Чи досягне ціна пального психологічного рубежу в 100 грн/л? 31.07.2026 11:21 Укрінформ
Вартість палива на стелах АЗС знову зростає, але про масштабну кризу з пальним поки що не йдеться
Період зниження вартості пального в Україні, що почався наприкінці весни – на початку літа, виявився коротким. Від середини липня ціни на бензин та дизельне пальне (меншою мірою – на автогаз) знову піднялися, досягнувши, а за певними позиціями навіть перевищивши пікові значення березня-квітня, коли спостерігалася ескалація на Близькому Сході та перші інциденти з блокуванням Ормузької протоки. Саме чергове загострення протистояння між США та Іраном штовхає ціни вгору й тепер. На світові паливні біржі вплинули обмеження експорту з Росії, підвищений попит на європейському ринку, скорочення видобутку нафти в Казахстані. А на внутрішній ринок – до всього ще й нові вимоги щодо обов’язкового вмісту біоетанолу в бензинах. Хоча чиновники жодних ризиків не вбачали.
НОВІ ЦІНОВІ РЕКОРДИ: ПРЕМІАЛЬНИЙ БЕНЗИН НАБЛИЖАЄТЬСЯ ДО «СОТНІ»
Хоча висхідна цінова динаміка на українському паливному ринку з’явилася ще на початку другої декади поточного місяця, найбільш вражаючим для споживачів виявився минулий тиждень, з 20 до 26 липня. Дизельне пальне за цей період подорожчало майже на 10 грн за літр – до 88,18 грн (у середньому), а на деяких АЗС – до 89 грн 90 коп. Зріс у ціні – хоча й не так помітно – і бензин: А-95 – з 76,57 до 80,91 грн/л, А-95 преміум – з 80,73 до 84,18 грн/л, А-92 – з 71,46 до 77,64 грн/л.
Фахівці пояснюють такий «стрибок» тим, що роздрібні ціни наздоганяють гуртові, які почали зростати ще на початку липня, слідом за підвищенням нафтових котирувань на світовому ринку. Минулого тижня гуртові ціни на бензин А-95 вперше перевищили 100 тис. грн/т (проти 92,8 тис. грн/т на початку місяця).
Зростання оптових (у середньому на 1 грн/л) та роздрібних (приблизно 1,5 грн/л) цін на автогаз на цьому тлі виглядає незначним. Хоча ще на початку місяця вартість цього ресурсу взагалі знижувалася (подекуди до 37,45–38,45 грн/л), під впливом подій на ринках бензинів та дизпального ціновий тренд змінився. Поточна середня ціна – 41,50 грн/л у роздріб (від 40,90 до 42,90 грн/л у різних мережах).
Наприкінці минулого – на початку цього тижня зростання вартості ДП та бензину, здавалося б, також припинилося. Але, як виявилося, ненадовго. Після підвищення у вівторок ціни на деяких преміальних автозаправках досягли рекордних для нашої країни показників. Зокрема, у мережі Neftek вартість звичайного дизпального зросла до 95,99 грн/л, а ДП+ – до 98,99 грн/л. Це на 2 грн вище за квітневі піки. Тим часом SOCAR пропонував бензин А-95 по 85,40 грн/л, А-95+ – по 88,40 грн/л, А-98 – по 95,40 грн/л. Це також перевищує максимальні показники, зафіксовані для різних видів пального у березні, квітні та травні. І якщо попередні піки були короткочасними (на день-два), то тепер такі показники можуть стати лише «трампліном» для подальших цінових стрибків.
«Ситуація справді напружена. Гуртові ціни на дизпальне – 93–95 грн/л. Тож і роздрібна вартість зростатиме. Не думаю, що вже найближчим часом ми побачимо 100+ гривень за літр, але шанси на досягнення таких показників доволі високі. Зараз у світі піковий сезон споживання. Водночас Ормуз перекритий, російський експорт дизпального припинений. А він для нашого регіону був дуже важливим (так, Європа російський ресурс не купує, але його імпортують, зокрема Туреччина та африканські країни). Коли таких постачань немає, ці гравці конкурують за інше пальне з нами», – каже у коментарі Укрінформу директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.
Сергій Куюн
Він деталізував, що, приміром, Туреччина раніше щомісяця імпортувала з РФ понад 1 мільйон тонн дизпального. Тепер, оскільки російський експорт відсутній, турки зосередили увагу на грецьких НПЗ.
Відомо також принаймні про два логістичних «перехоплення» танкерів, які прямували до Румунії. «Хтось просто запропонував вищу ціну – і багато замовлень, разом з українськими, “скасувалися”», – пояснює експерт.
Загалом це не вплинуло критично на обсяги постачань, але їх тепер недостатньо – через жнива, які потребують великої кількості пального, та активізацію автомобільних перевезень. Тим паче – на тлі припинення морського експорту з України.
«Тобто споживання стрімко зростає. А збільшення постачань ми поки що не спостерігаємо. Так, компанії, очевидно, шукають на ринках додаткові обсяги. Зробити це тепер складно. Але, сподіваємося, знайдуть», – каже Куюн.
І проблема не лише в тому, щоб знайти на ринку вільний ресурс, а й у тому, щоб швидко доставити його в Україну. Експерти нагадують, що одним із зручних та звичних маршрутів постачання було перевантаження пального в Румунії з великих танкерів на менші судна й перевезення його Дунаєм. Проте зараз судноплавство на цій річці ускладнене через сезонне зниження рівня води.
А на ринку бензинів ми маємо ще й додатковий регуляторний тиск. «Ситуацію ускладнює наш дуже «вчасно» (у лапках) перехід з 1 липня на використання стандарту Е10 (пального з обов’язковим вмістом біоетанолу). Не всі виробники готові виробляти його у великих обсягах, а деякі взагалі не готові. Як, наприклад, грецький завод Hellenic Petroleum. Він активно постачав нам “звичайний” бензин, а от виробляти біо не може», – продовжив Сергій Куюн.
Решта постачальників також неспроможні швидко наростити виробництво бензину, адже, окрім іншого, залежать від постачань нафтової сировини, з якими у світі ще з весни виникли суттєві проблеми.
СВІТОВІ НАФТОВІ «ГОЙДАЛКИ»: ПЕРІОД НЕВИЗНАЧЕНОСТІ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ
Ціни на нафту до кінця минулого тижня стрімко зростали на тлі загострення конфлікту на Близькому Сході та побоювань щодо перебоїв із постачаннями через Ормузьку протоку. Ускладнили ситуацію й атаки хуситів у Червоному морі та проблеми з експортом казахстанської нафти через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). Тож 23–24 липня котирування досягли піка, перевищивши 100 дол. за барель, після чого різко впали 27 липня через припинення взаємних ударів між США та Іраном.
Цього понеділка нафта Brent подешевшала майже на 7%. Вересневі ф’ючерси знизилися до 90,27 дол. за барель. А на початку торгів у середу ціни на Brent знизилися до 87 дол., WTI – до 84 дол. за барель.
Тим часом Організація країн-експортерів нафти ОПЕК+ погодила чергове помірне підвищення квот на видобуток нафти у серпні. Очікуване зростання – на 188 тис. барелів на добу. Раніше в подібних межах підвищували видобувні квоти на червень та липень. Це має збільшити пропозицію нафти на світовому ринку.
Очікується, що на наступному засіданні Групи семи країн ОПЕК+ 2 серпня буде ухвалено рішення про подальше нарощування обсягів видобутку. Зокрема, завдяки повному скасуванню добровільних обмежень, які запровадили члени організації.
Проте, на думку експертів, в умовах збереження ризиків ескалації на Близькому Сході очікувати, що подібні кроки стабілізують світовий ринок, не доводиться.
«Такі рішення особливої ролі, в принципі, не відіграють – з огляду на ситуацію, яка тепер склалася у відносинах між США та Іраном. Якщо ти не можеш постачати ресурс, то яка різниця, скільки ти збираєшся його видобувати. Тобто будь-які подібні рішення не надто ефективні», – коментує Сергій Куюн.
Що ж до впливу світових нафтових котирувань на український ринок пального, то експерт нагадує: після початку американських атак на Іран «нафта та нафтопродукти почали жити окремим життям, бо попит і ресурси – різні».
ЯК ВПЛИНЕ НА РИНОК ВІЙНА РОСІЇ З АВТОЗАПРАВКАМИ
Тим часом український ринок потерпає від нових викликів. Цього літа ворог посилив обстріли українських АЗС – не лише у прифронтових районах, а й за десятки та навіть сотні кілометрів від лінії бойового зіткнення. За приблизними оцінками, повністю знищено понад 200 автозаправних станцій, більш ніж 80 з яких – на Харківщині. Зокрема, цього тижня з’явилася інформація, що після чергового удару 26 липня маршрут Харків – Полтава, мовляв, повністю залишився без АЗС.
Начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спростував такі повідомлення деяких ЗМІ і запевнив, що дефіциту пального в області немає.
Раніше про те, що немає системних проблем із забезпеченням регіону пальним, заявляв і харківський міський голова Ігор Терехов. Він також анонсував нові рішення щодо захисту АЗС, але жодних подробиць не навів.
Однак ситуація непокоїть. Ворог, на жаль, продовжує методично нищити автозаправні комплекси не лише на Харківщині та Полтавщині, а й у Чернігівській, Сумській, Дніпропетровській та інших прикордонних та наближених до лінії фронту областях.
Чи не стане це новим чинником, який суттєво впливатиме на забезпечення України паливно-мастильними матеріалами, а також на рівень роздрібних цін на українських автозаправних комплексах?
Сергій Куюн визнає, що проблема серйозна, але поки що загроз її суттєвого впливу на ситуацію на українському ринку пального експерт не бачить.
«Поки що російські атаки на цінову ситуацію не впливають. Ціна на пальне однакова як у Харкові, так і у Львові. І тут я б більше звертав увагу на удари не по АЗС, а по портах. Але заправних станцій у нас справді буде менше. Більшість так чи інакше відновляться, але, на жаль, не всі. Тому споживачам доведеться змінювати поведінку. Такого, як раніше, коли, вирушаючи в дорогу, ти не переймався тим, де і скільки заправлятимешся, найближчим часом не буде. Тепер же: приїхав – одразу повний бак залив, а може, і ще кілька каністр із собою взяв», – каже директор Консалтингової групи А-95. Він також радить людям максимально скоротити час перебування та кількість візитів на АЗС.
Як варіант швидкого відновлення пошкоджених автозаправних комплексів, обговорюють встановлення контейнерних АЗС. Їх легко перевезти на нове місце вантажівкою, якщо стара локація зазнала ударів чи опинилася під загрозою. Не потрібно багато часу для розгортання таких заправок. Водночас вони можуть забезпечити розлив лише одного-двох видів пального та є дуже вразливими під час обстрілів (адже йдеться про наземне розміщення резервуарів), мають підвищений рівень екологічних ризиків.
Тому Куюн вважає, що такі рішення не будуть ефективними.
«Ну тоді ще до каністр, як у дев’яності, повернімося, почнімо заправлятися з бочок десь біля траси… Тому попередній уряд, наскільки мені відомо, відкинув ідею такої “лібералізації”. Адже ліцензовані компанії запевнили, що попри все продовжуватимуть працювати. І вони це роблять. Так, це не будуть такі мультифункціональні комплекси, до яких ми звикли, але свою основну функцію – заправлення авто – вони, думаю, виконуватимуть», – упевнений фахівець.
Натомість експерт ринку пального Леонід Косянчук – іншої думки.
Леонід Косянчук
«Безперечно, наявність мобільних АЗК, які зараз поза законом, може бути дієвою альтернативою виведеним з ладу стаціонарним автозаправкам у прифронтових регіонах. Для розв’язання проблеми уряду варто лише внести зміни (хоч тимчасово, на період війни) до відповідних нормативних документів, які б дозволили функціонування таких мобільних АЗС на базі бензовозів. І це треба було зробити вже “вчора”, щоб не вирішувати це екстрено тоді, коли інфраструктура прифронтових регіонів взагалі залишиться без пального», – вважає Косянчук.
З тим, що однією з можливих альтернатив стаціонарним АЗС за нинішніх умов може стати розвиток мобільних автозаправних станцій та доставка пального безпосередньо до споживачів, погоджується й співзасновник однієї з мереж Дмитро Льоушкін. Він пропонує надавати право на таку діяльність (тимчасові ліцензії) лише компаніям, які вже мають ліцензії на роботу стаціонарних АЗС. Це допоможе контролювати ринок і запобігти появі нелегальних продавців пального.
Ще одна пропозиція передбачає доставку бензину й дизпального за викликом. Пропонується замовляти пальне через мобільний застосунок або чатбот, після чого спеціально обладнаний автомобіль привозитиме його клієнту. Водночас мобільні заправники не повинні працювати у фіксованих місцях, щоб не ставати потенційними цілями для ворожих ударів.
Реалізація такої моделі потребує змін до законодавства, визначення порядку ліцензування, контролю за обігом пального та дотримання вимог пожежної й екологічної безпеки.
Але, незважаючи на те, що керівники прифронтових регіонів дедалі частіше висловлюються на користь таких рішень, центральна влада жодних подібних кроків наразі не анонсує. Уся увага натомість – фізичному захисту стаціонарних АЗС та посиленню протиповітряної оборони по всій країні.
АЗС Бензин Ціни Економіка Іран Криза ОПЕК США Автогаз Близький Схід Синєгубов Brent Терехов Війна з Росією Пальне Дизпальне
Джерело: www.ukrinform.ua