Ситуаційний центр збирає великі обсяги інформації з датчиків та камер відеоаналітики, що надає можливість приймати управлінські рішення в місті, базуючись на точних даних.
У Ситуаційному центрі Києва діє «цифровий двійник» столиці, який дає змогу в реальному часі моделювати воєнні загрози та надзвичайні стани. Зокрема, спеціалісти ретельно розрахували сценарій можливого затоплення міста у разі пошкодження Вишгородської дамби. Про це інформує «Главком», посилаючись на розмову директорки Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА Вікторії Іцкович з виданням Speka.
Оскільки система володіє детальними відомостями про ландшафт, висоту та параметри всіх будівель столиці, вона здатна автоматично визначати території, які можуть бути підтоплені, залежно від періоду року та рівня води. Слід зазначити, що конкретні карти та докладні результати моделювання залишаються конфіденційною інформацією для екстрених служб, проте технологія дозволяє керівництву мати чіткий план дій у разі катастрофи.
«Це дозволяє завчасно знати, скільки мешканців і з яких вулиць потрібно відселити, скільки одиниць техніки слід туди направити, де організувати пункти незламності та сховища, і чи існують на цих територіях критично важливі підприємства», – пояснила Вікторія Іцкович.
Зі слів представниці влади, Ситуаційний центр акумулює великі обсяги даних з датчиків та камер відеоаналітики, що надає можливість приймати будь-які управлінські рішення в місті, базуючись на точній аналітиці. Окрім моделювання надзвичайних ситуацій, «цифровий двійник» також розраховує транспортні потоки та навантаження на інфраструктурні об’єкти столиці.
Київська ГЕС функціонує з 1964 року, коли почав роботу її перший агрегат. 10 вересня було відкрито судноплавний шлюз Київської ГЕС. Останній, 20-й агрегат станції, був введений в експлуатацію у жовтні 1968 року.
Раніше в коментарі «Главкому» керівник басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Микола Урупа пояснював, що диверсія на Каховській ГЕС жодним чином не позначиться на водозабезпеченні Києва та області. Він також запевнив, що безпеці Київської ГЕС ніщо не загрожує:
До речі, підготовка України до нового опалювального сезону здійснюється за «планами стійкості», які включають інженерний захист, розподілену генерацію енергії та резервні джерела живлення. Тим не менш, у Києві досі залишається зона ризику щодо забезпечення теплопостачанням.