Наталя Зарудня
АвторкаНаталя ЗарудняШеф-редакторШеф-редакторка та фундаторка CyberCalm. Маю понад 10-річний досвід роботи у сфері кібербезпеки та технологічної журналістики. Мої публікації охоплюють теми захисту даних, безпеки мобільних пристроїв, штучного інтелекту та соціальних медіа.Слідкуйте: 08.05.2026Поділитися14 хв. читання
Атака на ланцюг постачання — одна з найнебезпечніших і найскладніших для виявлення кіберзагроз. Замість того, щоб прямо атакувати захищену інфраструктуру компанії, зловмисники компрометують довіреного постачальника програмного забезпечення, оновлень, бібліотек коду чи хмарних сервісів — і через нього проникають одночасно до тисяч організацій.
Зміст
- Що таке атака на ланцюг постачання
- Як працює атака на ланцюг постачання
- Чому такі атаки надзвичайно небезпечні
- Основні види атак на ланцюг постачання
- Український приклад: NotPetya та M.E.Doc
- Інші значні атаки на ланцюг постачання
- Як захиститися: рекомендації для компаній
- Що робити звичайному користувачеві?
- Підсумок
У 2025 році кількість подібних інцидентів зросла вдвічі, а збитки від найсерйозніших із них оцінюються мільярдами доларів. Україна на власному досвіді знає, чим можуть закінчитися такі кампанії: атака NotPetya у 2017 році, що розпочалася через українську бухгалтерську програму, стала однією з найруйнівніших кіберподій в історії.
Що таке атака на ланцюг постачання
Сучасна організація — це не відокремлена фортеця. Її ІТ-інфраструктура базується на десятках, а іноді й сотнях зовнішніх елементів: операційні системи, антивірусне програмне забезпечення, бухгалтерські програми, бібліотеки з відкритим кодом, SaaS-платформи, інструменти для розробників, провайдери хмарних послуг. Усі ці компоненти об’єднує одне — їм за замовчуванням надається довіра. Саме на цій довірі й грають зловмисники.
Атака на ланцюг постачання (англ. supply chain attack) — це кіберінцидент, під час якого зловмисник проникає до цільової організації не напряму, а через скомпрометованого постачальника або компонент, який використовується в її роботі. Замість того, щоб атакувати добре захищену корпоративну мережу, нападники шукають найслабшу ланку в ланцюзі — стороннього постачальника, пакет коду з відкритим кодом, оновлення програмного забезпечення — і через нього отримують доступ одразу до всіх його клієнтів.
За даними OWASP, ризик збоїв у ланцюгу постачання програмного забезпечення у 2025 році очолив рейтинг найкритичніших загроз для веб-застосунків — рівно половина опитаних експертів визначила цю категорію як пріоритетну. Згідно з галузевими дослідженнями, близько 30% усіх витоків даних на сьогодні так чи інакше пов’язані з третіми сторонами або компрометацією ланцюга постачання, а середня вартість усунення наслідків такого інциденту перевищує 4,9 мільйона доларів.
Як працює атака на ланцюг постачання
Логіка такої атаки проста й елегантна — у цьому й полягає її небезпека. Зловмисники не намагаються подолати захист великої корпорації чи державної установи. Натомість вони знаходять компанію або проєкт, який забезпечує цільову організацію певними послугами або програмним забезпеченням, і компрометують саме його. Далі шкідливий код розповсюджується через легітимні, підписані канали — як звичайне оновлення, нова версія бібліотеки чи стандартна інтеграція API.
Класичний сценарій складається з кількох етапів:
- Розвідка. Зловмисники аналізують екосистему цільової організації, шукаючи постачальників з найменш надійним захистом, але максимальним рівнем доступу — зазвичай це компанії, що надають інструменти моніторингу, оновлення, управління ідентифікацією.
- Компрометація постачальника. Атакувальники проникають в інфраструктуру вендора через фішинг, використання вразливостей, викрадення облікових даних розробників або соціальну інженерію.
- Впровадження бекдору. У легітимний продукт — оновлення, бібліотеку, плагін чи інтеграцію — вбудовується шкідливий код. Часто він підписаний справжнім цифровим сертифікатом постачальника, через що системи безпеки сприймають його як надійний.
- Масове розповсюдження. Скомпрометована версія потрапляє до клієнтів через звичайні канали — серверні оновлення, репозиторії пакетів, маркетплейси розширень. Один інцидент може охопити тисячі організацій одночасно.
- Постреалізація. Отримавши плацдарм у мережах жертв, нападники розгортають додаткове шкідливе програмне забезпечення, викрадають дані, шифрують системи або встановлюють постійний прихований доступ для подальших операцій.
Чому такі атаки надзвичайно небезпечні
Атаки на ланцюг постачання обходять одразу кілька рівнів захисту. Антивірусні та EDR-рішення довіряють підписаним оновленням від відомих вендорів. Системи контролю доступу пропускають трафік від легітимних інструментів, які вже мають високі привілеї в інфраструктурі. CI/CD-пайплайни автоматично завантажують нові версії бібліотек з публічних репозиторіїв без додаткової перевірки.
Ще одна особливість — ефект мультиплікатора. Один скомпрометований постачальник миттєво перетворюється на сотні чи тисячі заражених організацій. Атакувальники витрачають ресурси на одну операцію, а отримують доступ до десятків галузей одночасно — від банків і державних установ до критичної інфраструктури.
До того ж такі атаки часто залишаються невиявленими місяцями. У випадку SolarWinds зловмисники мали доступ до мереж жертв близько року, перш ніж їх виявили. Це дає достатньо часу, щоб ретельно вивчити внутрішні системи, викрасти конфіденційні дані та закріпити свою присутність.
Основні види атак на ланцюг постачання
Компрометація програмного забезпечення
Найпоширеніший і найвідоміший сценарій. Атакувальники проникають у систему збірки чи розповсюдження ПЗ постачальника та вбудовують шкідливий код у легітимні релізи. Жертва встановлює оновлення, довіряючи цифровому підпису, — і отримує бекдор у власну мережу. Саме за такою схемою розгорталися інциденти SolarWinds, NotPetya та CCleaner.
Атаки на пакети з відкритим кодом
Сучасна розробка майже повністю спирається на open-source — npm, PyPI, RubyGems, Maven. Один популярний пакет може бути задіяний у мільйонах проєктів. Зловмисники компрометують облікові записи розробників, які керують пакетами, публікують шкідливі версії популярних бібліотек або створюють пакети-двійники зі схожими назвами (так звані typosquatting-атаки). У 2025 році самопоширюваний хробак Shai-Hulud заразив сотні npm-пакетів, викрадаючи токени GitHub та npm із систем розробників.
Атаки на CI/CD та інструменти розробників
Окремий тренд останніх років — компрометація автоматизованих систем збірки. У березні 2025 року атакувальники зламали популярний GitHub Action tj-actions/changed-files і модифікували його код, через що в публічних логах опинилися секрети тисяч проєктів. Інцидент призвів, зокрема, до компрометації частини інфраструктури Coinbase. Це продемонструвало, що ризики зміщуються від коду до самих автоматизованих процесів його доставки.
Зловживання SaaS-інтеграціями та OAuth-токенами
У серпні 2025 року стало відомо про масштабну компрометацію інтеграції між Salesloft та Drift. Атакувальники отримали OAuth-токени оновлення, які організації видавали для роботи Drift, і використали їх для доступу до даних понад 700 компаній — без шкідливого ПЗ і без жодних викрадених паролів. Жертвами стали платформи Salesforce, хмарні системи, корпоративна пошта.
Апаратні атаки
Менш помітний, але не менш небезпечний напрям — підміна або модифікація обладнання на етапі виробництва, транспортування чи обслуговування. У 2024 році Міністерство юстиції США оголосило звинувачення у справі про багаторічне постачання контрафактного мережевого обладнання Cisco з Китаю до американських лікарень, шкіл і навіть систем, що обслуговували винищувачі F-15, F-18, F-22 і бомбардувальники B-52.
Український приклад: NotPetya та M.E.Doc
27 червня 2017 року в Україні розпочалася подія, яку згодом назвуть найруйнівнішою кібератакою в історії. Десятки великих компаній, банки, аеропорти, метрополітен, державні установи, навіть системи моніторингу радіації Чорнобильської АЕС — усе одночасно вийшло з ладу. Шкідливе ПЗ, яке згодом отримало назву NotPetya, маскувалося під здирника, але насправді було вайпером — інструментом, призначеним не для отримання викупу, а для безповоротного знищення даних.
Точкою входу стала українська бухгалтерська програма M.E.Doc від компанії «Інтелект-Сервіс» — фактично стандартне рішення для подання податкової звітності, встановлене майже на кожному підприємстві країни. За даними дослідників ESET та Cisco Talos, бекдор у механізмі оновлення M.E.Doc існував щонайменше з квітня–травня 2017 року. Російське хакерське угруповання Sandworm (підрозділ ГРУ) використало довірений канал доставки оновлень, щоб одночасно заразити тисячі організацій.
Опинившись у мережі, NotPetya розповсюджувався автоматично за допомогою експлойта EternalBlue (вразливість у протоколі SMB Windows) та інструмента Mimikatz, який витягував облікові дані з пам’яті. Швидкість була шокуючою: мережа великого українського банку лягла за 45 секунд, частина транспортного вузла — за 16. Близько 80% уражених систем перебували в Україні, але епідемія перекинулася на 60+ країн через міжнародні підрозділи компаній.
Глобальні збитки оцінили щонайменше у 10 мільярдів доларів. Maersk зазнав збитків на 250–300 мільйонів, Merck — на 870 мільйонів, FedEx (TNT Express) — на 400 мільйонів, Saint-Gobain — на 384 мільйони доларів. За оцінкою РНБО та галузевих експертів, NotPetya на три дні зупинив третину української економіки, а прямі збитки для країни сягнули сотень мільйонів доларів. Офіс директора національної розвідки США та британський NCSC офіційно приписали атаку російському ГРУ.
NotPetya став хрестоматійним прикладом того, як один скомпрометований третій постачальник — навіть невелика сімейна ІТ-компанія — може стати інструментом нанесення стратегічної шкоди в кіберпросторі.
Інші значні атаки на ланцюг постачання
SolarWinds (2020)
Російське угруповання APT29 (Cozy Bear), пов’язане зі Службою зовнішньої розвідки РФ, скомпрометувало інфраструктуру збірки платформи моніторингу мереж SolarWinds Orion і вбудувало бекдор SUNBURST у легітимні оновлення продукту. Шкідливе ПЗ потрапило приблизно до 18 000 клієнтів, серед яких — десятки федеральних відомств США, Microsoft, FireEye, корпорації зі списку Fortune 500. Атакувальники мали прихований доступ до мереж жертв близько року, перш ніж його виявила компанія FireEye у грудні 2020 року.
Атаки на британську роздрібну торгівлю (2025)
Навесні 2025 року угруповання Scattered Spider у партнерстві з операторами шифрувальника DragonForce провело скоординовану кампанію проти найбільших британських ритейлерів. Marks & Spencer постраждав від атаки на VMware ESXi-сервери, через що довелося зупинити онлайн-замовлення та сервіс Click & Collect у понад 1000 магазинах. Удару зазнали також Harrods, Co-op і Dior.
Ingram Micro (липень 2025)
Один зі світових ІТ-дистриб’юторів зазнав атаки шифрувальника від групи SafePay. Зловмисники викрали 3,5 ТБ конфіденційних даних і зашифрували системи, що спричинило багатоденний глобальний збій у платформах для замовлень, ліцензування та партнерських інтеграцій. Оскільки Ingram Micro перебуває в центрі технологічного ланцюга постачання, наслідки відчули реселери, MSP-провайдери та вендори по всьому світу.
Shai-Hulud (npm, 2025)
Самопоширюваний хробак, що став, за оцінкою фахівців, головною подією року в галузі. Шкідливе ПЗ скрізь шукало секрети — токени GitHub, npm, ключі API — і публікувало їх у відкритих репозиторіях. Друга хвиля наприкінці 2025 року отримала функцію вайпера: якщо хробак не знаходив дійсних токенів, він стирав файли користувача. Один із наслідків — крадіжка криптовалюти на 8,5 мільйонів доларів у користувачів Trust Wallet через підмінене розширення в Chrome Web Store.
Як захиститися: рекомендації для компаній
Повністю усунути ризик атаки на ланцюг постачання неможливо — будь-яка сучасна ІТ-інфраструктура спирається на десятки зовнішніх компонентів. Але цей ризик можна суттєво знизити, якщо систематично працювати з довірою до постачальників і впроваджувати багаторівневий захист.
- Архітектура нульової довіри (Zero Trust). Жодному компоненту — навіть внутрішньому — не можна довіряти за замовчуванням. Кожен запит і кожне з’єднання мають проходити автентифікацію та авторизацію.
- Інвентаризація залежностей (SBOM). Постійно вести облік усіх компонентів — клієнтських і серверних, бібліотек і фреймворків. Без розуміння того, з чого складається ваш стек, неможливо швидко відреагувати на новину про компрометацію конкретного пакета.
- Перевірка постачальників. Оцінювати рівень кібербезпеки вендорів перед інтеграцією, фіксувати вимоги в договорах, регулярно проводити повторні аудити. Особливу увагу приділяти тим постачальникам, чиє програмне забезпечення матиме високі привілеї у вашій мережі.
- Сегментація та обмеження привілеїв. Засоби моніторингу та управління на кшталт SolarWinds Orion отримують широкий доступ до інфраструктури — це робить їх ідеальною мішенню. Мікросегментація мережі обмежує можливості зловмисника рухатися горизонтально навіть після успішного проникнення.
- Багатофакторна автентифікація та апаратні ключі. Особливо для облікових записів розробників, мейнтейнерів open-source-пакетів і всіх привілейованих користувачів. Більшість великих атак на npm 2025 року починалася з фішингу та компрометації одного розробника.
- Закріплення версій та підписаний код. Не використовувати «найсвіжішу» версію бібліотеки автоматично — фіксувати конкретні версії, перевіряти підписи, проганяти оновлення через staging-середовище перед розгортанням у продакшен.
- Моніторинг аномалій. SIEM-системи, контроль за активністю в Active Directory, інструменти запобігання витоку даних (DLP). Підозріла поведінка довіреного інструмента — найважливіший сигнал, який часто є єдиним способом виявити атаку.
- Резервне копіювання. Бекапи мають бути регулярними, актуальними та зберігатися в ізольованому середовищі. Урок Maersk: компанію врятувала лише копія Active Directory, що випадково вціліла на сервері в Гані, який перед атакою був офлайн через перебої з електропостачанням.
Що робити звичайному користувачеві?
Атаки на ланцюг постачання — переважно загроза для організацій, але деякі принципи захисту корисно застосовувати й приватним користувачам. Завантажуйте програми лише з офіційних магазинів і сайтів виробників. Уникайте піратських копій ПЗ і неперевірених розширень для браузерів — саме через них найчастіше потрапляють трояни. Вмикайте автоматичне оновлення операційної системи та антивірусу, але з обережністю ставтеся до маловідомих утиліт, що просять надати широкі привілеї.
Підсумок
Атаки на ланцюг постачання — це системна проблема цифрової економіки, побудованої на взаємній довірі між тисячами компаній і відкритих проєктів. Кожна нова інтеграція, кожна стороння бібліотека, кожне автоматичне оновлення — це водночас зручність і потенційний вектор атаки. Кейси NotPetya, SolarWinds, Shai-Hulud та інших великих інцидентів останніх років доводять: одного скомпрометованого постачальника достатньо, щоб поставити під удар цілі галузі.
Для організацій це означає необхідність переосмислити саму концепцію довіри в ІТ-інфраструктурі — від архітектури нульової довіри до прискіпливого аудиту партнерів. Для держав — потребу в національних стратегіях кіберзахисту, що враховують ризики залежності від іноземного ПЗ. Для України, що десятиліттями перебуває в епіцентрі російських кіберагресій, це не теоретичне питання, а пряме питання національної безпеки.
Будь ласка, залиште це поле порожнім
О, привіт
Приємно познайомитися!
Ми не розсилаємо спам! Ознайомтеся з нашою політикою конфіденційності для отримання додаткової інформації.
Перевірте свою поштову скриньку або папку зі спамом, щоб підтвердити підписку.
ТЕГИ:NotPetyaатака на ланцюг постачаннябаза знаньВибір редакціїкібератакишкідливе ПЗПоділитисяFacebookThreadsКопіювати посиланняДрукПопередній матеріал
DAEMON Tools підтвердили злам: інсталятори безкоштовної версії містили шкідливе ПЗНаступний матеріал
Як захистити IoT-пристрої: 10 кроків безпеки розумного дому
Актуальні теми
Як очистити кеш на компʼютері з Windows 11: усі способи для ПК і ноутбука
19.08.2026
ШІ визначає місце зйомки фото у 9 випадках із 10 — і шахраї вже будують на цьому фішинг
17.08.2026
Apple закрила майже 30 вразливостей в iOS 26.6.1 та macOS Tahoe 26.6.2 — третє оновлення безпеки за три тижні
18.08.2026
Як вимкнути геолокацію на iPhone: повний контроль доступу застосунків
17.08.2026
Як змінити обліковий запис Google за замовчуванням на Android
16.08.2026
Приватність
Сексторшн: ФБР попереджає про крадіжку інтимних фото — 6 способів захисту
13.08.2026
Кібербезпека
Сотні повідомлень за хвилину: що таке SMS-бомбінг і як від нього захиститися
13.08.2026
Огляди
Криза, контроль, хрестовий похід: NATO розібрало російську пропаганду на механізми
11.08.2026
Кібербезпека
Шпигунське ПЗ: що це таке, які види існують і як воно потрапляє на телефон
09.08.2026
Джерело