Зростаючий інтерес українських аграріїв до вирощування високоякісного товарного часнику обумовлений його значним економічним потенціалом, особливо за умови оптимізації коефіцієнта розмноження.
Так, традиційне розмноження озимого часнику сорту Любаша зубканами дозволяє наступного року розширити посівні площі лише до 5–7 гектарів з одного гектара. Натомість, використання повітряних цибулинок, зібраних з 1 гектара (до 80 мільйонів штук в експериментальних умовах), для вирощування однозубки дає змогу через два роки збільшити площу під товарним часником до 400 гектарів.
Поточний ринок садивного матеріалу часнику представлений зубками, повітряними цибулинками та однозубками. Однак, не всі сорти часнику забезпечують такий широкий спектр репродуктивного матеріалу. Деякі сорти (всі ярі та деякі озимі) не утворюють квітконосу, тому розмножуються виключно зубками. До цієї групи належить український нестрілкуючий озимий сорт Лідер, а також зарубіжні аналоги: Мессідор, Гермідром, Сабадром та інші.
Зеновій Сич, д-р. с.-г. наук, професор
Стрілкуючі сорти формують квітконос з повітряними цибулинками, яких може бути від 100 до 200 штук різного розміру. Останніми роками спостерігається стрімке зростання популярності стрілкуючих сортів: Любаша, Прометей, Софіївський, Дюшес, Мереф’янський білий, Харківський фіолетовий, Спас та Лідія. Кількість повітряних цибулинок, що утворюються, залежить від генетичних особливостей сорту, розміру садивного матеріалу, густоти посадки та кліматичних умов. Наприклад, у зоні Степу, через часті посухи, продуктивність одного квітконосу різних сортів часнику при густоті рослин 150 тис./га в середньому становить:
- Любаша: 110–200 шт. із середньою масою цибулинки 70 мг;
- Прометей: 190 шт. та 55 мг відповідно;
- Софіївський: до 120 шт. та 21 мг;
- Мереф’янський білий: до 140 шт. та 27 мг;
- Дюшес: до 50 шт. та 90 мг;
- Спас: до 160 шт. та 22 мг;
- Лідія: до 50 шт. та 82 мг.
У більш сприятливі за зволоженням роки ці показники зростали на 20–30 %. Навіть за умов неполивного землеробства у Степу, за схемою вирощування «сівба повітряних цибулинок — вирощування однозубки без викопування — отримання повітряних цибулинок за густоти рослин 700 тис./га», вдалося зібрати 4830 кг повітряних цибулинок із середньою масою 1000 шт. – 63 г.
Мінливість розміру і забарвлення однозубки у різних сортів часнику озимого
Сортове різноманіття та вихідний матеріал
Аналіз сортового розмаїття свідчить про значну варіабельність розміру повітряних цибулинок, які є вихідним матеріалом для формування посівного матеріалу. Сорти Софіївський, Мереф’янський білий та Спас відносяться до групи з дрібними цибулинками, які часто називають «вівсянкою» через зовнішню подібність до насіння вівса. Середня маса повітряної цибулинки у них коливається від 20 до 40 мг, при цьому 1 кг посівного матеріалу містить 30–50 тис. цибулинок. Натомість сорти Любаша, Прометей, Дюшес та Лідія характеризуються великими повітряними цибулинками, що нагадують насіння кукурудзи («кукурудзка»), з середньою масою від 50 до 100 мг, а окремі екземпляри можуть бути ще більшими. 1 кг такого матеріалу містить від 10 до 20 тис. повітряних цибулинок. Також спостерігаються відмінності у забарвленні (особливо у «вівсянок») — від солом’яно-жовтого до коричнево-рожевого.
Традиційно озимий часник розмножують за однією з трьох технологій:
Таким чином, перші дві схеми передбачають, що головка є як вихідною, так і кінцевою ланкою, що має повний комплекс апробаційних ознак. Лише з такої головки можна отримати еліту та супер-еліту. Друга та третя схеми включають додаткові етапи — повітряну цибулинку та однозубку. При цьому ключовим показником для успішного вирощування однозубки є розмір повітряних цибулинок, що забезпечують стартовий запас поживних речовин для формування якісної однозубки. Їхнє забарвлення також слугує індикатором сортової чистоти, дозволяючи контролювати змішування сортів на різних стадіях виробництва.
Перша технологія є універсальною і застосовується для всіх сортів — ярих та озимих, нестрілкуючих та стрілкуючих. Її переваги полягають у простоті використання та коротшому циклі товарного виробництва. Однак, вона супроводжується проблемою ураження фузаріозними, бактеріальними та нематодними гнилями зубків, денця та кореневої системи, що призводить до зниження зимостійкості, нерівномірності розвитку рослин, неоднорідності товарних головок за калібром, скорочення термінів зберігання та, як наслідок, виродження сорту.
Стрілкуючі сорти мають суттєву перевагу, яка полягає у можливості застосування другої та третьої технологій з вирощуванням оздоровленої однозубки, що забезпечує отримання високоякісних товарних головок.
Технологічні переваги однозубки
Однозубка як садивний матеріал значно цінніша за зубок завдяки низці технологічних переваг. Незважаючи на варіабельність розміру, вона має округлу форму, збіг центру маси з геометричним центром, що забезпечує кращу самоорієнтацію в ґрунті. На відміну від видовженого зубку, центр маси якого зміщений до денця, однозубка демонструє вищу ефективність самоорієнтації при механізованому висаджуванні без контролю положення «верх — низ».
Це також пов’язано з характером відростання коренів: у зубку вони формуються «борідкою» переважно з широкої частини денця, тоді як у однозубки — рівномірно по всьому периметру, що сприяє швидшому заглибленню. Отже, однозубка є більш придатною для механізованої сівби. Крім того, її округла форма полегшує калібрування для висівання різних фракцій на окремих ділянках.
Ці переваги однозубки активно використовуються провідними господарствами. Хоча процес її отримання потребує додаткового вегетаційного періоду та пов’язаний з певними витратами на збирання, це повністю компенсується отриманням високоякісного товарного врожаю.
Проте, вирощування однозубки може здаватися простим лише на перший погляд. Не всі спроби впровадження цієї технології одразу призводять до успіху. Аналіз досвіду господарств з різних ґрунтово-кліматичних зон України виявляє низку типових проблем. Насамперед, не завжди вдається механізувати збирання врожаю однозубки, чому в західних областях цього року перешкоджали періодичні опади. Були помилки в системах контролю забур’яненості, коли бур’яни переростали, а гербіциди ставали неефективними. Багато фермерів також дійшли висновку про важливість якості повітряних цибулинок, їх точного калібрування та належного зберігання до сівби. Оптимальним терміном сівби є осінь, а не весна. Загалом, успіх починається з чіткого планування кінцевого результату.
Технології вирощування
Однозубку з повітряних цибулинок вирощують за такими технологіями:
Кожна з цих технологій має свої специфічні особливості. В усіх випадках повітряні цибулинки висівають восени, наприкінці жовтня — на початку листопада, хоча на півдні можливі пізніші терміни. Основні відмінності між технологіями полягають у густоті рослин, ширині міжрядь та системі боротьби з бур’янами.
За технології з викопуванням густота може варіюватися. Оптимальною вважається 2–4 млн рослин/га, проте за умови рівномірного розміщення культура може витримувати й вищі густоти — теоретично до 5 млн/га. Схеми сівби також можуть бути різними, залежно від ширини колії трактора та застосування крапельного зрошення, але стрічкові або смугові схеми є найбільш доцільними. Контроль забур’яненості розпочинається перед сівбою і триває до збирання врожаю.
За цією технологією, врожай однозубки в будь-якому випадку підлягає викопуванню, просушуванню та калібруванню. Сам процес викопування (ручний чи механізований) суттєво збільшує собівартість продукції. На великих площах його часто проводять за допомогою підкопувачів або переобладнаних комбайнів для збирання цибулин тюльпанів, але збирання однозубки з поверхні ґрунту все одно здійснюється вручну. Деякі виробники, за аналогією з вирощуванням цибулі-сіянки, використовують комбайн з одночасним завантаженням зібраної маси, яку потім промивають водою для видалення грудок ґрунту та просушують.
Часник озимий Любаша — однозубка дрібна фракція менше 10 мм
Часник озимий Любаша — однозубка середня фракція
Часник озимий Любаша — однозубка велика фракція
Часник озимий Любаша — однозубка екстра фракція
За другої технології терміни сівби повітряних цибулинок аналогічні. Однак, густота рослин має відповідати показникам для товарного виробництва — 150–200 тис./га за умов неполивного землеробства та дещо вище при зрошенні. Це один з найбільш критичних моментів, оскільки польова схожість цибулинок перед сівбою не може бути точно визначена. Спостереження показують, що схожість коливається в межах 60–90 % і залежить від калібру (менший діаметр — нижча схожість), термінів збирання квітконосів, методів дозарювання, термінів обмолочування та умов зберігання до сівби. Значні втрати схожості спостерігаються при передчасному обмолочуванні квітконосів та запарюванні повітряних цибулинок у тарі. Крім того, протягом двох зим частина висіяного матеріалу може вимерзнути: першої зими — ослаблені повітряні цибулинки, другої — однозубка, що залишилася в ґрунті. Для мінімізації цих ризиків норму висіву збільшують на 20 %.
Боротьба з бур’янами за цієї технології продовжується після засихання листя у невикопаної однозубки та її переходу у стан спокою, який триває до середини жовтня. Наступного року однозубка, що залишилася в ґрунті, відростає і після обривання квітконосів формує високоякісну товарну головку. Ця схема є економічно вигіднішою за першу. Крім того, однозубка, залишена в ґрунті, не пересихає та зберігає поживні речовини.
Другу технологію можна успішно модифікувати під третю з метою отримання високоякісного врожаю повітряних цибулинок. Для цього кінцеву густоту рослин зберігають у межах 700–800 тис./га, а квітконоси не прищипують. За такої густоти головки формуються дрібними (до 20 г), але врожайність повітряних цибулинок може перевищувати 4 т/га!
За будь-якої з технологій ключовим правилом є використання для сівби виключно відкаліброваних повітряних цибулинок, щоб уникнути проблеми «культурних бур’янів» — сильніших рослин з великих цибулинок, які пригнічують ріст слабших. Також, під час збирання врожаю однозубки, виникають складнощі з налаштуванням збиральних агрегатів для одночасного збирання всіх фракцій.
Підготовлені для сівби повітряні цибулинки калібрують на такі фракції:
- Для «кукурузки»: від 3 до 4 мм, від 4 до 5 мм та від 5 до 6 мм. Фракції менше 3 мм, як правило, бракують.
- Для «вівсянки»: від 2 до 3 мм та від 3 до 4 мм.
У сортів з повітряними цибулинками типу «кукурузка» використання надто великого калібру (понад 6 мм) пов’язане з ризиком передчасного поділу однозубки (вже в перший рік). Наприклад, у сорту Любаша до 5% рослин з повітряних цибулинок діаметром понад 6 мм формують стрілки та дрібні головки (10–15 г з 4–5 зубками). Ці рослини легко ідентифікуються і можуть бути вибракувані. Однак, поряд з ними, ще 5–7% великих однозубок демонструють прихований поділ на зубки, що знижує їх цінність як садивного матеріалу.
Ще одним важливим застереженням є можливість залишення падалиці на полях, де вирощувалася однозубка. Тому в господарствах, де планується вирощування однозубки як садивного матеріалу, небажано культивувати два або більше сортів одночасно.
Зберігання однозубки
Після викопування врожаю однозубки необхідно здійснити підготовку до реалізації або подальшого висаджування для отримання товарної продукції. Важливо приділити увагу низці ключових технологічних аспектів.
Після викопування однозубка входить у природний стан спокою, який регулюється температурним режимом. Протягом першого місяця її просушують за природних температур липня-серпня, а надалі оптимальна температура для зберігання до висаджування становить 10±5°C. За таких умов навколо точки росту формуються 2–3 зачаткові листки, а крохмаль трансформується в доступні енергетичні сполуки, необхідні для успішного передзимового вкорінення. Відхилення температури зберігання від оптимальної (нижче або вище) призводить до передчасного виходу однозубки зі стану спокою, тоді як оптимальний час для його завершення — середина жовтня.
У зв’язку з цим часто виникає проблема щодо забезпечення належних умов зберігання врожаю однозубки. Найкраще зберігати її у прохолодних, сухих сховищах або звичайних коморах з доброю вентиляцією, використовуючи сітчасті пластикові ящики місткістю до 10 кг або висипаючи матеріал на стелажі шаром 5–10 см. Природні втрати маси у сховищах без штучного охолодження, але з інтенсивною вентиляцією, можуть становити: до 3,5% за серпень-вересень, 2,1% за жовтень, 1,5% за листопад. Це середні показники, які залежать від багатьох факторів, зокрема, однозубка, викопана передчасно, швидко всихає.
При закладці на зберігання допускається наявність до 2% однозубки з механічними пошкодженнями або оголеними частинами.
Калібрування та висаджування
Калібрування однозубки за поперечним діаметром є важливим етапом підготовки до висаджування, оскільки маса садивного матеріалу суттєво впливає на розвиток майбутньої рослини. Чим більша цибулинка, тим інтенсивніший ріст рослини. Тому діаметр цибулинок в одній партії не повинен перевищувати 1–2 мм. Якщо використовується дрібна та менш коштовна однозубка, вона також потребує ретельного калібрування.
На цьому технологічному етапі можуть бути різні рекомендації, але оптимальними вважаються наступні розміри однозубки за поперечним діаметром:
- До 5–7 мм — низькотоварний калібр для отримання майбутньої товарної головки. Така однозубка краще підходить для повторної сівби з метою отримання однозубки за густоти рослин до 1 млн/га.
- 8–10 мм — низькотоварний калібр для сівби з метою отримання невеликих головок (30–40 мм) або повітряних цибулинок за густоти рослин до 500 тис./га. Така однозубка висівається механізовано.
- 11–12 мм — товарний калібр другого ґатунку для отримання відносно великих товарних головок (близько 40–45 мм). Висівається механізовано.
13–15 мм — калібр першого ґатунку для отримання високотоварних головок (50–60 мм у діаметрі). Така однозубка висівається механізовано, але також зручна для ручного висаджування з орієнтацією на дно борозни. - 15–20 мм — калібр вищого ґатунку для вирощування високотоварних головок діаметром понад 60 мм. Найкраще висаджувати вручну з орієнтацією.
- Понад 20 мм — екстра-ґатунок для отримання виставкових головок.
-
Доцільно висаджувати вручну з повною орієнтацією, незважаючи на те, що з економічної точки зору це найбільш витратний спосіб за нормами висаджування.
Висаджування
Норми висаджування однозубки залежать від запланованої густоти рослин, яка є визначальним фактором у технології вирощування товарних головок часнику. Важливим показником, окрім діаметра, є маса 1000 однозубок, що дозволяє розрахувати норму висаджування на 1 гектар. Маса 1000 одиниць може варіюватися залежно від сорту, але орієнтовно для фракцій від 15 до 20 мм вона становить 2,5 кг, від 10 до 15 мм — 1,250 кг, а для дрібних фракцій менше 10 мм — 0,7 кг.
Не менш важливим для розрахунків є кількість однозубок у 1 кг. За діаметру менше 10 мм вона перевищує 1500 шт., 10–15 мм — від 700 до 800, 15–20 мм — від 500 до 600 штук. Ці показники мають бути зазначені у супровідних документах. Варто враховувати, що маса однозубки зменшується залежно від тривалості та умов зберігання.
Розмір садивного матеріалу також враховується при регулюванні глибини висаджування: дрібні фракції висаджують на меншу глибину, а великі — глибше. Слід пам’ятати, що менша глибина висаджування підвищує ризики випирання однозубки з ґрунту та її вимерзання протягом зими.
Передпосадкову обробку однозубки фунгіцидами проводять безпосередньо перед висаджуванням або завчасно, за 3–4 тижні. Найкращий спосіб — замочування у дозволених в Україні препаратах протягом двох годин із подальшим просушуванням у затінку або під навісами. Втім, враховуючи високий ступінь природного оздоровлення однозубки, вона добре підходить для вирощування високоякісного товарного часнику за технологіями органічного землеробства.Отже, вирощування однозубки є економічно вигідним, але вимагає ретельної підготовки та своєчасного виконання всіх технологічних операцій. Перед впровадженням цих технологій необхідно ретельно оцінити погодні умови (особливо в період збирання врожаю), гранулометричний склад ґрунту, наявність робочої сили для збирання, приміщень для просушування, калібрування та зберігання. Передові господарства вже досягли врожайності 8–10 т/га, частково або повністю використовуючи механізовані засоби. Лише за таких умов можна говорити про успіх у цій сфері часниководство.
Зеновій Сич, д-р. с.-г. наук, професор
Порада від Свіжі новини:
Ретельне калібрування повітряних цибулинок перед сівбою є критично важливим для отримання однорідних сходів та максимальної врожайності. Розділяйте їх за фракціями, щоб забезпечити оптимальні умови для росту кожної групи рослин.
Джерело: www.propozitsiya.com