Російський оборонно-промисловий комплекс буде залежати від імпорту стратегічних мінералів до 2035 року.

Російський ВПК залежатиме від імпорту стратегічних мінералів щонайменше до 2035 року Дослідження 30.07.2026 00:06 Укрінформ

Російський оборонно-промисловий комплекс буде залежати від імпорту стратегічних мінералів до 2035 року. 2

Незважаючи на величезні світові запаси мінеральних ресурсів, Росія не має повних виробничих ланцюгів для забезпечення свого оборонно-промислового комплексу критично важливими стратегічними мінералами.

Це випливає зі звіту Ради економічної безпеки України (РЕСУ), на який посилається Укрінформ.

Експерти зауважують, що після 2022 року Кремль анонсував збільшення видобутку дефіцитної сировини, проте більшість таких проєктів не принесуть промислових результатів раніше 2035 року. Це відкриває значні можливості для застосування зовнішнього економічного тиску на Москву.

Згідно з дослідженням, Китай залишається ключовим постачальником критичної сировини до РФ. В період з квітня 2024 року по березень 2025 року Пекін забезпечив 97% імпорту вольфраму (240 тонн вартістю $9,8 млн), 58% продукції з ніобію (1732 тонни на $64 млн), 30% танталу (3,8 тонни на $4 млн) та 31,5% глинозему (1,6 млн тонн на $1 млрд).

Фероніобій, який оборонна промисловість Росії використовує для створення надміцних та термостійких сталей, необхідних для корпусів ракет, двигунів та бронетехніки, також надходив із західної півкулі. Зокрема, Бразилія забезпечила близько 30% поставок (1033 тонни на суму понад $33 млн), Канада – 11,7% (388 тонн на $12,8 млн). Крім того, 82 тонни фероніобію з Нідерландів потрапили до РФ через Туреччину, а ще 40 тонн бразильської та канадської сировини було реекспортовано з Німеччини.

Глинозем для виробництва алюмінію, який застосовується в авіації та при виготовленні крилатих та балістичних ракет, зокрема Х-101, «Калібр», «Іскандер», також постачався з Ірландії – 960,35 тис. тонн на $567,68 млн (17% імпорту).

Особливе значення для російського оборонпрому мають поставки з Казахстану, який забезпечив 76% берилієвої продукції ($11,03 млн) та 69% імпорту танталу ($9,28 млн). Аналітики РЕСУ виявили цю сировину в ланцюгах виробництва комплексів «Іскандер-М», «Кинжал», «Панцир-С» та ракет Х-59.

Узбекистан разом з Білоруссю постачав ренієву сировину для ракетних та авіаційних двигунів (3,95 тонни та 290 тонн відповідно).

Значними були також поставки з Вірменії – 2058 тонн молібденової продукції на $65,25 млн (42% імпорту). Майже весь цей обсяг становив феромолібден, що використовується у сталях для авіаційної, ракетної та оборонної промисловості.

«Припинення поставок стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту озброєнь у Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення вогню. Однак це вимагає рішучих економічних обмежень щодо всієї екосистеми постачання – від сировини до трейдерів, експортерів та логістичних вузлів», – підкреслила директорка з аналітики, досліджень та розслідувань РЕСУ Олена Юрченко.

Як інформував Укрінформ, ЄС планує запровадити безпрецедентні санкції проти 1600 компаній за допомогу Росії.

Економіка Росія Корисні копалини ВПК

Джерело: www.ukrinform.ua

No votes yet.
Please wait...

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *