Леонід Кучма: Історія може висунути питання щодо потенційних конституційних реформ перед Україною після завершення війни День Конституції 28.06.2026 09:15 Укрінформ Другий Президент України Леонід Кучма підкреслює: зміна Конституції під час воєнного стану є неможливою, а після закінчення бойових дій держава може зіткнутися з новими викликами, що вимагатимуть перегляду моделі управління.
Напередодні 30-ї річниці ухвалення Конституції України, Укрінформ провів розмову з творцями Основного Закону.
У своєму коментарі Кучма зазначив, що головною проблемою для українського конституційного ладу наразі є те саме, що постає перед державою, економікою та суспільством загалом – необхідність вистояти у війні, зберегти країну та її інститути.
«Такі ж, як і перед державою, економікою, суспільством. Такі ж, як і перед нами усіма. Вистояти, витримати, зберегтися», — заявив Кучма.
Він наголосив, що в умовах воєнного стану будь-які зміни до Основного Закону є неможливими, оскільки сама Конституція містить пряму заборону на її перегляд у цей період.
«По-перше, це просто неможливо. Навіть саме порушення цього питання є антиконституційним, якщо бути точним з правової точки зору. «Сучасні умови» України – це воєнний стан, який триває з 5:30 ранку 24 лютого 2022 року. А Конституція прямо заявляє, що вона не може бути змінена за умов воєнного або надзвичайного стану», — зауважив Кучма.
За його словами, питання можливих конституційних реформ у майбутньому повинно вирішуватися виключно згідно з процедурами, визначеними Основним Законом.
«Кваліфіковано (і, звісно, лише у майбутньому) на нього можуть відповісти або народ, або парламент. Адже вносити та затверджувати зміни до Конституції України може лише конституційна більшість Верховної Ради, або всенародне голосування», — підкреслив другий президент.
Водночас Кучма припускає, що після завершення війни Україна може знову зіткнутися з необхідністю перегляду окремих аспектів державного устрою. Він пояснює це власним досвідом президентства, коли зміни в моделі влади були відповіддю на конкретні історичні обставини.
«Але я припускаю, що після війни питання про можливі конституційні зміни перед Україною може поставити сама історія. Це підказує мені власний досвід», — зазначив він.
Кучма нагадав, що за час його президентства Україна двічі змінювала підхід до організації влади. У 1996 році, за його словами, президентсько-парламентська модель була необхідною через глибоку економічну кризу.
«У 1996 році я підтримав президентсько-парламентську модель. Розширені президентські повноваження були вкрай необхідні мені, тому що Україна перебувала на дні економічної кризи, а парламент не міг і не хотів брати участь у її розв’язанні», — пояснив Кучма.
Після стабілізації ситуації, за його словами, виникла потреба у політичній реформі та переході до парламентсько-президентської моделі.
«Після того, як на межі тисячоліть нам вдалося виправити ситуацію, такі додаткові інструменти були мені вже не потрібні: навіщо кризові повноваження, якщо немає кризи?» — зазначив він.
Кучма також наголосив на небезпеці надмірної концентрації влади в руках однієї особи, згадавши ситуацію із поверненням розширених президентських повноважень за часів Віктора Януковича.
«До речі, про ризики авторитаризму я думав недаремно. Коли до влади прийшов Янукович, він майже одразу проштовхнув повернення йому розширених президентських повноважень. Результат відомий усім», — сказав другий Президент.
Водночас, за словами Кучми, після завершення війни Україна матиме нові безпекові виклики, які можуть вплинути на дискусію про баланс повноважень між гілками влади.
«Не може бути інакше, оскільки нікуди не дінеться Росія. Виклики, які стоятимуть перед українською владою, будуть гострими, відповіді на них мають бути рішучими, реакція – швидкою, а то й миттєвою. Такий спосіб роботи не притаманний парламентам. Нагадаю про свій досвід тридцятирічної давнини: кризові повноваження потрібні Президентові, коли є криза. Не хочу здатися песимістом, але криза в нас буде часто», — наголосив він.
Другий Президент окремо підкреслив важливість дотримання Конституції під час війни, адже саме стабільність правових правил є основою стійкості держави.
«Дотримання конституційних принципів має кардинальне значення для майбутнього держави завжди – адже Конституція є кодексом правил її функціонування», — зазначив Кучма.
Він застеріг від будь-яких спроб проводити конституційні експерименти під час війни, оскільки це може створити додаткові ризики для внутрішньої єдності та міжнародної підтримки України.
«Навіть у мирний час проводити «експерименти» з Конституцією небезпечно. Але під час війни небезпечно навіть думати про них. Це може призвести до громадянського протистояння. Це може відштовхнути наших союзників у Європі та надихнути там наших недругів. Зрештою, це стало б подарунком для Путіна», — підсумував Кучма.
Як повідомляв Укрінформ, у неділю, 28 червня, в Україні відзначають День Конституції.
Це єдине державне свято, закріплене в самій Конституції, і п’ятий рік поспіль Україна відзначає його в умовах воєнного стану, запровадженого через повномасштабне вторгнення РФ.
Фото Валерія Соловйова
День Конституції Конституція Кучма
Джерело: www.ukrinform.ua