Допомога, про яку не здогадуються: як виїзна служба паліативної допомоги “Медікс Опіка” покращує самопочуття пацієнтів вдома 27.07.2026 15:00 Укрінформ
Численні українці через серйозні недуги чи обмеження життєдіяльності позбавлені можливості самостійно відвідувати медичні установи й залишаються, по суті, ізольованими зі своїми труднощами
Історії мешканки Києва пані Людмили та пані Марії з міста Хмельницький ілюструють, як своєчасна медична підтримка підвищує якість життя хворих та їхніх родин. Незважаючи на доступність цієї послуги, тисячі людей в Україні досі не усвідомлюють, що можуть нею скористатися.
Киянка Людмила доглядає за своєю 40-річною донькою Юлією, яка з народження має інвалідність першої групи підгрупи «А» (призначається особам із значним ступенем втрати здоров’я), майже не говорить, не може взаємодіяти з оточуючими, і багато років не виходила з дому. За словами Людмили, зазвичай люди в такому стані опиняються в спеціалізованих закладах. Організувати обстеження вдома та провести аналізи для людини з її діагнозом практично нереально.
«Лікувати її надзвичайно складно, вона не може пояснити, що саме і де її турбує. Медичні фахівці до нас не навідуються. Та й донька нікого до себе не підпускає, може відштовхнути, завдати удару. Навіть мені не завжди вдається виміряти їй тиск», – ділиться Людмила.
Жінка запросила приватну лабораторію, але донька агресивно реагувала на сторонніх, і процедуру провести не вдалося.
«Я вже сама намагаюся розібратися, що з нею відбувається, але необхідно хоча б базові аналізи зробити. Але як, якщо до нас ніхто не бажає приїжджати?» – запитує Людмила.
Людей, які, подібно до Юлії, мають певні медичні стани чи проблеми зі здоров’ям, обмежену мобільність, або зовсім не можуть рухатися, але за медичними показаннями не можуть перебувати в лікарні, в Україні, за оцінками експертів, може налічуватися до 1,5 мільйона осіб.
Зазвичай вони розраховують на допомогу близьких. Однак у системі охорони здоров’я передбачено рішення для пацієнтів із невиліковними станами або на термінальних стадіях – паліативна допомога для дорослих та дітей. Для багатьох її можуть надавати вдома виїзні паліативні команди. Пакет послуг мобільної паліативної допомоги існує в Програмі медичних гарантій з 2020 року. За даними НСЗУ, у 2026 році таку допомогу вдома отримують 61 710 осіб, в електронній системі охорони здоров’я зареєстровано 589 надавачів послуг мобільної паліативної допомоги. Капітаційна ставка на рік за цим пакетом становить 69 326 грн. Лише у 2026 році Національна служба здоров’я виплатила надавачам послуг мобільної паліативної допомоги понад 928 млн грн.
Людмила знайшла відомості про можливість отримання допомоги вдома випадково – побачила в соціальних мережах допис медичної служби “Медікс Опіка”. В оголошенні було зазначено, що служба працює за Програмою медичних гарантій, організовує супровід пацієнта, консультації вузькоспеціалізованих лікарів, лабораторні дослідження та послуги для пацієнтів – безкоштовно.
«Спочатку я думала: такого не буває. Заповнила форму, вказала групу інвалідності, але на дзвінок не сподівалася. Мені зателефонували наступного дня, а через день до нас прибув лікар. Я хотіла підготувати Юлю, що буде сторонній чоловік. Але він зупинив мене, сам підійшов до неї, виміряв тиск, пульс, провів огляд. Вона жодного опору не чинила. Лікар сказав, що супроводжуватиме мою доньку і одразу домовився про проведення аналізів, кардіограми. Я була дуже здивована, що людина, яка ніколи не бачила мою доньку, одразу встановила з нею контакт», – розповідає Людмила.
Водночас, як зазначає Людмила, ні сімейний лікар, ні психіатр, у якого спостерігається Юлія, не інформували її про можливість отримати паліативну допомогу для доньки.
Оляна Панченко
Як зауважує лікар-анестезіолог та регіональний керівник медслужби “Медікс Опіка” Оляна Панченко, на жаль, надто часто пацієнти не знають про певні види медичної допомоги, які вони можуть отримати безкоштовно. Мобільна паліативна допомога не є винятком. Надати її, як нагадує Оляна Панченко, може будь-який медичний заклад, що має укладений з НСЗУ договір за пакетом “Мобільна паліативна допомога”.
«Зазвичай направлення на паліативну допомогу може виписати лікар загальної практики – сімейної медицини, але на практиці сімейний лікар має 2 тис. декларантів і просто може не встигнути помітити, що пацієнт вже перейшов у паліативну категорію, або родичі йому вчасно про це не повідомляють», – відзначає Оляна Панченко.
За її словами, переважно паліативні пацієнти – це особи віком від 65 років, які прикуті до ліжка внаслідок інсульту, травм, або мають важкий перебіг серцевої недостатності, цукрового діабету, хвороби Альцгеймера, онкологічних захворювань. Проте паліативної допомоги можуть потребувати й молодші особи з певними станами. І вчасно надана допомога може суттєво покращити якість життя людини, а то й повернути її до активного суспільного життя.
«Дуже прикро, що люди звертаються по допомогу надто пізно – коли людина вже перестала споживати їжу, говорити. Варто звертатися відразу, як тільки виникли неможливість рухатися, біль, задишка, трофічні виразки, що потребують надання паліативної допомоги. Це міф, що паліативна допомога надається виключно пацієнтам, які помирають. Є приклади, зокрема в “Медікс Опіка”, коли ефективна паліативна допомога значно покращувала стан пацієнта і він навіть переставав потребувати такого типу допомоги. Наприклад, загоювалися трофічні виразки, підбиралися правильні медикаменти при серцевій недостатності та зникала задишка, набряки, а люди, які не могли рухатися через сильний біль, ставали на ноги при правильному підборі знеболювальних. Це саме про те, що паліативна допомога покращує якість життя», – розповідає Оляна Панченко.
Мар’яна Перепел
Медичний директор та голова Медичної ради “Медікс Опіка” Мар’яна Перепел зазначає, що служба розпочала діяльність понад п’ять років тому як сервіс, покликаний забезпечити доступну та якісну медичну допомогу пацієнтам за місцем проживання чи перебування.
«Основною місією компанії було створення системи безперервного медичного супроводу для осіб, які через стан здоров’я не можуть регулярно відвідувати лікувальні заклади. Наразі під медичним супроводом “Медікс Опіки” перебуває 9500 дорослих та 50 дітей. Усі вони отримують безкоштовну медичну та психологічну підтримку в межах Програми медичних гарантій за договорами з НСЗУ, і це знімає фінансовий тягар з родин. Наразі “Медікс Опіка” функціонує у 50 населених пунктах. Це як обласні центри, так і невеликі міста. Найбільше пацієнтів у місті Київ та Київській області – понад 1,5 тисячі осіб», – ділиться Мар’яна Перепел.
Загалом у “Медікс Опіка” працює 450 лікарів та 80 медичних сестер, які формують мультидисциплінарні виїзні команди. Залежно від потреб пацієнта до консультацій залучають лікарів різних спеціальностей: терапевтів, хірургів, неврологів, кардіологів, психіатрів, ендокринологів, анестезіологів, онкологів, лікарів медицини невідкладних станів, які пройшли відповідне навчання з надання паліативної допомоги, а також медичних сестер і фельдшерів. За словами Мар’яни Перепел, кількість бригад формується відповідно до потреб конкретного регіону та кількості пацієнтів, які перебувають під наглядом.
У складних випадках медична служба залучає членів Медичної ради “Медікс Опіка” – науковців, кандидатів медичних наук, доцентів кафедр університетів.
Окрім того, згідно з вимогами НСЗУ, надавач послуг зобов’язаний мати певний перелік обладнання.
«Часто пацієнтам із порушенням функції ковтання необхідний аспіратор (відсмоктувач), також багато пацієнтів із порушенням функції органів дихання, при важкій серцевій недостатності або застійних явищах потребують кисневих концентраторів. Так само пацієнтам можуть надати для використання вдома апарати SIPAP-терапії. За необхідності певне обладнання за договором безкоштовної оренди надають благодійні, громадські організації, з якими співпрацює “Медікс Опіка”, – розповідає Оляна Панченко.
Вона зазначає, що часто для пацієнтів, навіть тих, які перебувають у лежачому стані, перебування вдома є кращим, ніж у стаціонарі чи хоспісі.
«Перебування пацієнта в медичному закладі – це стрес. Наприклад, коли є порушення зору, людині легше орієнтуватися у знайомому просторі, аніж звикати до нового. Тим більше, завжди хочеться поспілкуватися з рідними. І коли життя обмежується чотирма стінами, то продовжуєш його у близьких. І це саме про те, що людина таким чином продовжує своє соціальне життя. Їй не цікаво, що там у лікарні, але їй цікаво, що роблять її діти, онуки, почути, як вони сміються», – каже Оляна Панченко.
Згідно з Порядком надання мобільної паліативної медичної допомоги дорослим та дітям, візит медичного працівника відбувається один раз на тиждень, чотири рази на місяць. Але на практиці, як зазначає Оляна Панченко, фахівці “Медікс Опіка” можуть відвідувати пацієнта частіше, якщо, наприклад, виникає потреба перев’язати рану, взяти аналізи.
«Бувають ситуації, коли лікар під час візиту помітив, що людина кашляє і є підозра на запалення, вірусну чи бактеріальну інфекцію. У таких випадках до пацієнта приходить медсестра, проводить забір аналізів. Або якщо в людини цукровий діабет, необхідно контролювати глікований гемоглобін, ступінь компенсації цукрового діабету. Якщо в людини протезований клапан серця або постійна фібриляція передсердь і людина приймає кроворозріджувальні препарати – треба контролювати дозу, так само визначаючи показники системи згортання крові, то запрошуємо медсестру і тоді виходить відвідування частіше, ніж раз на тиждень», – наводить приклади Олена Панченко.
Водночас, за її словами, якщо виникає невідкладна ситуація з пацієнтом: судоми, втрата свідомості, раптовий біль за грудиною – то варто телефонувати 103, а не лікарю паліативної допомоги.
«Це не тому, що ми не хочемо надавати допомогу. Наприклад, лікар-анестезіолог може володіти навичками надання невідкладної допомоги чи зняття кардіограми, але у нього немає сил і засобів негайно транспортувати людину до медичного закладу і провести те, що необхідно, не втрачаючи дорогоцінний час. А наприклад, при інфаркті міокарда це надважливо. Тому, якщо є невідкладний стан, люди мають звертатися до швидкої медичної допомоги, а не до лікаря паліативної допомоги», – пояснює Оляна Панченко.
Усі візити, записи про стан пацієнта фіксуються в електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ), і сімейний та лікуючий лікарі мають доступ до інформації про стан пацієнта.
У “Медікс Опіка” догляд та супровід отримують також і юні пацієнти. Марія з Хмельницького виховує 7-річного Влада, у якого діагностували рідкісне генетичне захворювання. Жінка розповідає, що пологи були важкі, у сина був прогресуючий набряк мозку, і після народження він перебував у реанімації. З часом мати помітила, що дитина відстає у розвитку – пізніше почала сидіти, вставати. У два роки, за її словами, взагалі емоційно відсторонилася, перестала реагувати на близьких. Родина відвідала багато лікарів, але ніхто не міг визначити причину. Переважно радили спостерігатися у невролога.
У лютому 2022 року Марія з Владом приїхали на обстеження до “Охматдиту”, прийом у лікаря був призначений на 24 лютого 2022 року. На ту консультацію Марія з Владом не потрапили… Через деякий час вона з сином поїхала до родичів у Канаду, там їй порадили пройти генетичне дослідження у США. Це дослідження і виявило генетичну аномалію. Проте ані за океаном, ані в Україні допомоги в лікуванні чи супроводі сина Марія не знайшла. Вона вивчала медичну літературу, шукала спільноти родичів пацієнтів з таким самим захворюванням, займалася з сином розвивальними вправами. Звернутися до “Медікс Опіка” Марії порадила лікарка, яка спостерігала сина.
«Я спочатку, як і всі, подумала: ну що в нашій країні може бути безкоштовно. Але потім вирішила: хай приходять, поспілкуємося. І прийшла пані Вікторія, дуже приємна дівчина. Ми з нею поспілкувалися, вона подивилася на Влада і запропонувала нам можливі варіанти допомоги. Для початку фізіотерапевта. Потім підключили психолога. Що мені сподобалося – немає такого, що призначили тільки цього фахівця, і нікого іншого. З психологом ми не зійшлися, я дала про це знати. І від “Медікс Опіка” прийшла інша фахівчиня. З Владом у неї стався контакт, йому сподобалося. Він дуже їх чекає, гарно займається. І мене тішить те, що ці фахівці не просто приходять, а щиро вболівають за дитину, за її успіхи», – розповідає пані Марія.
Вона зазначає, що фахівці самі визначають, які завдання та вправи будуть відпрацьовувати з Владом, і цим значно полегшують їй життя.
«У мене вже немає ресурсу щось самотужки вигадувати. Раніше я шукала матеріали, скуповувала різноманітні ігри, пазли, щоб займатися з дитиною. У два роки він у мене знав англійську, українську абетку, всі кольори, цифри, навіть більше, ніж дитина, що розвивається відповідно до норми. Потім у мене народилася ще одна дитина. І я вигоріла. А зараз мені легше – дівчата прийшли, я підготувала все, що треба, і маю час відпочити. Це чудово, що не треба збиратися, їхати кудись на заняття. І головне – що це безкоштовно», – каже Марія.
Олексій Шаповалов
Як зазначає лікар-педіатр, керівник напряму дитячого паліативу “Медікс Опіка” Олексій Шаповалов, дитячий паліатив, і відповідно мобільна паліативна допомога дітям, відрізняється від допомоги дорослим.
Перш за все, це ширший перелік захворювань, при яких діти є паліативними: орфанні захворювання, різні форми ДЦП, синдромальні захворювання (такі як синдром Дауна, синдром Патау, Едвардса), бульозний епідермоліз, аутоімунні захворювання, ревматоїдні артрити. Також це можуть бути наслідки неврологічних станів, запальних захворювань головного мозку, вроджених вад головного мозку, різні гідроцефалії, дегенеративні стани. Крім того, паліативна допомога може надаватися дітям після важких травм, особливо пов’язаних зі спинним мозком, головним мозком, певними органами, сенсорними відчуттями, коли спостерігається втрата певних функцій життєдіяльності.
«Особливість дитячої паліативної служби полягає в роботі не лише з пацієнтом, а й з усією родиною. Дитина не може самостійно ні організувати своє лікування, ні реабілітувати себе. Тому батьки є частиною медичної команди. І ми одночасно і контролюємо симптоми, і підтримуємо розвиток дитини, і навчаємо батьків догляду. І допомагаємо емоційно витримати щоденні виклики», – каже Олексій Шаповалов.
Нині, за його словами, в Україні близько 230 тисяч дітей з інвалідністю, з яких 20 тисяч є паліативними і мали б отримувати цю допомогу.
“Медікс Опіка” працює з дітьми з ДЦП, гідроцефалією, деякими дегенеративними захворюваннями. За словами Олексія Шаповалова, “Медікс Опіка” забезпечує маленьких пацієнтів витратними матеріалами, наприклад, трахеостомами, гастростомами, допомагає їх замінювати, обробляти.
Команда не тільки надає рекомендації родині, а й може зорієнтувати, де отримати певні засоби реабілітації, які не входять до обов’язкового пакету мобільної паліативної допомоги за Програмою медичних гарантій. Це можуть бути засоби для вертикалізації, щоб дитина швидше сіла, швидше пішла, засоби для розвитку дрібної моторики та інше.
«Важливо розуміти, що діти ростуть, і саме в процесі росту відбувається набуття навичок. Ми допомагаємо таким дітям бути більш соціалізованими, краще адаптуватися до життя за рахунок і фізичних терапевтів, і лікарського спостереження. Допомагаємо профілактувати деякі стани, щоб вони не затримували розвиток дитини на певних етапах. Звісно, що в дитячому віці на 100% вивести дитину з паліативного статусу неможливо, але ми можемо допомогти дитині набути необхідні навички. Проте слід зважати, що кожен випадок індивідуальний», – каже Олексій Шаповалов.
Він зазначає, що напрям дитячого паліативу в “Медікс Опіка” з’явився не так давно, зараз служба запускає команди в різних містах. Фахівці з дитячого паліативу вже працюють в Одесі, Миколаєві, Хмельницькому, Житомирській області, Запоріжжі.
Медична служба “Медікс Опіка” працює у 21 області, за винятком окупованих територій та зони активних бойових дій. До служби можна звернутися за єдиним номером 063 103 20 30. Оператор кол-центру служби проведе опитування та визначить, чи потрібна людині саме паліативна допомога. При цьому послуговуються критеріями надання паліативної допомоги, які визначені наказом МОЗ №1308. Якщо під час телефонної розмови виникають сумніви щодо того, чи справді людині потрібна саме паліативна допомога, служба направляє сертифікованого лікаря, і він визначає, чи потребує пацієнт паліативної допомоги. Також у “Медікс Опіка” діє відділ контролю якості, оператори якого зв’язуються з пацієнтами і проводять опитування щодо якості послуг.
Сергій Коноваленко
Як зазначає голова “Асоціації сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги” Сергій Коноваленко, паліативна допомога – це дуже широке поняття, і воно охоплює багато різних станів, якими можна керувати. Тому у фокусі роботи клініцистів, мобільних паліативних бригад, амбулаторної допомоги, реабілітації – якість життя пацієнта. І, звичайно, це стосується медичних послуг не лише для цивільних, але й для військових. Адже велика кількість ветеранів сучасної війни також потребують паліативної допомоги, але не всі підпадають під поточні шкали паліативу. Розгляд цього актуального питання – на поточному треку комунікацій Асоціації з представниками влади та регуляторних органів.
«Ідеологія така, що ми не робимо акцент на невиліковності хвороби, а робимо акцент на можливостях роботи і успішної роботи з паліативним пацієнтом. Паліативний пацієнт не є приреченим. Він такий же, як і не паліативний пацієнт, просто потребує уваги на певних етапах, і ключове – додаткових ресурсів та інформування», – пояснює Сергій Коноваленко.
Зараз “Асоціація сталого розвитку охорони здоров’я та паліативної допомоги” разом із “Медікс Опіка” ініціює дайджест паліативної допомоги, який буде доступний і в соціальних мережах і просто, зрозуміло надаватиме новини паліативної допомоги, актуальну інформацію про нові можливості тощо.
Фото: “Медікс Опіка”
Реклама, згідно з пунктом 3 статті 9 Закону України №270/96-ВР від 03.07.1996 і Закону України №2849-IX від 31.03.2023
Джерело: www.ukrinform.ua