За словами Лісового, у багатьох школах реформа НУШ впроваджувалася лише формально
Колишній міністр освіти і науки Оксен Лісовий стверджує, що реформа Нової української школи (НУШ) зазнала невдачі через те, що зміни впроваджувалися виключно на папері. В інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, на яке посилається «Главком», екс посадовець заявив, що його команда взялася вже за провалену реформу. Лісовий зазначив, що на момент його призначення більшість українських шкіл демонстрували лише «імітацію змін», тоді як сам навчальний процес залишався побудованим за застарілими радянськими принципами.
За словами Лісового, на момент його призначення більшість українських шкіл демонстрували лише «імітацію змін», тоді як сам навчальний процес залишався побудованим за застарілими радянськими принципами.
«Ми прийшли на провалену реформу. Спостерігали імітацію змін. Вони впроваджувалися лише там, де школи, їхні директори або департаменти освіти демонстрували відповідальне ставлення», – повідомив Лісовий в інтерв’ю Forbes Ukraine.
Лісовий наголошує, що однією з ключових проблем залишається відсутність змін у підходах до навчання у багатьох школах. Він зазначив, що навчальний процес досі часто організований за старою моделлю, коли вчитель надає готові відповіді, а учні мусять їх повторити, тоді як сучасна освіта має розвивати критичне мислення у дітей.
«Багато освітян не розуміють, що таке, наприклад, шкільна лабораторія, відокремлена від класної кімнати. Ми взяли типові проєкти радянських шкіл і розробили керівництва, як реконструювати, облаштувати ті ж лабораторії», – підкреслив Лісовий.
Ексміністр також вважає, що для розвитку природознавчої та математичної освіти недостатньо лише закупити обладнання. За його словами, без сучасних лабораторій, належної підготовки вчителів та переосмислення шкільного простору такі інвестиції не принесуть бажаних результатів.
«Найбільшим викликом є небажання користуватися вже готовими настановами: беруть кошти й витрачають їх, як звикли. Світоглядні рамки залишаються незмінними. Наприклад, коробочки з обладнанням виставляються на партах лише тоді, коли приїжджає міністр чи хтось інший. Принцип освіти не змінився: є фронтальне розташування вчителя, є правильні відповіді, і діти мають їх надати. У сучасному світі Google або ШІ можуть надати відповіді дітям. Їх потрібно навчити мислити, сформувати світогляд. Важливі бажання вчителя та амбіції», – зазначив Лісовий.
Лісовий також прокоментував питання оптимізації мережі шкіл. За його словами, для створення опорних закладів необхідно було вирішити проблему з підвезенням учнів. Він зазначив, що за час його каденції держава закупила всі шкільні автобуси, які могли виготовити українські виробники, а також виділила 3,5 млрд грн на ремонт доріг до шкіл. Водночас, за його словами, стан дорожньої інфраструктури, яка не входить до повноважень МОН, стримував оптимізацію мережі.
«Я чув від народних депутатів скарги, що ми закриваємо школи в селах. Це популізм, пов’язаний із бажанням переобратися на округах. Кількість людей у селах зменшується через відсутність доріг, роботи, інфраструктури. Інвестиції до сільської школи на 32 дитини, яка не може навіть сформувати футбольну команду, дійдуть в останню чергу», – підкреслив Лісовий.
За словами ексміністра, його команда підготувала заключний етап реформи НУШ. Він зазначив, що у вересні 2027 року майже 2000 ліцеїв мають перейти на профільне навчання. Для цього у 2025 році розпочали попереднє пілотування за участю 30 ліцеїв, а у 2026 році до пілотного проєкту долучаться ще 120 закладів. Ці заклади отримають по 10 млн грн на модернізацію освітнього середовища.
Нагадаємо, Верховна Рада призначила Андрія Бутенка міністром освіти і науки України. На цій посаді він замінив Оксена Лісового, який керував відомством з березня 2023 року та працював у складі урядів двох прем’єр-міністрів.