Україна переробляє лише 10% будівельних відходів, тоді як у ЄС цей показник сягає 91% – експерт 04.08.2026 16:51 Укрінформ
Щороку в Україні накопичуються десятки мільйонів тонн матеріалів, що залишаються після будівництва, знесення будівель та ліквідації наслідків руйнувань. Однак, менше ніж 10% від цього обсягу повертається до повторного використання.
Про це на презентації документа “Зелена книга: Управління будівельними відходами в Україні” повідомив аналітик Дмитро Синько, як передає Укрінформ.
«За нашими розрахунками, обсяг відходів від будівництва та знесення в Україні у 2024 році мав би становити від 42 до 56 мільйонів тонн, з яких 15 мільйонів тонн – це мінеральні матеріали. Наразі ми повертаємо до повторного використання лише близько 10% мінеральних відходів від знесення, тоді як у країнах ЄС цей показник у середньому становить 91%. Частка будівельних відходів (БВ) у загальній масі відходів сягає 0,25%, на відміну від 41% у Європі», – зазначив Синько.
При цьому офіційна статистика демонструє значно менші цифри. Експерт навів приклад розбіжностей у даних за довоєнний період: Державна служба статистики за 2021 рік зафіксувала лише 3,7 мільйона тонн відходів від знесення, тоді як оцінка Світового банку за той самий період сягала 37,5 мільйона тонн.
Такий суттєвий розрив, на думку аналітиків, висвітлює ключову проблему галузі – відсутність точного обліку та прозорих даних. Саме це стримує інвесторів від вкладення коштів у розвиток інфраструктури для переробки.
«Для інвестування у станції з переробки необхідні чіткі регіональні дані щодо утворення відходів по областях та громадах, аби правильно розрахувати логістику. Ніхто не буде створювати потужності, спираючись на здогадки», – наголосив Синько.
Автори “Зеленої книги” також виявили низку системних недоліків у законодавчому регулюванні галузі. Серед них: відсутність ефективного механізму сортування матеріалів під час демонтажу, відсутність зв’язку між дозволами на будівництво чи демонтаж та чіткими зобов’язаннями щодо переробки відходів, низькі ставки екологічного податку за захоронення, брак національних критеріїв для припинення статусу відходів та технічних стандартів для вторинної сировини. Крім того, відсутня інтеграція цифрових рішень, таких як “ЕкоСистема” та ЄДЕССБ.
Голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк погодилася з низкою виявлених проблем.
«Сьогодні в Україні дозвіл на будівництво чи демонтаж видається без будь-яких зобов’язань щодо поводження з відходами. Профільний закон не передбачає ані попереднього аудиту перед знесенням, ані плану поводження з відходами на будівельному майданчику. Нині управління будівельними відходами помилково сприймають виключно як екологічну проблему. Проте, без вирішення цього питання у будівельній сфері, жодна реформа управління відходами не зможе запрацювати на 100%», – підкреслила вона.
Для впровадження циркулярної економіки у сфері відновлення України необхідно реалізувати комплекс заходів. По-перше, запровадити обов’язковий селективний демонтаж та роздільне збирання матеріалів за фракціями, насамперед бетону та цегли.
Учасники обговорення також вважають за необхідне підвищити ставки екологічного податку за захоронення та запровадити заборону на захоронення тих видів будівельних відходів, які підлягають переробці.
Крім того, пропонується затвердити національні критерії припинення статусу відходів та державні стандарти (ДСТУ) для використання вторинної сировини. Також пропонується встановити обов’язкові цільові показники щодо мінімального вмісту перероблених матеріалів при будівництві нових об’єктів.
Як зазначалося раніше, від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації, Програма розвитку ООН (ПРООН) надала Україні підтримку у розчищенні 1 мільйона тонн завалів, спричинених руйнуваннями.
Фото: ШІ
Будівництво Екологія Сміття Україна
Джерело: www.ukrinform.ua