Надання дозволу на виїзд за межі України для юнаків віком від 18 до 22 років не спричинило значного чи критичного відтоку потенційних абітурієнтів з країни. Про це в інтерв’ю повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, коментуючи актуальні тенденції вступної кампанії та внутрішні виклики, що стоять перед мережею вищих навчальних закладів, передає «Главком».
Згідно зі словами посадовця, зацікавленість у здобутті вищої освіти в Україні залишається стабільно високою як всередині країни, так і серед тих, хто перебуває за її межами.
Міністр освіти Оксен Лісовий запевнив, що рішення уряду дозволити виїзд певній категорії студентів не призвело до аномальних демографічних змін у системі освіти.
«Ми наразі не спостерігаємо жодного негативного впливу, тобто ми бачимо зростання кількості тих, хто реєструється на тест. Причому ми маємо реєстрації і з-за кордону, досить велику кількість, якщо я не помиляюся, це близько 30 000. І це люди, які бажають навчатися в українських університетах. Тому… Не існує жодної тенденції до критичного відтоку студентів, яка б перевищувала стандартну ситуацію», – зазначив Оксен Лісовий.
Крім того, міністр зауважив, що хоча традиційний інтерес до навчання в сусідніх Польщі чи Словаччині зберігається, українські виші, особливо в західних та центральних регіонах, демонструють суттєве збільшення кількості студентів завдяки більш безпечним умовам.
«У нас завжди був попит на навчання в Польщі, на навчання в Словаччині. Ми зі свого боку можемо по-різному оцінювати такий попит, але водночас ми маємо високий попит на навчання в українських університетах, як столичних, так і обласних центрах. Ми констатуємо зацікавленість в університетах, які забезпечують навчання в очному форматі, починаючи від Житомира, Луцька, Івано-Франківська і далі на захід – там спостерігається значне зростання контингентів: львівські університети, ужгородські. Ми підтримуємо і констатуємо позитивну динаміку», – додав міністр.
На думку Оксена Лісового, основною проблемою для української вищої школи на даний момент є не виїзд молоді за кордон, а загальна демографічна ситуація, яка в майбутньому посилить конкуренцію між освітніми закладами.
«У нас є дещо інша проблема. У нас є загальна демографічна ситуація. Ми знаємо, яка динаміка демографічна, ми знаємо, що до школи йде значно менше першокласників і випускників стає менше, і надалі їх кількість буде зменшуватися. Поки демографічна ситуація не матиме іншої динаміки, ми будемо стикатися з певними кризовими явищами в частині університетів. Конкуренція за студента між університетами буде зростати», – зауважив Оксен Лісовий.
У зв’язку з цим Міністерство освіти і науки продовжує політику оптимізації мережі та об’єднання невеликих навчальних закладів у великі та потужніші освітні центри.
Міністерство освіти послідовно прагне просувати і, часом, проактивно втручатися в процес об’єднання університетів. Тобто ми намагаємося підштовхувати університети до певних об’єднань. 12 університетів ми вже об’єднали, і всі ці процеси пройшли досить успішно. Ми зберегли як контингенти студентів, так і контингенти викладачів, а також матеріальну базу. У нас надто багато так званих мікроуніверситетів. Близько 60% – це університети з кількістю студентів 3000 і менше, і це не сприяє високій якості навчання. Гарний університет – це 7000 і більше студентів. Власне, в цьому напрямку і потрібно рухатися», – підсумував керівник відомства.
«Главком» інформував, що цього року для участі в Національному мультипредметному тесті зареєструвалися вже понад 350 тис. осіб, і ця цифра продовжує стабільно зростати порівняно з попередніми роками. Відповідаючи на запитання щодо того, чи не є надмірним для випускників обов’язок складати чотири предмети за один день, та ще й в умовах повітряних тривог, міністр освіти Оксен Лісовий наголосив, що цей етап є абсолютно посильним.
Нагадаємо, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий під час виступу у Верховній Раді 8 квітня підтвердив курс уряду на продовження освітньої реформи. Зокрема, йдеться про реорганізацію у старшу профільну школу.
До речі, впровадження профільної освіти в Україні не призведе до автоматичного скорочення вчителів у кожному закладі. Представниця Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа зазначила, що ситуація з педагогічними кадрами в Україні неоднорідна: тоді як великі міста відчувають нестачу фахівців, у сільській місцевості спостерігається фактично надлишок вчителів на тлі зменшення кількості учнів.