
У Празі обговорили перспективу розвалу РФ та чеську підтримку Україні Фото 30.06.2026 00:10 Укрінформ У столиці Чехії, в межах конференції «Сучасні безпекові виклики VI.», яка проходила у парламенті країни 29 червня, експертне коло розглянуло ймовірність розпаду Російської Федерації та обсяги чеської допомоги Україні.
Про це інформує кореспондент Укрінформу.
Українознавець Ленка Віхова, яка нещодавно повернулася з України, висловила критику щодо того, що за 12 років конфлікту Європа так і не адаптувалася до «режиму війни» і надмірно уникає обговорення майбутнього Росії після перемоги України, зокрема питання децентралізації країни.

«Однак, якщо ми підтримуємо російську демократію, якщо ми прагнемо демократизації Росії, ми мусимо усвідомлювати: будь-який, навіть мінімальний рівень демократизації цієї державної структури, призведе до її децентралізації. А децентралізація (як ми спостерігали у 1991 році) природно веде до розпаду цієї імперії. Тому ми повинні бути до цього готові, оскільки це один з найімовірніших сценаріїв розвитку подій», – зазначила експертка. Вона також висловила переконання, що навіть у випадку «заморожування» лінії фронту, якщо південні території України та Крим залишаться під контролем Росії, Кремль не відмовиться від своїх планів нападу на Україну, а отже, і на Європу.

Полковник Отакар Фолтин, який обіймає посаду заступника начальника Військового офісу президента республіки, звернув увагу на той факт, що тренування, де українці демонструють західним військовим зміни на полі бою, часто завершуються поразкою західних армій. «Українська армія на сьогоднішній день є беззаперечно найбоєздатнішою, технологічно найінноваційнішою та найсильнішою армією в Європі», – наголосив він.

Керівник відділу міжнародних досліджень Фундації Пилипа Орлика, посол Володимир Єльченко, у своєму виступі висловив упевненість, що будь-які реальні переговори з поточним керівництвом Росії неможливі доти, доки Кремль не усвідомить, що він зазнає поразки у війні. Дипломат зазначив, що чинних санкційних пакетів проти РФ недостатньо, необхідне повне припинення торгівлі з Росією, закриття кордонів для її громадян, абсолютна відмова від російських енергоресурсів, а також виключення Росії з ООН та позбавлення її місця в Раді Безпеки. «Тільки поєднання військової поразки на полі бою, повної міжнародної ізоляції та юридичного виключення зі світових інституцій може зупинити російську агресію», – підсумував Єльченко.

На конференції також виступили представники гуманітарних ініціатив, які надають значну допомогу Україні з перших днів повномасштабної російської агресії, зокрема Dárek pro Putina, Team 4 Ukraine, Skupina D, Post Bellum та інші. Наприклад, ініціатива Dárek pro Putin, як повідомив її керівник Мартін Ондрачек, з 4 травня 2022 року, відколи розпочалося точне відстеження фінансових надходжень від громадян Чехії та Словаччини на закупівлю озброєнь, зібрала 1 мільярд 560 мільйонів крон (понад 64 млн євро).

Представники гуманітарних організацій розповіли про свої проєкти та збір коштів, акцентуючи на тому, що хоча громадянський сектор «відреагував на ситуацію з величезним ентузіазмом і оперативно, на жаль, не завжди спостерігалася адекватна відповідь від державних структур – як чеських, так і інших». На це звернув увагу Мартін Крупа, керівник проєкту «Strong Europe», додавши, що «це болюче питання, яке залишається актуальним і досі: співпраця цих двох сфер (державної та громадської) все ще не функціонує ідеально».
«Громадянське суспільство є співавтором зовнішньої політики держави. Цей аспект вже не можна розглядати як виключну прерогативу уряду. Оборона держави неможлива без активного залучення громадян. Україна слугує потужним джерелом натхнення для всієї Західної Європи: ми бачимо, що держава, яка захищається, не змогла б встояти без активної підтримки суспільства», – зазначив Крупа.
Як інформував Укрінформ, міністр оборони Чеської Республіки Яромир Зуна запевнив, що Чехія продовжить координувати ініціативу з постачання боєприпасів для України.
Фото: Ольга Танасійчук
Чехія Україна Росія Прага допомога Безпека
Джерело: www.ukrinform.ua
