовано. Експерти також зазначають, що система має резервні можливості. Для стабільної роботи достатньо функціонування двох із трьох основних блоків очищення.
Незважаючи на це, фахівці наголошують: Бортницька станція аерації залишається одним із ключових об’єктів критичної інфраструктури Києва, і її можливе серйозне пошкодження може створити значні екологічні ризики для Дніпра та міст, розташованих нижче за течією.
Як повідомлялося, масована атака на Україну в ніч на 24 травня стала однією з найдорожчих та наймасштабніших за останній час. Росія застосувала широкий спектр озброєнь – від балістичних та гіперзвукових ракет до сотень ударних дронів та імітаторів, намагаючись одночасно перевантажити українську ППО та завдати максимальних руйнувань. Вартість цієї атаки оцінюється в сотні мільйонів доларів.
«Главком» докладно розповів про те, чим саме окупанти атакували Київ у ніч на 24 травня, скільки коштувала ця атака, чому Росія продовжує дорогі напади та чи здатна РФ підтримувати такий темп.
Загалом радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 690 засобів повітряного нападу – 90 ракет та 600 БпЛА різних типів. Це одна з наймасштабніших комбінованих атак, в якій Росія використала як дорогі високоточні ракети, так і більш дешеві дрони та імітатори для перевантаження української ППО.
До речі, після атаки Україна вимагає термінового скликання засідання Ради Безпеки ООН та спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань співробітництва у сфері безпеки та Постійної ради ОБСЄ.
Водночас, нічний масований удар по Києву у ніч на 24 травня не виявив жодних нових технологічних чи тактичних рішень, проте чітко показав ставку ворога на перевантаження українського неба. Особливості останньої атаки ворога прокоментував фахівець із систем зв’язку та радник міністра оборони, Сергій Флеш Бескрестнов.