Що робити, якщо день тестування припав на час після обстрілів і випускник через втому і недосип не готовий складати іспит?
Абітурієнти, які через тривалі повітряні тривоги, нічні обстріли, втому та недосип почуваються неготовими до складання Національного мультипредметного тесту, мають законне право перенести іспит на додаткову сесію. Про це в інтерв’ю «Главкому» повідомила очільниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко.
Організатори тестування розробили чіткий порядок дій для учасників, які опинилися в подібній ситуації, а також пояснили, чому стресові обставини не можуть впливати на самі тестові бали.
За словами Тетяни Вакуленко, для учасників доступна опція пропустити оцінювання, якщо воно заплановано на день, якому передувала тривала повітряна тривога та значні обстріли, і піти одразу на додаткову сесію оцінювання.
«Тут важливо, що хтось перебував навіть під час сильних обстрілів в умовній безпеці, а хтось – ні. Тому для учасників доступна опція пропустити оцінювання, якщо воно заплановано на день, якому передувала тривала повітряна тривога і значні обстріли, і піти одразу на додаткову сесію оцінювання. Для цього в день тестування або протягом наступних двох днів потрібно подати відповідну заяву до регіонального центру оцінювання якості освіти», – роз’яснила керівниця Українського центру оцінювання якості освіти.
Крім того, перенести іспит можна навіть у тому випадку, якщо абітурієнт уже прийшов до екзаменаційного центру, але відчув, що не справляється через виснаження.
«Навіть якщо людина прийшла на тестування після обстрілів, а потім відчула себе погано через втому, недосип, то просто під час тестування можна підняти руку і, не завершивши роботу, піти. Тільки треба написати заяву для участі в додатковій сесії», – додала Вакуленко.
Організатори наголошують, що змінювати результати самого тестування з урахуванням безпекових факторів не будуть, адже це зруйнує прозорість іспиту.
«А от врахувати різні обставини в самому результаті, на жаль, неможливо. Проте на етапі вступу є регіональні коефіцієнти. У тих університетах, які наближені до територій активних бойових дій, такі коефіцієнти є вищими. Тобто є способи врегулювати це, трохи компенсувати такі втрати через сам спосіб обрахунку конкурсного балу для конкретного абітурієнта. Але врахувати в зарахуванні тестових балів не вийде, бо то була б доволі непрозора і складна схема», – підсумувала Тетяна Вакуленко.
«Главком» писав, що розробка, перевірка та формування тестових завдань для Національного мультипредметного тесту залишається трудомістким процесом, за яким стоїть робота сотень освітян. За словами Тетяни Вакуленко, основою для сучасного НМТ залишаються затверджені ще у 2018–2019 роках програми Зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Саме відповідно до них наразі розробляються всі актуальні добірки тестів.
Нагадаємо, серед цьогорічних абітурієнтів активно поширюються коментарі про те, що Національний мультипредметний тест (НМТ-2026) став значно складнішим, ніж у попередні роки. Випускники скаржаться на специфіку запитань та високий психологічний тиск під час складання іспиту.