Військова журналістика не повинна перетворюватися на журналістику особистих оцінок – Міноборони 11.07.2026 04:19 Укрінформ
Військова журналістика не повинна ставати журналістикою особистих суджень; її ключове завдання – документувати факти, реєструвати злочини, збирати докази.
Про це під час дискусії в Укрінформі на тему «Роль військових журналістів у документуванні воєнних злочинів та впровадженні Протоколу Берклі в Україні» повідомила керівниця комунікаційного відділу Міністерства оборони Марічка Байса.
«Військова журналістика не має перетворюватися на журналістику особистих оцінок. Її головна місія — фіксація фактів, документування злочинів, збір доказів і надання максимально неупередженої інформації після події. Саме тому співпраця з офіційними джерелами, такими як Міністерство оборони, Генеральний штаб тощо, є надзвичайно важливою», — зазначила вона.
Адвокатка юридичної фірми «Відсіч» Яна Бут наголосила, що військові журналісти не беруть на себе роль слідчих, але вони можуть забезпечити найважливіше — збереження первинної інформації про подію, яка згодом стане основою для кримінального провадження та досудового розслідування.
Байса підкреслила, що журналістам завжди слід спиратися на перевірені, офіційні джерела та верифікувати інформацію.
«І коли ми говоримо про військову журналістику, це правило перетворюється з професійного стандарту на питання, що стосується людських життів і, зокрема, національної безпеки. Кожен матеріал, кожне фото, кожне слово та кожна цитата можуть формувати глобальне сприйняття України. Журналіст повинен усвідомлювати не лише те, що він повідомляє, а й кому, коли і в якій формі він це доносить», — заявила представниця МОУ.
За її словами, одне необережне формулювання або неперевірений факт можуть спровокувати паніку, завдати болю або навіть поставити під загрозу проведення певної військової операції.
У Канаді та США, як зазначила Байса, практично кожне відповідальне видання перед публікацією матеріалу запитує коментар у державних органів для верифікації певної інформації.
«Вони розуміють, що якісна журналістика починається з перевірки даних. Саме так будується довіра між державою та суспільством, державою та громадянином. Така взаємодія мінімізує ризики поширення дезінформації», — підкреслила представниця МОУ.
Вона зауважила, що ворогу достатньо однієї помилки, одного неперевіреного повідомлення або заголовку, вирваного з контексту, — і дезінформація поширюється миттєво, як всередині країни, так і, особливо, за її межами.
Окремо Байса наголосила на важливості комунікації не лише про втрати та загрози на фронті, але й про позитивні події, які відбуваються.
«Стійкість держави — це також певний елемент безпеки. Сьогодні до позитивних подій можна віднести виграний кілометр на лінії фронту, якісне виробництво української зброї нашими підприємствами тощо», — пояснила керівниця комунікаційної команди Міноборони.
Війна, підкреслила вона, — це не лише події на полі бою. Це також люди, які виробляють зброю, інженери, техніки тощо.
«Це й ветерани, які повернулися працювати у цій сфері. Це й міжнародні партнери, які інвестують у цю галузь. Про все це можна і потрібно говорити, бо це також є правдою про Україну», — вважає Байса.
У свою чергу, докторка юридичних наук, професорка, директорка юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана Людмила Кожура наголосила, що оперативність ніколи не повинна ставитися вище за достовірність, особливо в умовах війни.
Як повідомляв Укрінформ, Національна спілка журналістів України заявила, що основним правилом роботи журналістів наразі має бути гасло: «Не нашкодь».
Фото: Євген Котенко / Укрінформ
Більше наших фото можна придбати тут
Міноборони ЗМІ Журналіст Війна Війна з Росією
Джерело: www.ukrinform.ua