У червні побачив світ перший випуск українсько-норвезького періодичного видання, присвяченого літературі та історії 18.06.2026 20:30 Укрінформ У червні було започатковано нове норвезько-українське видання, яке охоплює теми літератури та історії, під назвою «Номер 13» («Nummer 13»).
Як інформує Укрінформ, про це повідомляє ресурс Читомо.
Назва видання пов’язана з постаттю українського письменника Валер’яна Поліщука – ключової фігури українського мистецького авангарду, який у 1920-х роках виступав співзасновником журналу «Гарт» у Харкові. У жовтні 1927 року в представництві СРСР у Норвегії його було офіційно зареєстровано як «українця номер тринадцять». Поліщук здійснив подорож Скандинавією, результатом якої стала книга про його мандрівку.
Над створенням першого випуску працювали Юлія Підлісна, Катерина Міхаліцина, Галина Листвак, аріель розе, Астрід Сверресдоттер Дюпвік та Мила Бріленкова. Збірка містить твори та матеріали від понад 20 українських та міжнародних авторів, серед яких письменники, поети, перекладачі, історики, літературознавці, діячі культури та військовослужбовці.
Перший випуск присвячений темі знайомих та незвіданих ландшафтів. У ньому представлені історичні та публіцистичні есе, дослідження з літературознавства, переклади поезії та прози, інтерв’ю, літературна критика, а також художні твори – живопис та графіка.
За словами письменниці та перекладачки Міхаліциної, значущість першого випуску полягає у глибокому розкритті теми, адже зв’язок між нашими країнами має давню історію, яку необхідно знову віднайти та усвідомити обом сторонам.
«Від загального до приватного (за формою, але не за значенням), від історичних роздумів Тімоті Снайдера до поезії Єви Тур і прози Артура Дроня, від давніх часів (скандинавська королева Елісів, яка також була київською князівною Єлизаветою) до сучасності: роздумів Катерини Зарембо про сутність Донбасу крізь призму деміфологізації радянських наративів, та актуальних, пронизливих текстів тих, хто нині боронить Україну, зокрема й Донеччину (картини та твори Валерія Пузіка). Інтерв’ю з Наталею Іваничук – як зібрання емоцій, процесів, літературних творів та особистостей, що сприяли зміцненню цього зв’язку з дев’яностих років і, як сама Наталя, продовжують плекати тих, хто його підтримуватиме. Загалом, цей перший «Номер 13» для мене – про неперервність. Праці, передусім, якщо ми прагнемо пізнати одні одних глибше, повніше та без утаювань», – зазначила Міхаліцина.
У першому випуску представлені твори письменника та художника Валерія Пузіка, есе письменниці та публіцистки Тані Малярчук про Лесю Українку, текст письменниці та поетеси Катерини Бабкіної про поняття дому, а також есе-присвята від аріеля розе Максиму Кривцову. Крім того, у виданні опубліковано інтерв’ю з перекладачкою Наталею Іваничук. Серед перекладацької команди часопису – її учениці Ірина Сабор та Наталя Іліщук.
У виданні також можна знайти поетичні твори Сергія Жадана, Андрія Любки, Єви Тур, Ігоря Мітрова та Ярини Чорногуз. Окрім цього, випуск містить огляди нових видань, що вийшли за підтримки Норвезької асоціації авторів і перекладачів нон-фікшн літератури (NFFO).
«Я надзвичайно рада можливості долучитися до цього проєкту. Ознайомлення норвезької аудиторії з українською літературою та культурою в ці жахливі та жорстокі часи видається мені вкрай важливим», – підкреслила норвезька журналістка, історикиня, письменниця та редакторка Астрід Сверресдоттер Дюпвік.
Видання виходитиме двічі на рік, як у друкованому, так і в електронному форматах. Наступний номер заплановано до випуску восени.
Першочергово періодичне видання орієнтоване на норвезьку аудиторію. Команда також працює над тим, щоб частина тиражу стала доступною для українських читачів. «Попри зростання обсягу інформації, подій чи публікацій, пов’язаних з Україною, – у Норвегії все ще часто бракує української перспективи. Часто говорять про Україну… але не з Україною. Тому пишаюся, що зробила свій скромний внесок у створення простору, де такий діалог нарешті відбувається, і сподіваюся, що він знайде відгук і в інших», – зазначила юристка та волонтерка культурно-громадських проєктів Мила Бріленкова.
Головна редакторка видання, культурна менеджерка та організаторка фестивалів «Дні українського кіно» та «Дні української культури» в Норвегії Юлія Підлісна у вступному слові зазначила, що ідея створення часопису виникла через потребу задокументувати те, чого бракувало в норвезьких архівах: «Ми хотіли дослідити, що збереглося в норвезьких архівах, скажімо, про Україну періоду 1917–1919 років, коли тривала спроба відновлення незалежної української держави. Чи існують сліди українського авангарду та періоду культурного розквіту літератури й театру 1920-х років? Чи є згадки про масове знищення української еліти в Сандармосі у 1937 році? І тут ми майже всюди стикалися з мовчанням. Лише поодинокі згадки збереглися в окремих документах. … Ми прагнемо залишити слід нашого існування для майбутнього. Ми не хочемо, щоб архіви майбутньої Норвегії були настільки ж мовчазними щодо долі України у 2026 році, як нині мовчать про події 1926 року та наступного десятиліття».
Як раніше повідомляв Укрінформ, польська літературна премія Nike 2026 оголосила список номінантів, що складається з 20 авторів, серед яких присутня збірка Юрія Завадського.
Фото з ресурсу Читомо
Історія Література Норвегія Поезія
Джерело: www.ukrinform.ua