Реорганізація навчальних закладів: причини невдоволення батьків. Ситуація у громаді на Кіровоградщині

 Реформа шкільної освіти: чому бунтують батьки? Приклад громади на Кіровоградщині

У Кіровоградській області діти можуть залишитися без школи в радіусі 25 км

Реорганізація старшої школи створює суттєві загрози безпеці для дітей у невеликих громадах через необхідність щоденних поїздок на значні відстані. Освітній омбудсмен Надія Лещик наголосила, що законодавство не деталізує механізми забезпечення підвезення громадами, а батьки, зокрема Інна Кротіченко з Кіровоградщини, вказують на 15-кілометрові ділянки доріг без мобільного зв’язку, якими доведеться доставляти дітей, повідомляє «Главком».

Освітній омбудсмен Надія Лещик надала таке роз’яснення: «Відсутність освітнього закладу в межах громади не звільняє орган місцевого самоврядування від обов’язку створити умови для отримання повної загальної середньої освіти дітьми, які проживають у громаді. Згідно з частиною 3 статті 37 Закону України «Про повну загальну середню освіту», засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити можливість учнів продовжувати навчання на відповідному рівні освіти у разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти. Як засновник закладу загальної середньої освіти виконає свій обов’язок – чи забезпечить підвезення до освітнього закладу в іншому населеному пункті своєї громади, чи створить умови для навчання в іншій громаді – закон не уточнює».

Інна Кротіченко, мати учениці Іванковецької філії Дмитрівського ліцею імені Тараса Григоровича Шевченка, розташованого в селі Іванківці Знам’янського району Кіровоградської області, розповіла, як реформа старшої школи вплине на освітній процес у її громаді. За її словами, філію ліцею планується закрити.

«Якщо школу закриють, діти будуть змушені щоденно долати шлях до іншого населеного пункту. Відстань становить приблизно 25 км, з яких близько 15 км – без покриття мобільним зв’язком. Дорога проходить здебільшого полями, і в умовах воєнного стану це створює значні ризики. У разі надзвичайної ситуації діти не матимуть можливості швидко зв’язатися з батьками або службами допомоги», – висловлює занепокоєння вона.

Пані Інна додає, що батьки та громада неодноразово порушували це питання: було створено електронну петицію до Кабінету Міністрів із проханням врахувати безпекові та соціальні ризики для дітей у сільських громадах під час впровадження освітньої реформи.

«Основна відповідь, яку ми отримуємо, зводиться до посилань на вимоги законодавства, наповнюваність класів та економічну доцільність. Водночас такі критично важливі аспекти, як безпека дітей, тривалість поїздки та фізичне навантаження, залишаються недостатньо врахованими. Складається враження, що рішення більше орієнтовані на формальні показники, ніж на реальні умови життя дітей», – зазначає Кротіченко.

Крім того, мати школярки зауважує, що закриття навчального закладу в селі суттєво змінить розпорядок дня дитини: ранні підйоми, тривала дорога до школи й назад, плюс – повноцінний навчальний день та виконання домашніх завдань.

«У результаті дитина фактично перебуває в освітньому процесі 10–12 годин щодня, що є надмірним навантаженням. Водночас у нас є школа, в яку вже інвестовано ресурси, зокрема облаштований захисний пункт, але попри це розглядається її закриття. Це викликає нерозуміння серед батьків, адже фактично пропонується варіант, який є гіршим з точки зору безпеки та щоденного навантаження на дітей», – підкреслює жінка.

На думку Кротіченко, такі варіанти вирішення проблеми, як запуск шкільного автобуса чи проживання у гуртожитку, можуть розглядатися лише за умови гарантії безпеки та належних умов для дітей.

«В умовах воєнного стану вони не завжди є оптимальним рішенням», – зазначає пані Інна.

«Главком» повідомляв, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про трансформацію у старшу профільну школу. Він зазначив, що 85% батьків підтримують цю реформу. 

Нагадаємо, в Україні навчальний рік офіційно триватиме до 30 червня 2026 року, однак фактичні дати канікул кожна школа визначає самостійно. Згідно з постановою уряду №1003, 2025/2026 навчальний рік розпочався 1 вересня і має закінчитися 30 червня 2026 року. Проте ця дата є граничною, а не обов’язковою для всіх учнів. Остаточне рішення про завершення навчання, проведення останнього дзвоника та початок канікул ухвалює педагогічна рада кожної окремої школи. При цьому враховуються навчальне навантаження, безпекова ситуація в регіоні, а також стан учнів і вчителів.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *