У Миколаєві оцифровують археологічні пам’ятки від кам’яної доби до античності Ексклюзив 22.07.2026 12:03 Укрінформ
На базі Чорноморського національного університету імені Петра Могили (ЧНУ) за підтримки держави започатковано реалізацію проєкту з цифровізації археологічної спадщини Миколаївщини.
Як поінформував Укрінформ археолог, старший викладач кафедри історії ЧНУ, дослідник стародавнього городища «Дикий сад» Кирило Горбенко, його метою є створення електронної бази даних та 3D-копій артефактів із трьох знакових археологічних пам’яток регіону.
Йдеться про стоянку первісної людини у селі Анетівка Вознесенського району, городище фінальної бронзи «Дикий Сад» у Миколаєві та античний поліс Борисфен на острові Березань.
«Колектив науковців Чорноморського національного університету імені Петра Могили під керівництвом доктора історичних наук Олександра Тригуба розпочав реалізацію проєкту «Систематизація та цифровізація археологічної спадщини Миколаївщини (за матеріалами стоянки Анетівка 2, городища «Дикий Сад» та полісу Борисфен)». Ці об’єкти національної культурно-історичної спадщини демонструють ключові етапи розвитку давнього населення Півдня України від кам’яної доби до античного періоду», – зазначив Горбенко.
За його словами, це значуща подія у царині археології, адже Миколаївщина є одним із регіонів України, де сконцентровані пам’ятки різних історичних епох, що свідчать про безперервну присутність людини на цих землях протягом тисячоліть. Місією проєкту є не лише збереження та опис археологічних артефактів, а й формування сучасного цифрового архіву культурної спадщини краю.
«Я завжди стверджував, що наші території ніколи не були безлюдними. Тут проживали люди у різні епохи. Анетівка відома далеко за межами України і вважається однією з фундаментальних пам’яток палеоліту в Європі. Острів Березань та давнє місто-держава «Ольвія» пов’язані з першими грецькими поселеннями у Північному Причорномор’ї. А між ними знаходиться ще одна надзвичайно важлива пам’ятка — городище «Дикий Сад», яке представляє фінальний етап доби бронзи», – наголосив науковець.
Саме ці три об’єкти стали підґрунтям нового проєкту, здійснення якого стало можливим завдяки державній підтримці. «Цей проєкт університет здобув у рамках конкурсу наукових досліджень, що фінансується коштом державного бюджету. І це вперше під час повномасштабної війни, коли кафедра історії та археологічна лабораторія ЧНУ отримали таку вагому державну допомогу», – пояснив Горбенко.
Він зазначив, що над проєктом працює команда, до якої увійшли історики, археологи та фахівці з комп’ютерних наук. Вона займатиметься формуванням великої електронної бази даних та каталогу археологічних знахідок.
Йдеться про матеріали трьох пам’яток, що репрезентують різні історичні епохи — від палеоліту, тобто перших людей на території сучасної Миколаївщини приблизно 20 тисяч років тому, до античного періоду. Робота триватиме з 2026 по 2028 рік.
За цей час науковці планують оцифрувати від 500 до 1000 одиниць зберігання з кожного археологічного комплексу. Для Анетівки це будуть переважно кременеві знаряддя праці, для Дикого Саду — кераміка та бронзові вироби, а для Березані — артефакти античного періоду. Наразі всі ці артефакти зберігаються у фондах Миколаївського обласного краєзнавчого та Одеського археологічного музеїв. До реалізації проєкту також долучено Інститут археології Національної академії наук України.
Одним із ключових напрямів проєкту стане створення цифрових тривимірних моделей археологічних знахідок. За допомогою технологій 3D-моделювання науковці планують виготовити електронні копії найцінніших артефактів, які можна буде застосовувати в освітньому процесі, наукових дослідженнях та для популяризації історії регіону.
Також передбачено створення двомовного каталогу українською та англійською мовами з ілюстраціями та описами найважливіших знахідок. «Для нас важливо не лише зберегти ці предмети, а й зробити їх доступними для широкої аудиторії. Це дозволить популяризувати історію Миколаївщини та показати її значення у європейському історичному контексті», — підкреслив археолог.
На його думку, особливого значення проєкт набуває саме в умовах війни, коли дослідження на деяких пам’ятках фактично унеможливі через безпекову ситуацію. «Тому ми використовуємо цей час для глибокого вивчення матеріалів, які були здобуті під час попередніх експедицій», — пояснив він.
Науковець переконаний, що цифровізація археологічної спадщини стане важливим кроком для збереження історичної пам’яті регіону та її промоції в Україні та світі.
Як повідомлялося, на Миколаївщині припинили провадження щодо незаконного розкопування скіфського кургану IV століття до нашої ери.
Археологи Історія Культурна спадщина Миколаїв Пам’ятка Цифровізація Ексклюзив
Джерело: www.ukrinform.ua